Справа № 22/1975                                                       Головуючий у 1 інстанції  Кравчук В.П.

Категорія 22                                                                  Доповідач: Рафальська І.М.

УХВАЛА

Іменем України

8 листопада 2006 року апеляційний суд Житомирської області, у складі:

головуючого Рафальської І.М.,

суддів Зарицької Г.В.. Балашкевича С.В.,

при секретарі Рудницькій О.П.,

з   участю   позивача,   представників   прокуратури   Житомирської   області   та

державного казначейства України

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства фінансів України, Головного управління Державного казначейства України /третя особа - прокуратура Житомирської області/ про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства і прокуратури за апеляційною скаргою позивача на рішення Романівського райсуду Житомирської області від 21 серпня 2006 року,

встановив:

У квітні 2006 року ОСОБА_1звернувся до суду з вищевказаним позовом, у якому зазначав, що відносно нього у 2003-2004 p.p. була порушена кримінальна справа за ст.ст. 365ч.1. 366ч.1, 358ч.З, 190ч.4 КК України, у зв'язку з чим прокуратурою Романівського району Житомирської області йому було пред'явлено обвинувачення за вчинення даних злочинів.

У ході судового розгляду кримінальної справи прокурор Мазуркевич В.П. відмовилась від частини пред'явленого обвинувачення, оскільки судовим слідством не здобуто доказів, які б достовірно свідчили про вчинення ним злочинів, передбачених ст.ст. 358ч.З, 190ч.4 КК України.

Вироком Романівського райсуду Житомирської області від 17 серпня 2005 року його було засуджено за ст.ст.365ч.1, 366ч.1 КК України.

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 19 жовтня 2005 року вирок щодо нього скасовано, а справу в частині обвинувачення за ст.365ч.1 КК України закрито на підставі ст.6 ч. 1 п.2 КПК України за відсутністю в його діянні складу злочину, а в частині обвинувачення за ст.366 ч.1 КК України закрито на підставі ст. 11-1 КПК України у зв'язку із закінченням строків давності.

Позивач вважає, що він незаконно притягнутий до кримінальної відповідальності за вищезгаданими статтями і посилається на постанову прокуратури Романівського району та ухвалу апеляційного суду Житомирської області.

У зв'язку з незаконними діями органів досудового слідства і прокуратури щодо притягнення його до кримінальної відповідальності, він був позбавлений можливості відшкодувати збитки у зв'язку з наданням послуг по оренді ним земель у СВК „Полісся" на суму 60452 грн., незаконно звільнений з посади ІНФОРМАЦІЯ_1, погіршився його стан здоров'я та його батьків, у зв'язку з чим йому було завдано моральну шкоду 100000 грн., яку просив стягнути на його користь з державного бюджету.

Рішенням Романівського райсуду Житомирської області від 21 серпня 2006 року у задоволенні позову  відмовлено.

У апеляційній скарзі позивач просить рішення райсуду скасувати, оскільки вважає його незаконним, і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги; посилається на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та на те, що судове рішення винесено з порушенням норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як видно з матеріалів справи, позивач з 6.09.97р. по 16.07.02р. працював ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується записами в його трудовій книжці/а.с.110-111/.У 2003-2004р. відносно ОСОБА_1 була порушена кримінальна справа за ст.ст. 365ч.1, 366ч.1, 358ч.З, 190ч.4, 15 КК України. Постановою від 28 жовтня 2004 року ОСОБА_1 був притягнутий як обвинувачений за вказаними статтями. У ході досудового розгляду даної кримінальної справи в Романівському райсуді згідно постанови від 17.08.2005р. прокурор відмовилася від частини пред'явленого обвинувачення, а. зокрема, від обвинувачення за ст.358ч.З, 15 ч.2. 190 ч.4 КК України, в іншій частині пред'явлене обвинувачення за ст.ст.365ч.1, 366ч.1 КК України залишено без зміни.

Вироком Романівського райсуду Житомирської області від 17 серпня 2005 року ОСОБА_1 було засуджено за ст.ст. 365ч.1, 366ч.1 КК України.

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 19.10.2005 року вирок щодо ОСОБА_1 скасовано: справу в частині обвинувачення за ст.365ч.1 КК України закрито на підставі ст.6 ч.1 п.2 КПК України за відсутністю в його діяннях складу злочину, а в частині обвинувачення за ст.366ч.1 КК України закрито на підставі ст. 11-1 КПК України у зв'язку з закінченням строків давності.

Відповідно до п.1 ст.1 Закону України „Про порядок відшкодування шкоди. завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду", підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого.

Статтею 2 цього Закону визначено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку постановлення виправдувального вироку суду, встановлення в обвинувальному вироку суду чи в іншому рішенні суду факту незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи/посади/ та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів.

Згідно п.З Положення про застосування Закону України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду", право на відшкодування шкоди у громадянина, який був незаконно засуджений, виникає у випадку повної його реабілітації.

Райсуд прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_1 не можна вважати повністю реабілітованим, оскільки, як вбачається з ухвали апеляційного суду Житомирської області від 19 жовтня 2005 року, в частині обвинувачення за ст.366ч.1 КК України кримінальна справа закрита на підставі ст.11-1 КПК України та ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, що не являється реабілітуючою підставою закриття справи.

Відмова прокурора в судовому засіданні від частини пред'явленого обвинувачення відповідно до постанови від 17.08.2005 року, не може бути підставою для визнання незаконним притягнення позивача як обвинуваченого, а також підставою для відшкодування моральної шкоди.

Оскільки ні в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду не встановлено факту незаконного притягнення позивача як обвинуваченого, незаконного відсторонення його від роботи/посади/ та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи позивача, то право на відшкодування шкоди за Законом України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду у позивача не виникає.

За таких обставин суд правильно відмовив у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307,308,   313-315 ЦПК України,   апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Романівського райсуду Житомирської області від 21 серпня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.