Справа № 1312/1046/12 Головуючий у 1 інстанції: Жовнір Г.Б.

Провадження № 22-ц/783/1051/13 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Шандри М.М.

суддів: Шумської Н.Л., Струс Л.Б.

з участю секретаря Альховської С.В.

та з участю ОСОБА_2, представника ПАТ КБ «Надра»Прасковича М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 28 вересня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства КБ «Надра»про визнання правочинів недійсними,-

встановила:

Оскаржуваним рішенням суду відмовлено в задоволені позову ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Надра»про визнання правочинів недійсними, а саме заяв позивача про продаж банківських металів: № 24-1347 від 23.12.2009 р., № 19-1623 від 11.03.2011 р., № 19-1633 від 11.04.2011 р., № 19-1643 від 11.05.2011 р. та № 19-1659 від 14.06.2011 р.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_2 В апеляційній скарзі покликається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Зазначає, що оскаржувані правочини були укладені всупереч його вільного волевиявлення та під впливом тяжких для скаржника обставин, а також через безвихідь та неможливість отримання коштів у будь-який інший законний спосіб. Вказує на те, що у випадку належного виконання відповідачем умов договору вкладу, не було б потреби в укладенні спірних правочинів. Вважає, що порушенні його права як споживача та спірні правовідносини регулюються згідно Закону України «Про захист прав споживачів».

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Згідно зі ст.ст.3,4 ЦПК України та ст.ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених прав у визначений законом спосіб.

На підставі ст.ст.11,60,61 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що між ВАТ КБ «Надра»та ОСОБА_2 укладений Договір №857194/04-Д строкового банківського вкладу (депозиту) в банківських металах «Золотий вклад для фізичних осіб»від 20.06.2008 року, згідно умов якого банк прийняв від вкладника на Вкладний рахунок банківський метал -золото у зливках 999,9 проби номіналом 100,00 грам в кількості 2 (дві) шт., строком на 18 місяців, з терміном повернення 20.12.2009 року, зі сплатою вкладнику відсотків у розмірі 5% річних.

Відповідно до п.3.4.6. зазначеного договору у разі неотримання Вкладником банківського металу по цьому Договору в дату, зазначену у п.2.3. цього Договору, сума Вкладу та нарахованих процентів в банківських металах перераховується на поточний рахунок Вкладника в банківських металах.

Згідно п.1 Глави 2 Розділу VI Положення «Про порядок та умови торгівлі іноземною валютою», затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 281 від 10.08.2005р., клієнт подає заяви про продаж іноземної валюти або банківських металів до уповноваженого банку, що його обслуговує.

Як вбачається з матеріалів справи та відповідно до заяв ОСОБА_2 про продаж банківських металів від 23.12.2009р., 11.03.2011р., 11.04.2011р., 11.05.2011р., 14.06.2011р. вклад було знято з депозитного рахунку та продано на міжбанківському валютному ринку, а кошти одержані від реалізації надійшли на поточний рахунок позивача (а.с.9-10, 17-20). Вказаний в заявах від 11.03.2011р., 11.04.2011р., 11.05.2011р. грошовий еквівалент позивач отримав в касі банку в день написання кожної із заяв.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами 1 та 3 ст.203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а також, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відмовляючи в задоволені позову, районний суд правильно виходив з того, що на момент написання заяв були дотримані всі передбачені ЦК України вимоги до правочину, зміст заяв не суперечив вимогам законодавства, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Заяви були надані банку добровільно та з власної волі позивача.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач діяв з порушенням вимог ст.19, п.п.2 ч.1 ст.21 ЗУ «Про захист прав споживачів» не можуть братися до уваги, оскільки відповідно до п.22 ч.1. ст.1 вказаного закону споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. До правовідносин, які виникли між сторонами даного спору, не можуть застосовуватися положення ЗУ «Про захист прав споживачів», оскільки позивач не є споживачем в розумінні зазначеного закону.

Висновки суду достатньо мотивовані і підтверджені доказами, наявними в матеріалах справи.

Рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, обставинам справи, доводи скарги висновків суду не спростовують, тому колегія суддів підстав для скасування рішення не вбачає.

Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.1, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 28 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : Шандра М.М.

Судді: Шумська Н.Л.

Струс Л.Б.