Справа № 11 - 798 Головуючий у І інстанції - Грищенко М.В.
Категорія ст. 395 КК Доповідач у 2 інстанції - Ткач С.О .
УХВАЛА
Іменем України
14 листопада 2006 року. м. Житомир
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Романова О.В.
суддів....................... Ткача С.О.
Фоміна Ю.В.
з участю:
прокурора................ Воронухи Д.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Брусилівського районного суду від 18 вересня 2006 року, яким
ОСОБА_1, уродженець міста Київа, мешканець ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимий:
· 17 грудня 1993 року за ст. 229-6 ч. 2 КК України ... на 2 роки 6 міс. позбавлення волі;
· 06 лютого 1997 року за ст. ст. 229-6 ч. 2, 14 КК України на 3 роки позбавлення волі;
· 16 березня 2001 року за ст. ст. 229-6 ч. 2, 14 КК України на 4 роки позбавлення волі. Звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання,
засуджений за ст. 395 КК України на 2 місяці арешту.
Суд визнав ОСОБА_1 винним у порушенні правил адміністративного нагляду особою, відносно якої встановлений адміністративний нагляд після звільнення з місць позбавлення волі, яке виразилось у самовільному залишенні місця проживання, виїзді без дозволу органу внутрішніх справ в місто Київ, неявці на реєстрацію в установлений час з метою ухилення від адміністративного нагляду.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду змінити, пом'якшити призначене покарання, визначити його у виді штрафу. Мотивує тим, що суд не встановив належним чином причину залишення ним місця проживання, не врахував стан здоров'я.
Заслухавши доповідача, засудженого, міркування прокурора про законність та обгрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи сторін, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
При звільненні ОСОБА_1 з місць позбавлення волі керівництво Білоцерківської виправної колонії № 35 звернулось з поданням до Білоцерківського міськрайонного суду від 9 листопада 2004 року з проханням встановити щодо нього адміністративний нагляд. Постановою суду від 9 листопада 2004 року подання було задоволено. Зазначено, що рішення прийняте, так як ОСОБА_1 вперто не бажає стати на шлях виправлення і залишається небезпечним для суспільства.
Судом встановлювались обмеження, які зобов'язували ОСОБА_1 з'являтись в територіальний відділ міліції для реєстрації 1, 2, 3 та 4 вівторка кожного місяця; забороняли виїзд за межі місця проживання без дозволу органу внутрішніх справ ( а. с. З ).
До 23 серпня 2005 року ОСОБА_1 дотримувався правил адміністративного нагляду ( а. с. 4), далі зник з місця проживання, перестав з'являтись на реєстрацію. Тому, постановою Брусиловського РВ УМВС в Житомирській області від 17 вересня 2005 року була заведена розшукова справа та оголошений його державний розшук (а. с. 6).
Внаслідок проведених розшукових дій місце перебування ОСОБА_1 встановлено в місті Києві і він затриманий працівниками міліції 24 липня 2006 року ( а. с. 7 ). Таким чином він укривався від адміністративного нагляду протягом 11 місяців.
Дослідивши зазначені докази суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про винність ОСОБА_1 і призначив йому покарання у межах санкції статті Кримінального Кодексу України близько мінімального строку, за якою він засуджений, з дотриманням вимог ст. 65 КК України.
За наведених обставин колегія суддів не встановила підстав для зміни вироку суду, пом'якшення призначеного покарання, яке вважає необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Керуючись ст. ст. 355, 364 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Брусилівського районного суду від 18 вересня 2006 року щодо нього - без зміни.