Справа 9150 Голов в 1 інстанц.Бутов М.М.
Категорія 40 Доповідач Зубова Л.М.
Рішення Іменем України
24 жовтня 2006 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі: головуючий суддя Зубова Л.М. судді Лук'янова СВ., Жданова В.-:С. секретар Андрусішина М .Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю « Україна» ( далі - СТОВ « Україна)
про поновлення на роботі, визнання наказу незаконним та його
скасування,стягнення середнього заробітку за вимушений прогул, відшкодування моральної шкоди
з апеляційною скаргою позивача
на рі шення Шахтарського міськрайонного суду від 24 липня 2006 року
Вислухавши доповідача, пояснення позивача та його представників
ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які апеляційну скаргу підтримали,
перевіривши матеріали цивільної справи, апеляційний суд, -
встановив:
У вересні 2005 року позивач звернувся до відповідача з вказаним позовом , зазначав , що у березні 2005 року загальними зборами СТОВ « Україна» його було призначено директором, а 16.05.2005 року звільнено на підставі рішення загальних зборів від 13.05.2005 року , зі звільненням він не згоден, оскільки фактично збори не проводились. 16.05.2005 року його примусово з застосуванням фізичної сили ОСОБА_4 (третя особа у справі) за допомогою інших осіб виштовхали з кабінета, оголосивши, що директором буде ОСОБА_4, який в наступному, діючи в якості директора СТОВ « Україна» підписав наказ НОМЕР_1 про звільнення позивача по ст. 36 КЗпП України, але сам наказ і трудову книжку позивачеві вручили 4.08.2005 року. У трудовій книжці позивача вказано, що його звільнено по п) 4 ст. 36 КЗпП України. При звільненні роботодавець не заплатив позивачеві заробітну плату за березень, квітень, травень 2005 року у загальній сумі 1744,24 грвн і заробітну плату за 6 місяців за період, починаючи з вересня 2004 року, у сумі 3600 грвн, тому просив стягнути ці суми , а також стягнути середній заробіток за період з 16.05. 2005 по 4.08. 2005 року (з моменту звільнення до моменту отримання наказу про звільнення та трудової книжки;у сумі: 1650 грвн -всього позивач просив стягнути заборгованість у загальній сумі 6994,24 грвн. (а.с, 202-203). Оскільки порушено трудові права позивача, то завдано моральну шкоду, компесацію за яку позивач оцінив у 10 000 грвн. . Позивач просив відновити порушені трудові права шляхом визнання незаконним його звільнення з посади директора, скасування наказу про звільнення, поновлення його на посаді директора СТОВ « Україна», стягненння заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, стягнення означеної невиплаченої заробітної плати та в цій частині допустити негайне виконання судового рішення (а.с. 2-4,, 202,203).
Рішенням Шахтарського міськрайонного суду від 24 липня 2006 року позовні вимоги задоволено частково - наказ НОМЕР_1 про звільнення позивача з посади скасовано, з відповідача на користь позивача стягнуто: заборгованість по заробітній платі за березень- травень 2005 року у сумі 1431,45 грвн, компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати у сумі 119,60 грнв, середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні у сумі 6940,86 грвн. У задоволенні решти вимог відмовлено.
У апеляційній скарзі позивач оспорює правильність висновків суду, зокрема вказує, що з відповідачем перебував у трудових відносинах, тому оспорює правильність висновку суду про відмову у поновленні на роботі, посилається на те, що завдання моральної шкоди пов'язував з порушенням трудових прав у вигляді незаконного звільнення,вказував, що суд не стягнув на його користь компенсацію за невикористані відпустки у 2004,2005 роках у сумі 1579,81 грвн.
Апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Відмовляючи у поновленні позивача на роботі, суд допустив суперечливі висновки в рішенні, оскільки водночас визнав наказ НОМЕР_1про звільнення позивача незаконним та скасував його, виходячи з того, що відповідачем не було додержано поцедури звільнення позивача з посади директора, передбаченої діючим законодавством. Оскільки позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем, що підтверджено статутом (а.с.21), трудовою книжкою позивача(а.с. 6 )наказом про звільнення (а.с. 34) та суд 1 інстанції дійшов підставних висновків, що звільненння позивача проведено всупереч вимогам закону « Про господарські товариства» та відповідного йому Статуту СТОВ «Україна» , якими врегульовано підстави призначення та звільнення директора як виконавчого органу СТОВ « Україна» (а.с.26), тому позивача слід поновити на попередній робот і(а.с. 6) і на підставі ст. 367 ч. п)4 ЦПК України допустити рішення в цій частині до негайного виконання.
Оскільки незаконним звільненням порушені трудові права позивача, то слід відшкодувати на його користь моральну шкоду на підставах, вказаних у ст. 237-1 КЗпП України, задовольнивши його вимоги частково у сумі 1000 грв, виходячи з того, що, йдеться про порушення трудових прав позивача,пов *язаних з неможливістю працювати, та що на їх відновлення позивач витратив тривалий час.
Стосовно доводів про компенсацію за невикористану відпустку, тр апеляційний суд виходить з наступного, що у встановленому ст. 11 ЦПК України такі вимоги позивачем заявлені не були і не являлись предметом дослідження у суді 1 інстанції, з цього приводу відсутні висновки і в рішенні суду, тому апеляційний суд у відповідності до вимог ст. 303 ЦПК України перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. В іншій частині рішення суду не оскаржено.
Виходячи з присудження працівникові заробітної плати у сумі 1431,45 грвн та заробітку позивача за березень- квітень 2005 року у сумі 734,05 грвн і 478,69 грвн (а.с. 332) у відповідності до вимог Постанови КМУ від 8.02.1995 року з наступними змінами « Порядок обчислення середньої заробітної плати» та п) 2ч. 1 ст. 367 ЦПК України апеляційний суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення про стягнення з відповідача на користь позивача заробітної плати за один місяць у сумі 606,37 грвн.
Крім того, у відповідності до вимог статей 79,81,£8 ЦПК України, Декрету КМУ « Про державне мито», апеляційний суд стягує з відповідача державне мито на користь держави у сумі 93,41 грвн та 30 грвн витрат на інформаційн-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 303,309 ЦПК України, апеляційний суд,
ви р і ш и в :
Апеляційну скаргу позивача задовольнити частково
Рішення Шахтарського міськрайонного суду від 24 липня 2006 року скасувати частково .
Поновити ОСОБА_1на посаді директора сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю « Україна» , звернувши в цій частині рішення до негайного виконання.
С тягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю « Україна» на його користь 1000 (тисяча )грвн відшкодування моральної шкоди.
У решті рішення суду залишити без зміни, доповнивши , що рішення суду по присудження позивачеві заборгованості по заробітній 1 платі у сумі 1431,45 грвн негайно звернути до виконання у межах стягнення за один місяць - у сумі 606,37 грвн ( шістьсот шість грвні 37 копійок)
Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю « Україна»» на користь держави державне мито у сумі 93,41 грвн ( девяносто три грвні 41 коп ).
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю « Україна» витрати на інформаційне забезпечення розгляду справи у сумі 30 (тридцять )) грвн на розрахунковий рахунок 35228011000992 код ОКПО 02891428, МФО 834016 в УДК Донецької області, отримувач платежу апеляційний суд Донецької області.
Рішення набирає чинності негайно та може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
З