Справа № 755/436/13- к

В И Р О К

іменем України

"20" лютого 2013 р.Дніпровський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Марцинкевича В.А.

при секретарі Онуфрієнко О.С.

з участю прокурора Дзісь Б.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Києва, не одруженого, з середньою освітою, працюючого підсобним робітником ТОВ ,,ПП Сіті Бост", зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1, раніше судимого Дніпровським районим судом м. Києва за ст. 124 КК України до 200 годин робіт, -

за ч.2 ст. 389 КК України,

встановив:

Суд визнав доказаним, що ОСОБА_1 будучи засудженим 23.05.2012 року Дніпровським районним судом м. Києва за ст. 124 КК України до відбування 200 (двохсот) годин громадських робіт, вчинив злочин при наступних обставинах. Так, ОСОБА_1 08.08.2012 року був поставлений на облік Дніпровського РВКВІ в м. Києві та письмово ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у вигляді громадських робіт. В цей же день ОСОБА_1 було направлено для відбуття покарання у вигляді громадських робіт в СВ КП ,,Київводфонд".

15.08.2012 року ОСОБА_1 прибувши в СВ КП ,,Київводфонд" за адресою АДРЕСА_2 був ознайомлений з умовами відбуття громадських робіт та з графіком виходу на роботу, згідно якого він мав працювати прибиральником громадської вбиральні по 4 години щоденно, крім вихідних днів з 16.08.2012 року по 25.10.2012 року включно.

ОСОБА_1 з 20.08.2012 року допустив не вихід на роботу без поважних причин та відпрацювавши лише 8 (вісім) годин громадських робіт з 200 (двохсот) призначених йому годин вироком суду.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 398 КК України визнав повністю дав покази, підтвердив обставини скоєння злочину, викладені в установочній частині вироку.

Крім повного визнання своєї вини у вчиненому злочині, ОСОБА_1 просить суд не оголошувати матеріали справи, так як повністю погоджується з досудовим розслідуванням справи.

Покази ОСОБА_1 під час досудового слідства і в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду в правильності розуміння ним змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.

За таких обставин, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які підсудним не оспорюються, зміст даної статті ОСОБА_1 роз'яснено.

Наведене свідчить про повну доведеність вини підсудного у вчиненні злочину за обставин, встановлених судом.

Дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.2 ст. 389 КК України, як ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт, будучи засудженим до такого покарання.

При призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_1 скоїв злочин невеликої тяжкості, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують йому покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1 є його щире каяття, у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудному у вчиненні кримінального правопорушення є рецидив злочину.

Суд враховує, що ОСОБА_1 позитивно характеризується, на обліку в лікаря-нарколога перебуває з 11.06.2012 року з діагнозом розлади психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю, на обліку в лікаря-психіатра не перебуває, раніше судимий даний злочин вчинив в період призначеного, але невідбутого покарання та приходить до висновку, що йому слід призначити покарання у виді обмеження волі. При призначенні покарання слід застосувати положення ст. 71 КК України, призначивши покарання за сукупністю злочинів та остаточне покарання визначити шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 23.05.2012 року. Також, на думку суду, виправлення та перевиховання підсудного можливе без відбування призначеного покарання, а тому, у відповідності до ст. 75 КК України, ОСОБА_1 слід звільнити від його відбування з випробуванням.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 389 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців.

В силу ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання визначеного вироком Дніпровським районним судом м. Києва від 23 травня 2012 року, остаточно визначити його у виді 1 року 6 місяців 10 днів обмеження волі.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1:

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця, проживання роботи або навчання.

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчі інспекції.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком чинності, залишити попередню - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 діб з моменту оголошення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: