Справа №22ц/2014       Головуючий у 1 інстанції Драч Ю.І.

Категорія 34                         Доповідач     Жизневська А.В.

УХВАЛА Іменем України

22 листопада 2006 року     апеляційний суд Житомирської області

в складі: головуючого судді  Жизневської А.В.

суддів Малахової Н.М. Матюшенка І.В. при секретарі Кульчицькій І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Радуга» про стягнення заборгованності по заробітній платі та індексації, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 19 вересня 2006 року  , -

встановив:

Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 19  вересня  2006  року  відмовлено  у  задоволені  позову  за

безпідставністю.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове по суті позовних вимог. Зазначає, що судом відмовлено у задоволені позову без наведення мотивів відмови, без посилання на чинне законодавство. Вважає, що поза увагою суду залишилося те, що згідно ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» об'єктами індексації є оплата праці.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.3 Закону від 03.07.1991 р. №1382-ХІІ «про індексацію грошових доходів населення» та п.2 Порядку проведення індексації грошових доходів громадян (затверджений постановою КМУ від 7.05.1998 року №663) об'єктом індексації є заробітна плата та інші виплати, які не мають разового характеру.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України - п.22 постанови від 24.12.1999 р. №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» - індексації підлягає також присуджена за рішенням суду сума заробітної плати  у разі його несвоєчасного виконання.

З матеріалів справи вбачається, що на користь ОСОБА_1 рішенням апеляційного суду Житомирської області від 20.04.2004 року стягнуто з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 10152,32 грн.

Виходячи зі змісту ст.235 КЗпП України зазначена сума не вважається заробітною платою, а є санкцією за звільнення без законної підстави і не підлягає індексації. Тому висновок суду про відмову у задоволені позову є правильним, відповідає вимогам зазначених нормативних актів та роз'ясненню, даному Пленумом Верховного Суду України.

Рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись  ст.ст.  303,  307,  308,  313-315  ЦПК  України,

апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 19 вересня 2006  року залишити без зміни.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.