Справа № 22   /1302                                                     Головуючий у 1 інстанції Кочетов Л.Г.

Категорія 44                                                                  Доповідач: Рафальська І.М.

УХВАЛА

Іменем України

15 листопада 2006 року  апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого  Рафальської І.М.,

суддів               Зарицької Г.В., Балашкевича С.В.,

при секретарі Сухоребрій Т.А.,

з участю ОСОБА_1,

представника відділу державної виконавчої служби

у Корольовському районі м.Житомира Гукової Н.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, малого будівельно-комерційного спільного підприємства „Контракт" до державної виконавчої служби в Корольовському районі м.Житомира, спеціалізованого державного підприємства „Укрспецюст", ОСОБА_2, ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на окрему ухвалу Корольовського райсуду м.Житомира від 16 травня 2006 року,

встановив:

Рішенням Корольовського райсуду м.Житомира від 16 травня 2006 року у задоволенні вищезгаданого позову ОСОБА_1, малого будівельно-комерційного спільного підприємства „Контракт" було відмовлено за безпідставністю.

Позивачі зверталися до суду з позовом про витребування майна на загальну суму 13390 грн. та бухгалтерських документів з чужого незаконного володіння, яке вибуло з їх володіння при вчиненні виконавчих дій 7 листопада 2003 року.

Рішенням Корольовського райсуду м.Житомира від 16 травня 2006 року, яке не оскаржувалося та вступило в законну силу було встановлено, що 14.05.2002р. між кооперативом „Аква" та МБКСП „Контракт" було укладено договір про оренду частини належного кооперативу будинку за адресою: АДРЕСА_1 терміном на 5 років.

26 травня 2003р. держвиконавцем ДВС Корольовського РУЮ, на виконання наказу № 9/638 Господарського суду Житомирської області від 24.03.2003р. було описано та арештовано майно кооперативу „Аква", зокрема, 66/100 частин будинку АДРЕСА_1. Дане майно було передано на зберігання ОСОБА_1.

1.07.2003р. ВДВС Корольовського РУЮ передав СП „Укрспецюст" для реалізації вказану частину будинку.

20.08.2003р. зазначену частину будинку придбав ОСОБА_2 і 17.12.2003р. продав її ОСОБА_3.

На час продажу ОСОБА_2 частини будинку, остання була під відповідальним зберіганням ОСОБА_1, який про намір її реалізації повідомлений не був.

7 листопада 2003р. ДВС Корольовського РУЮ проводило у вказаному приміщенні певні дії.  ОСОБА_1 або інші представники МБКСП „Контракт", яке орендувало час гину цього приміщення, при проведенні цих дій присутні не були та про проведення їх не повідомлялися.

Свідок ОСОБА_4 пояснив суду, що він займався виконанням зазначеного наказу господарського суду і 7 листопада 2003 року був присутній за адресою: АДРЕСА_1 в приміщенні кооперативу „Аква" з приводу проведення виконавчих дій. Які саме дії проводились в той день і чому у виконавчому провадженні відсутні документи про ці дії, пояснити не зміг.

16 травня 2006 року Корольовський райсуд м.Житомира виніс окрему ухвалу, в якій зазначив, що про вказані порушення слід довести до відому прокурора Житомирської області, зобов'язавши його організувати проведення перевірки та прийняття рішення в порядку ст.97 КПК України щодо наявності в діях працівників ВДВС складу злочину або іншого правопорушення та про наслідки розгляду окремої ухвали повідомити Корольовський райсуд м.Житомира у встановлений законом місячний строк.

У апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить змінити окрему ухвалу на окрему ухвалу, в якій зобов'язати державну виконавчу службу Житомирської області провести перевірку щодо наявності в діях працівників ВДВС Корольовського району порушень законодавства при виконанні судових рішень і у випадку виявлення порушень вжити заходів щодо усунення причин та умов, які сприяють їх вчиненню. Посилався на те, що зміст оскаржуваної окремої ухвали не відповідає чинному законодавству, тобто виходить за межі положень діючого ЦПК України. Апелянт вважає, що винесення окремої ухвали такого змісту було можливим лише за дії ЦПК України 1963р.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 211 ЦПК України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов.

За обставин, які викладені вище в даній ухвалі, райсуд прийшов до правильного висновку, що про наведені порушення слід повідомити прокурора для проведення перевірки та прийняття відповідного рішення.

Посилання на те, що райсуд вийшов за межі положень діючого ЦПК України, зокрема, статті 211 цього Кодексу, є безпідставним, оскільки вказівка суду в окремій ухвалі не суперечить зазначеній нормі.

Керуючись ст.ст.   303,   304,   307,   312,   313,   314,   315 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Окрему ухвалу Корольовського    райсуду м.Житомира від 16 травня 2006 року залишити без зміни.