^{АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ}

Справа № 11 - 707/2006 року                                 Головуючий по першій інстанції

Категорія: ст. 125 ч.2 КК України                          суддя: Безпрозванний О.В.

Доповідач апеляційного суду

суддя: Губа О.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого:               Порєлової Г.М.

суддів:                           Тимошевського В.П., Губи О.О.

за участю прокурора:    Земляного В.М.

розглянула у судовому засіданні в м. Миколаєві    кримінальну справу за

апеляцією заявника ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м.

Миколаєва   від   28   серпня   2006   року,   якою   відмовлено   в   порушенні

кримінальної справи за скаргою приватного обвинувачення ОСОБА_1 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 за ознаками ст. 125 ч. 1 КК України.

07.08.2006 року до Ленінського районного суду м. Миколаєва надійшла скарга у порядку ст. 27 КПК України від ОСОБА_1 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 125 ч. 1 КК України в зв'язку з тим, що 27.02.2006 року близько 19.00 години на перехресті вул. Космонавтів і Китобоїв в м. Миколаєві ОСОБА_2, керуючи автомобілем БМВ-316 державний номер НОМЕР_1, здійснив наїзд на її неповнолітню доньку ОСОБА_3, внаслідок чого їй були заподіяні легкі тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, травматичної екстракції 21 і 12 зубів, краевого перелому верхушки зовнішньої частини лівої голіні в стадії консолідації, пошкодження шийного відділу хребта, шкіряного покрову і м'яких тканин обличчя, тулуба, кінцівок.

Відмовляючи в порушенні кримінальної справи по скарзі ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2, суддя послався на те, що ОСОБА_2 не є суб'єктом злочину, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України, оскільки здійснив наїзд на ОСОБА_3 з необережності, а не умисно. А тому суддя вважає, що наведене дає підставу вважати, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад злочину, передбачений ст. 125 ч. 1 КК України.

В апеляції законний представник потерпілої ОСОБА_1, посилаючись на незаконність та необгрунтованність рішення, просить постанову суду скасувати, матаріали скарги повернути до суду першої інстанції для розгляду по суті. Вважає, що суддя повинен був порушити кримінальну справу і лише після розгляду справи по суті можна зробити висновок про наявність чи відсутність складу злочину та про форму умисла.

Заслушавши доповідь судді, думку прокурора Земляного В.М. про відсутність підстав для задоволення апеляції, перевіривши матеріли справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає апеляцію такою, що не підлягає задоволенню.

Є обгрунтованим прийняте суддею рішення про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 в зв'язку з діями вказаними в скарзі ОСОБА_1

З цієї скарги вбачається, що 27 лютого 2006 року біля 19 години на перехресті вулиць Космонавтів і Китобоїв в м. Миколаєві ОСОБА_2, керуючи автомобілем БМВ-316 скоїв наїзд на її неповнолітню дочку ОСОБА_3, внаслідок чого остання отримала легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров'я та незначну втрату працездатності.

Проте, виходячи зі змісту постанови судді, викладені в ній висновки не містять оцінки, а ні події по суті, а ні доказів. Вони стосуються лише визначення суб'єкту злочину за змістом скарги.

Крім того, з матеріалів справи видно, що за зазначені в скарзі дії, водій автомобіля БМВ ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122-2 Кодексу про адміністративні правопорушення України, тобто за порушення Правил дорожного руху України.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію законного представника потерпілої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 серпня 2006 року відносно ОСОБА_2 - без зміни.