Справа №22ц-5778/2006р.                                                  Головуючий в 1 інстанції Савченко В.О.

Категорія 35                                                                     Доповідач Козлов С.П.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2006 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Перцової В.А.,

суддів - Козлова С.П., Повєткіна В.В.,

при секретарі - Білоус A.M., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до  ОСОБА_2   про  розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в червні 2006 року звернувся в суд з позовом до відповідачки про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що вони з 29.03.1997 р. знаходяться у шлюбі та мають сина ОСОБА_3, а з березня 2006 року однією сім"єю не проживають у зв"язку з втратою почуття любові і взаємної прихильності та сварками, які роблять неможливим їх сумісне мешкання.

Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 10 липня 2006 року шлюб між сторонами розірваний.

В апеляційній скарзі посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду.

Розглянувши справу, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з постановлениям нового рішення.

Як правильно встановлено судом, сторони з 29.03.1997 р. знаходяться у шлюбі та мають сина ОСОБА_3, а з березня 2006 року однією сім"єю не проживають та між ними склалися напружені стосунки.

Згідно зі ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. А згідно зі ст. 112 цього Кодексу суд з"ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Між тим, в порушення вказаних вимог закону, суд при розгляді справи, не зважаючи на бажання відповідачки зберігти сім"ю, не вжив заходів щодо примирення подружжя та не зазначив чому таки заходи будуть суперечити моральним засадам суспільства, в рішенні не з"ясував та не встановив фактичних взаємин подружжя, дійсних причин позову про розірвання шлюбу, не взяв до уваги наявність малолітньої дитини, не навів ніяких доказів в підтвердження того, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе та суперечило б інтересам одного з них чи інтересам їхніх дітей. В матеріалах справи такі докази відсутні та в судовому засіданні апеляційного суду їх позивач також не надав.

При таких обставинах рішення суду, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення про відмову

в задоволенні позову про розірвання шлюбу в інтересах зберігання сім"ї та малолітньої дитини сторін на підставі ст.ст. 111,112 СК України за недоведеностю позовних вимог. Керуючись ст.ст.307,309 ЦПК України, апеляційний суд, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 10 липня 2006 року скасувати.

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене у

касаційному порядку протягом 2 місяців.