АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1913/835/12-к/2/13Головуючий у 1-й інстанції Грицай К.М.
Провадження № 11/789/81/13 Доповідач - Подковський О.А.
Категорія - постанова
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 лютого 2013 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Подковського О.А.
Суддів - Тихої І. М., Демченко О. В.,
з участю прокурора - Семенця О.А.;
секретаря судового засідання - Бріля В.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі кримінальну справу за апеляцією прокурора прокуратури Підгаєцького району Цапко Ю.І. на постанову Підгаєцького районного суду від 29 січня 2013 року відносно ОСОБА_3, -
В С Т А Н О В И Л А .
Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що навесні 2012 року, перебуваючи на власній присадибній ділянці, що в АДРЕСА_1 в порушенні вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 22 грудня 2006 року, незаконно посіяла насіння маку, після чого, навесні 2012 року, коли вищевказане насіння маку зійшло, до 18 липня 2012 року, незаконно вирощувала та обробляла, шляхом прополювання та рихлення рослини маку в загальній кількості 286 коренів. 18 липня 2012 року працівниками міліції під час проведення операції «Мак» на присадибній ділянці будинку підсудної ОСОБА_3 що у АДРЕСА_1 було виявлено 286 рослин, схожих на мак, та вилучено взірці із 6 рослин, які згідно висновку експерта № 2-1507/12 від 07 серпня 2012 року, мають ботанічні ознаки рослини виду «мак снотворний», містять наркотичні алкалоїди опію, морфін, кодеїн і є рослинами виду «мак снотворний», який згідно ст.ст. 2, 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 22 грудня 2006 року та Списку № 3, таблиці № 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770, із змінами, внесеними згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2002 року № 1890, «мак снотворний» відноситься до рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей.
Постановою Підгаєцького районного суду від 29 січня 2013 року кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_3 за ч.1 ст. 310 КК України направлена прокуророві Підгаєцького району для організації та проведення додаткового розслідування. Запобіжний захід підсудній ОСОБА_3 залишено без зміни - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Мотивом прийняття судового рішення було неналежне вивчення відомостей про особу та незабезпечення підсудній права на захист.
В апеляції прокурор прокуратури Підгаєцького району Цапко Ю.І. просить постанову Підгаєцького районного суду від 29 січня 2013 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. При цьому, зазначає, що постанова суду винесена з порушенням вимог КПК України 1960 року. Вважає, що суд повинен був зупинити провадження в справі щодо підсудної ОСОБА_3 до її видужання, а не повертати кримінальну справу для провадження додаткового розслідування прокурору Підгаєцького району.
Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора, який підтримав апеляцію, в той же час заявивши, що захисника підсудній міг дати сам суд, дослідивши матеріали кримінальної справи, колегія вважає, що апеляція підлягає до часткового задоволення з наступних міркувань.
Так, відповідно до ч.2 ст. 281 КПК України 1960 року якщо виникне питання про повернення справи на додаткове розслідування, суд, вислухавши думку прокурора та інших учасників судового розгляду, вирішує це питання мотивованою ухвалою, а суддя - постановою в нарадчій кімнаті.
Як вбачається з протоколу судового засідання від 29 січня 2013 року, судом не вияснено думку прокурора та інших учасників судового розгляду, чим порушено їхні права на об'єктивний розгляд справи, а тому постанову суду від 29 січня 2013 року слід скасувати і винести нову ухвалу.
Так, згідно п.п.1,2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №8 «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві» забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, засудженому і виправданому права на захист, відповідно до положень ст. 59, ч. 2 ст. 63 і п. 6 ч. 3 ст. 129 Конституції України й чинного кримінально-процесуального законодавства є однією з основних засад судочинства, важливою гарантією об'єктивного розгляду справи та запобігання притягненню до кримінальної відповідальності невинуватих осіб. Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 370 КПК істотне порушення чинного законодавства, яке регламентує право на захист, у передбачених законом випадках тягне скасування судових рішень. Зокрема, вони підлягають обов'язковому скасуванню тоді, коли таке порушення позбавило чи обмежило підозрюваного, обвинуваченого, підсудного або їх захисників у здійсненні цього права і перешкодило чи могло перешкодити суду всебічно, повно та об'єктивно розглянути справу і постановити законне й обгрунтоване судове рішення.
Крім того, відповідно до п.2 ч.1 ст.45 КПК України 1960 року участь захисника є обов'язковою у справах про злочини осіб, які через свої фізичні або психічні вади (німі, глухі, сліпі тощо) не можуть самі реалізувати своє право на захист.
Як слідує із матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, у віці 83 роки, є особою похилого віку, хворіє багаточисельними хворобами, в тому числі кардіосклерозом і не може самостійно пересуватися, що підтверджується довідкою від 15 січня 2013 року, виданою сімейним лікарем амбулаторної загальної практики сімейної медицини с.Завалів.
Під час досудового розслідування слідчий своєю постановою про відмову від захисника зазначив, що ОСОБА_3 відмовилася від участі захисника, мотивуючи тим, що бажає захищати свої інтереси сама, а відмова від захисника не пов'язана з її матеріальним становищем та станом здоров'я (а.с. 50).
В той же час, встановлено, що ОСОБА_3 у протоколі про роз'яснення прав лише зазначила «З правами ознайомлена. Захисника не бажаю мати». З приводу тверджень про те, що вона буде захищати себе сама, і що це не пов'язано із станом здоров'я та матеріальним становищем, вона нічого не зазначила. Тобто, слідчий у постанові потрактував її волю сам, вийшовши, тим самим, за межі своїх повноважень.
Оглядом протоколу допиту в якості обвинуваченої ОСОБА_3 встановлено, що слідчий з приводу захисника нічого не виясняв. Чи читала вона вказаний протокол також жодним чином нічого не зазначено, а стоїть після значного пропуску на аркуші запис «з моїх слів записано вірно». При цьому, на початку тексту вказує, що вину визнає частково, і зразу слідчим власноручно відмічено, що вину визнає в повному обсязі (а.с. 54).
Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №8 «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві» відмова від захисника можлива на будь-якій стадії процесу лише за ініціативою підсудного. Вирішуючи питання про прийняття такої відмови, слідчий, суд мають з'ясувати, чи не є вона вимушеною (наприклад, у зв'язку з неявкою захисника в судове засідання) і як у подальшому підсудний здійснюватиме свій захист - самостійно чи за допомогою іншого захисника. Встановивши вимушеність відмови, слідчий вживає передбачених законом заходів до забезпечення участі захисника у справі.
Як встановлено, вказаних вимог Закону слідчим не дотримано. З протоколу не зрозуміло хто був ініціатором відмови від захисника, і чи була вона добровільною та з чим саме вона пов'язана.
Таким чином, аналіз матеріалів кримінальної справи свідчить про те, що під час досудового розслідування було порушено право підсудньої на захист, оскільки вона через свої фізичні вади - стан здоров'я, похилий вік - 83 роки, в повному обсязі не змогла захистити свої права без участі захисника, підписала наведений протокол, а також інші документи, не читаючи їх.
При цьому, колегія частково погоджується з твердженнями прокурора в апеляційній інстанції про те, що підсудній слід було надати захисника, однак не тільки у суді, а і під час досудового розслідування.
Тому, колегія вважає, що вказані порушення норм КПК України 1960 року, у відповідності до ст.370 ч.2 п.3, є істотними, такими що не можуть бути усуненими в судовому засіданні, а тому справу слід направити для проведення додаткового розслідування.
На підставі викладеного, керуючись п.15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України від 13 квітня 2012 року, ст.ст. ст.ст. 365, 366 КПК України 1960 року, -
У Х В А Л И Л А .
Апеляцію прокурора прокуратури Підгаєцького району задовольнити частково. Постанову Підгаєцького районного суду від 29 січня 2013 року стосовно ОСОБА_3 скасувати, та постановити нову ухвалу, якою кримінальну справу відносно неї направити для проведення додаткового розслідування прокурору Підгаєцького району.
Судді: О.А. Подковський І.М. Тиха О.В. Демченко
______________ __________ _____________
Копія вірна: суддя О.А.Подковський