Справа    № 11-799 2006 p.                            Головуючий у І інстанції

Поліщук М.Г. Категорія ст.289 ч.3 КК

України                           Доповідач  Михайловський В.І.

УХВАЛА

Іменем    України

14 листопада 2006 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду   Житомирської області в складі:

головуючого                   Романова   О.В.,

суддів                             Михайловського В.І.,

Слісарчука Я.А.

прокурора    Синявського    А.В.

потерпілого                     ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Корольовського районного суду м.Житомира  від 25 вересня 2006 року.

Цим   вироком                           ОСОБА_2, уродженець і житель АДРЕСА_1, громадянин України, не судимий відповідно до ст. 89 КК України,

засуджений за ст. 289 ч.З КК України, з застосуванням ст. 69 КК України , на 5 ( п'ять ) років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна, яке є власністю засудженого.

Строк відбуття покарання засудженому рахується з 11 серпня 2006 року.

Міра запобіжного заходу- тримання під вартою.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 53 ( п'ятдесят три) гривні 35 копійок: судових витрат за проведення товарознавчої експертизи.

Згідно вироку суду ОСОБА_2 визнаний винний у тому, що він 18.04. 2006 року біля 2-х годин ночі з метою незаконного заволодіння транспортним засобом прибув на територію ТОВ „Екма Пром" по вул. Вітрука,9 у м.Житомирі, де запевнив охоронця про необхідність забрати у виробничих потребах автомобіль „Фольксваген 70 X 02 А" транзитний реєстраційний знак НОМЕР_1 , який належав на праві власності громадянину ОСОБА_1. Згодом, ввівши в оману охоронця, ОСОБА_2 самовільно взяв із шухляди стола ключі від вказаного автомобіля, проник у салон, завів двигун та зник з місця вчинення злочину, заволодівши транспортним засобом вартістю 86555 гривень, який належав потерпілому ОСОБА_1.

В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить переглянути вказану кримінальну справу, пом'якшити призначене судом першої інстанції покарання.

В обгрунтування апеляції засуджений посилається на те, що вирок суду є надто суворим, оскільки він визнавав вину та сприяв якнайшвидшому розкриттю злочину.

Заслухавши доповідача, висновок прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, обговоривши доводи  апеляції та вивчивши справу, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Покарання засудженому ОСОБА_2 призначено судом у відповідності до вимог ст. 65 КК України : з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого та всіх обставин справи, у тому числі і тих, на які є посилання в апеляції.

Судом враховано, що ОСОБА_2 розкаявся за вчинений злочин, не судимий відповідно до ст. 89 КК України та позитивно характеризується.

Враховуючи вчинення засудженим ОСОБА_2 особливо- тяжкого злочину та відсутність тяжких наслідків, суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про можливість застосування ст. 69 КК України, призначивши засудженому покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ст. 289 ч.З КК України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів не знаходить будь-яких підстав для зміни вироку щодо засудженого ОСОБА_2 та   пом'якшення призначеного покарання.

Керуючись   ст.ст. 365, 366   КПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Корольовського районного суду м.Житомира від 25 вересня 2006 року щодо нього - без зміни.