Справа № 1308/2-1101/11 Головуючий у 1 інстанції: Кобзар В.М.

Провадження № 22-ц/783/107/13 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

Категорія: 6

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Шандри М.М.

суддів: Шумської Н.Л., Тропак О.В.

з участю секретаря Альховської С.В.

та з участю ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3,

представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

представника Надичівської сільської ради Нестора М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 27 січня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа: управління держкомзему у Жовківському районі, управління архбудконтролю у Львівській області, Надичівської сільської ради Жовківського району про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самовільної будови, -

встановила:

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 27.01.2012 року у задоволенні зазначеного позову відмовлено.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_2

В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права. Зазначає, що відповідач здійснив будівництво господарської будівлі без затвердженої проектної документації з порушенням нормативних віддалей, за що його було притягнуто до адміністративної відповідальності. Тому таке будівництво є самочинним і порушує її законні права та інтереси.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як убачається з позовної заяви, позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, в якому просила зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні належною їй земельною ділянкою та житловим будинком шляхом знесення самовільно збудованої господарської будівлі за адресою: АДРЕСА_1, як такої, що здійснюється на її земельній ділянці та затінює її житловий будинок.

Судом установлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю від 26.12.2002 року ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,3562 га в с. Звертів Жовківського району Львівської області для будівництва житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства (а.с.126). Відповідно до договору дарування від 27.12.2002 року відповідачу ОСОБА_4 належить житловий будинок АДРЕСА_1 що знаходиться на суміжній земельній ділянці.

Судом також установлено, що спірна господарська будівля споруджена на місці господарської будівлі, яка існувала на межі земельної ділянки позивачки до передачі земельної ділянки їй у власність, що визнали сторони. Рішенням виконкому Надичівської сільської ради від 24.06.2010 року ОСОБА_4 було надано дозвіл на реконструкцію зазначеної господарської будівлі.

Комісією Надичівської сільської ради за розглядом заяви позивачки щодо встановлення межі між її земельною ділянкою та ОСОБА_4 встановлено, що межа між земельними ділянками від вулиці проходить по встановлених металевих стовпцях загорожі до господарської будівлі ОСОБА_4, далі по металевих стовпцях (швелерах) господарської будівлі і знову по металевих стовпцях загорожі (а.с.11).

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа (фізична чи юридична) має право звернутися до суду за захистом свого майнового права чи інтересу й обрати визначені цією статтею способи їх захисту. Суд може захистити цивільне право або інтерес також іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ст. ст. 11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з роз»ясненнями, викладеними у п.5 Постанови № 6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року відповідно до вимог ст.376 ЦК право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об»єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (ст.391 ЦК).

Таким чином, за позовом фізичної особи рішення про знесення самочинного будівництва може бути ухвалене на підставі ст.391 ЦК України в разі доведеності нею факту створення їй перешкод у здійсненні права користування чи розпорядження своїм майном при неможливості усунення перешкод в інший спосіб.

Однак ОСОБА_2 не надано належних і допустимих доказів на підтвердження порушення її прав діями відповідача, зокрема щодо затінення будинку, а також здійснення відповідачем будівництва на належній їй земельній ділянці. Враховуючи наведене, районний суд прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Рішення суду відповідає вимогам процесуального та матеріального права, обставинам справи, доводи скарги висновків суду не спростовують, тому колегія суддів підстав для скасування рішення не вбачає.

Керуючись ст.307 ч.1 п.1, ст.314 ч.1 п.1, ст.315, ст.317, ст.319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 27 січня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Шандра М.М.

Судді: Шумської Н.Л.

Тропак О.В.