УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-2118/2006 р                                   Головуючий по першій інстанції

Категорія: про приватну власність                                    Колода Л.Д.

Головуючий в апеляційній інстанції Корнієнко Н.В.

УХВАЛА іменем України

23 листопада 2006 року                     Колегія суддів судової палати в цивільних

справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                     Ювшина В.І.

суддів                                Корнієнко Н.В., Качана О.В.

при секретарі                    Магда А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 20.09. 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про усунення перешкод в здійсненні права власності, -

встановила:

ОСОБА_2звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1про усунення перешкод в здійсненні права власності, мотивуючи тим, що на підставі договору купівлі-продажу частини будинку він є власником 23/50 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд по АДРЕСА_1.

Відповідно до державного акту серії НОМЕР_1, йому належить земельна ділянка, розташована за вказаною адресою площею 348,84 кв.м.

Поряд з його земельною ділянкою знаходиться гараж відповідачки, від якого до сараю позивача прибудована цегляна прибудова і якою користується відповідачка. Ця прибудова частково знаходиться на його, позивача, земельній ділянці. Цим порушується його право на землю та перешкоджає йому проводити ремонтно-будівельні роботи по реконструкції сараю.

Тому він просить усунути перешкоди користування земельною ділянкою та нерухомим майном шляхом знесення цегляної прибудови, що належить ОСОБА_1

Рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 20 вересня 2006 року позов задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_1знести цегляну прибудову, розташовану біля сараю позивача ОСОБА_3, розташованого по АДРЕСА_1.

3.

Не погоджуючись з винесеним рішенням суду, відповідачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дане рішення, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки позивач сам вийшов за межі своєї території, цегляна прибудова не виходить на земельну ділянку позивача і не перешкоджає йому проводити ремонтні роботи.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши доводи апеляції та матеріали справи, колегія вважає, що скарга підлягає відхиленню.

Суд першої інстанції зібрав досить доказів для вирішення справи по суті, висновки суду в цілому відповідають фактичним обставинам справи.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_2, згідно договору купівлі-продажу частини будинку від 21.12.2005 року купив 23/50 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1, розташованому на земельній ділянці розміром 613 кв.м.(а.с.6).

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 5 грудня 2005 року позивачем ОСОБА_2 куплена земельна ділянка площею 348,84 кв.м, яка розташована в АДРЕСА_1. Невід'ємною частиною договору є план земельної ділянки з визначенням її розмірів (а.с. 10).

На підставі даного договору купівлі-продажу ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 348,84 кв.м для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (а.с.5).

Відповідно до вимог ч.іст.415 ЦК України, землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в обсязі, встановленому договором.

В судовому засіданні також встановлено, що відповідачка має в користуванні гараж, який був встановлений з дозволу виконкому та РЕУ на тимчасове його користування. Біля гаража і до сараю позивача побудована цегляна прибудова, на будівництво якої відповідного дозволу не було. Дана прибудова не дає можливості позивачу обслуговувати свої будівлі, зокрема сарай та розпоряджатися своєю земельною ділянкою на свій розсуд.

На даний час, як в суд першої інстанції так і в апеляційну інстанцію відповідачка доказів щодо правомірності побудови цегляної прибудови не надала.

Відповідно до вимог ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Тому, на думку колегії, суд першої інстанції виніс вірне рішення про задоволення позову, оскільки воно відповідає вимогам закону та винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

В апеляційній скарзі не наведено жодної з підстав, передбачених ст.ЗП ЦПК України, по яких рішення суду необхідно скасувати з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів, -ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 20.09. 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про усунення перешкод в здійсненні права власності, - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня проголошення.