10.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
13 лютого 2013 року Справа № 812/1103/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді : Коршикова С.К.
при секретарі: Северіної А.С.
за участю представників сторін :
від позивача: не прибув
від відповідача: Леоненко Б.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у Артемівському районі м. Луганська до дочірнього підприємства «Луганський холодокомбінат» відкритого акціонерного товариства «Луганськхолод» про стягнення заборгованості із відшкодування пільгових пенсій за списком №2 у сумі 32111,64грн.,-
ВСТАНОВИВ:
28 січня 2013 року управління Пенсійного фонду України у Артемівському районі м. Луганська звернулось до Луганського окружного адміністративного суду із позовом до дочірнього підприємства «Луганський холодокомбінат» відкритого акціонерного товариства «Луганськхолод» про стягнення заборгованості із відшкодування пільгових пенсій за списком №2 у сумі 32111,64грн., в обґрунтування якого зазначило наступне.
На підставі Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» №400 від 26.06.1997 та Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 (далі - Інструкція) підприємство повинно було вносити до Пенсійного фонду обов'язкові платежі у розмірі 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Підприємство ДП «Луганський хлодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» з 25.07.2012 по 25.12.2012 має заборгованість до Пенсійного фонду України по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій за списком №2 у розмірі 32111,43 грн., що підтверджується повідомленнями про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Представник позивача у судове засідання не прибув, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, від нього на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність де також зазначив, що заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі.
У встановлений судом строк відповідачем не подано ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.
Відповідно до частини 6 статті 71 та статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за відсутності позивача та відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач - дочірнє підприємство «Луганський холодокомбінат» відкритого акціонерного товариства «Луганськхолод» зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 29.07.1997 та знаходиться на обліку як платник страхових внесків в управлінні Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська.
Судом встановлено, що за період з липня 2012 року по грудень 2012 року управлінням Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська було сформовано розрахунки для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 та отримані відповідачем особисто, про що свідчать підписи уповноважених осіб відповідача на самих розрахунках. (а.с.10-18).
Відповідач має заборгованість перед позивачем з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 у сумі 32111,64 грн., що підтверджено розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", розрахунком заборгованості.(а.с.9-18). Окрім того, судом встановлено, що розрахунки суми до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій отримувалися особисто уповноваженою особою дочірнього підприємства «Луганський холодокомбінат» відкритого акціонерного товариства «Луганськхолод», що підтверджується підписами уповноважених осіб на самих рохрахунках. (а.с.10-18).
Правовідносини, пов'язані з виплатою та доставкою пенсій, призначених на пільгових умовах, регулюються Конституцією України, Законами України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"від 08 липня 2010 року № 2464 - VI, яким внесено зміни до Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення", "Про пенсійне забезпечення".
Разом з цим положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення", які врегульовують питання обов'язку підприємств відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не змінено.
Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на виплату та доставку пенсій. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій передбачений ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме платники збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відшкодовують фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівниками пенсійного віку.
Встановлено єдиний порядок для відшкодування пенсій, призначених відповідно з пунктами "б"-"з"статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Порядок відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату та доставку пенсій регулюється пунктом 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі -Інструкція).
Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається на підставі відомостей відділів з призначення пенсій відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Підставою для нарахування пільгових пенсій є не тільки запис у трудовій книжці щодо праці на даному підприємстві, а й довідка підприємства, яка уточнює характер роботи з зазначенням періоду роботи, що зараховується до спеціального стажу; професії або посади; характеру виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, яка оцінюється управлінням Пенсійного фонду з урахуванням вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2002 за № 536/6824. Відповідальність за представлення таких документів покладається на адміністрацію підприємств, установ, організацій, згідно ст. 101 Закону "Про пенсійне забезпечення" № 1788- ХІІ.
Тобто, витрати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.
Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.
Відповідно до п. 6.8 Інструкції у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Таким чином, якщо змін у розрахунку не було, розрахунок підприємству не надсилається, а використовується інформація по розрахунку за попередній місяць.
Із системного аналізу зазначених Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд приходить до висновку, що відповідач, отримавши розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б - з"ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", не надавши на них заперечень та не оскарживши розрахунок у судовому порядку, фактично узгодив такий розрахунок. Відтак, визначена в розрахунку сума до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підлягає сплаті відповідачем.
Враховуючи, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач -визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Дії відповідача при визнанні адміністративного позову не суперечать закону і не порушують чиї - небудь права, свободи або інтереси, тому визнання позову приймається судом.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Згідно ст.. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.
Керуючись ст. ст. 2, 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України у Артемівському районі м. Луганська до дочірнього підприємства «Луганський холодокомбінат» відкритого акціонерного товариства «Луганськхолод» про стягнення заборгованості із відшкодування пільгових пенсій за списком №2 у сумі 32111,64 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з дочірнього підприємства «Луганський холодокомбінат» відкритого акціонерного товариства «Луганськхолод» (код ЄДРПОУ 24846227, місцезнаходження: 91000 м. Луганськ, вул. Свердлова, 197 А) на користь управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах за списком №2 в сумі 32111,64 грн. (тридцять дві тисячі сто одинадцять гривень 64 копійки).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено та підписано 15 лютого 2013 року.
Суддя С.К. Коршиков