Справа №22ц-5660/2006р.                                            Головуючий в 1 інстанції Єлізаренко І.A.

Категорія 40                                                                    Доповідач Козлов С.П.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2006 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Перцової В.А.,

суддів - Козлова С.П., Повєткіна В.В.,

при секретарі - Білоус A.M., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ „Укртелеком" про скасування наказів, визнання наказу незаконним та поновлення на роботі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ВАГ „Укртелеком" про скасування наказів, визнання наказу незаконним та поновлення на роботі, посилаючись на те, що він працює на посаді начальника цеху електрозв'язку №24 ВАТ „Укртелеком". Наказами за НОМЕР_1 та НОМЕР_2 йому було оголошено догану за безконтрольність праці підлеглих, невиконання наказів начальника центру електрозв"язку №9, але викладені в них обставини не відповідають дійсності. Наказом НОМЕР_3 він був звільнений з роботи по п.З ст.40 КЗпП України. Вважаючи такі накази незаконними позивач просив суд скасувати накази НОМЕР_1 та НОМЕР_2, визнати незаконним наказ НОМЕР_3 та поновити його на посаді.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 червня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи, неповне з'ясування обставин справи представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення по суті позовних вимог.

Розглянувши справу, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним наказу НОМЕР_3 з постановлениям нового рішення в цій частині з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач з 21.12.2004 р. працює на посаді начальника цеху електрозв"язку №24 ВАТ „Укртелеком". За результатами планової перевірки стану охорони праці та технічного стану засобів зв"язку в цеху електрозв'язку №24 наказами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 йому були оголошені догани за самоусунення по контролю роботи по охороні праці і технічного стану засобів зв"язку в цеху електрозв'язку №24, безконтрольність праці підлеглих по виконанню виданих ним наказів, невиконання наказів начальника центру електрозв'язку №9 та систематичне невиконання своїх обов"язків/а.с.4-5,45-46/. Викладені в цих наказах обставини підтверджуються актами від 14.09.05 р. та 13.10.05 р./а.с.92,96/, показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4. Раніше позивач неодноразово позбавлявся премії за таке ж неналежне виконання своїх трудових обов'язків/а.с. 132-142/.

Наказом НОМЕР_3 позивач звільнений з роботи по п.З ст.40 КЗпП України з зазначенням дати звільнення з першого дня виходу його на роботу з лікарняного/а.с.61-63/, але згідно довідки ВАТ „Укртелеком" від 27.06.06 р. він на час постановления рішення суду з роботи фактично не звільнений, продовжує знаходиться на лікарняному/а.с. 128/.

При таких обставинах суд, дійшовши правильного висновку про законність наказів НОМЕР_1, НОМЕР_2 та безпідставність позовних вимог про поновлення на роботі, обгрунтовано на підставі ст.ст. 147-149, 235 КЗпП України відмовив в задоволенні позовних вимог про скасування цих наказів та поновлення на роботі.

Доводи скаржника про невідповідність дійсності вказаних наказів не можуть бути прийняти до уваги тому, що вони фактично зводяться к переоцінці досліджених в судовому засіданні доказів, яким судом дана належна правильна оцінка в їх сукупності, та які нічим іншим не спростовуються.

Разом з тим, відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним наказу НОМЕР_3 про звільнення позивача з роботи суд не врахував, що звільнення працівника з роботи з зазначенням дати звільнення з першого дня виходу його на роботу з лікарняного, як вказано в наказі, тобто під умовою на майбутнє, трудовим законодавством не передбачено. Крім того, в цьому наказі не вказано з якої посади позивач звільнений. При таких обставинах, цей наказ не може вважатися відповідаючим вимогам норм трудового права та законним. Тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення про визнання зазначеного наказу незаконним на підставі ст.ст.2,4,5-1,40 КЗпП України.

В  решті  рішення  суду  постановлене  з  додержанням  вимог  норм   матеріального  та процесуального права, підстав для його скасування чи змін не вбачається Керуючись ст.ст.307,309 ЦПК України, апеляційний суд, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 червня 2006 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ВАТ „Укртелеком" про визнання наказу незаконним скасувати.

Визнати незаконним наказ начальника ЦЕС №9 ВАТ „Укртелеком" НОМЕР_3 про звільнення ОСОБА_1 з роботи по ст.40 п.З КЗпП України.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене у

касаційному порядку протягом 2 місяців.