Справа № 22/1759                                            Головуючий у 1 інстанції   Бондарчук В.В.

Категорія 33                                                      Доповідач: Рафальська І.М.

УХВАЛА

Іменем України

22 листопада 2006 року апеляційний суд Житомирської області у складі: головуючого  Рафальської І.М., суддів  Зарицької Г.В., Балашкевича С.В., при секретарі Сухоребрій Т.А.,

з участю  ОСОБА_1, ОСОБА_2,   представника виконкому Житомирської міськради,

та адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у М.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1,     ОСОБА_2 про поділ земельної ділянки   за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського райсуду м.Житомира від 29 червня 2006 року,

встановив: ОСОБА_4 звернувся до суду із вищевказаним позовом   і в судовому засіданні подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачам вчиняти будь-які дії, пов'язані з будівництвом та відчуженням спірної земельної ділянки.

Ухвалою Корольовського райсуду м. Житомира від 29 червня 2006 року заява ОСОБА_4 задоволена.

Заборонено ОСОБА_1, ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, пов'язані з будівництвом та відчуженням спірної земельної ділянки, що знаходиться АДРЕСА_1.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, оскільки вважає її незаконною; посилається на порушення райсудом норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали.

Розглянувши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про поділ між сторонами земельної ділянки.

У процесі розгляду справи позивач подав заяву, в якій зазначав, що відповідачі на земельній ділянці, яка підлягає поділу, розпочали будівництво гаражів, чого відповідачі не заперечили.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За вищенаведених обставин суд прийшов до правильного висновку, задовольнивши заяву позивача та забезпечивши позов.

Відповідно до ч.4 ст. 153 ЦПК України, суд, допускаючи забезпечення позову, може вимагати від позивача забезпечити його вимогу заставою. Отже, це є право, а не обов'язок суду, і тому посилання в апеляційній скарзі на відсутність застави, не береться до уваги.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307,312, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Корольовського райсуду м.Житомира від 29 червня 2006 року залишити без зміни.           

Ухвала оскарженню не підлягає.