АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ЧЕРКАСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа №   22а-521     2006 р.                                              Головуючий по 1 інстанції

Категорія скарги на дії                                                                               - Смілянець А.П.

Доповідач в апеляційній Інстанції   - ТрюханГ.М.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"9" листопада 2006 р Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                            Кісіля М.О.

судців                                        Трюхана Г.М., Бородійчук В.Г.

при секретарі                           Федьорко М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу командира військової частини А-3024 на постанову Уманського міськрайонного суду від 13 вересня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1до військової частини А-3024 про стягнення надбавки, -

встановила:

Позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення надбавки.

В обґрунтування позову вказував, що на протязі багатьох років проходив службу у військової частини А-3024 і у відповідності з Указом Президента України № 389 від 5.05.2003 р. за безперервну службу має право на відповідну надбавку, яка залежить від вислуги років.

Посилаючись на те, що на час введення надбавки він мав більше 25 років безперервної служби і відповідно 90 % надбавки від розміру грошового забезпечення , яка йому не виплачувалась, просив суд зобов'язати відповідача провести йому цю доплату відповідно до вимог Указу Президента України.

Постановою Уманського міськрайонного суду від 13 вересня 2006 р. військову частину А-3024 зобов'язано провести доплату ОСОБА_1 з 1.05.2003 р. різницю між фактично виплаченою надбавкою та надбавкою у розмірах вказаних в Указі Президента з нарахуванням премії згідно наказу МО України від 5.03.2001 р. п. 34.

В апеляційній скарзі від 5.03.2001 р. на цю постанову командир в/ч А-3024 просить її скасувати як таку , що не відповідає вимогам законодавства, що регулює дані правовідносини.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення, а постанова суду до скасування з слідуючих підстав.

Позивач проходив службу і перебував на грошовому утриманні в військовій частині А-3024 і його стаж військової служби на момент звільнення становив більше 25 років і він отримував надбавку до грошового забезпечення за безперервну військову службу.

Указом № 389/2003 р. від 05 травня 2003 року Президент України надав право Міністру оборони України встановлювати військовослужбовцям ЗС України надбавки за безперервну службу в ЗС України у відсотках до грошового забезпечення залежно від стажу служби в розмірах від 10 до 90 відсотків та визначити порядок і умови їх виплати.

На виконання вказаного вище Указу Міністром оборони України був виданий наказ № 149 від 26 травня 2003 року, яким затверджено Інструкцію про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну службу в ЗС України та визначено, що розмір цієї надбавки встановлюється щорічно, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, за рішенням Міністра оборони України.

Згідно доданих до апеляційної скарги та досліджених судом апеляційної інстанції телеграм Міністра оборони України розмір виплати надбавок встановлювався Міністром оборони України в межах його повноважень та фонду грошового забезпечення, затверджено у кошторисах військових частин. Ст. 1 Указу Президента України № 389/2003 від 05 травня 2003 року встановлено, що вказані надбавки до щомісячного грошового забезпечення встановлюються в розмірах залежно від стажу служби, що відповідно не перевищують до 10 %, 30 %, 50 %, 70 % та 90 %. При цьому в Указі Президента України зазначена лише вища межа розміру надбавок, а нижча межа не встановлена, що дозволяло Міністру оборони в межах своїх повноважень визначати виплату вказаних надбавок в рамках фонду грошового забезпечення.

Але суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права та задоволив позовні вимоги позивача, виходячи з того, що надбавки йому повинні бути виплачені виходячи з найбільшого розміру без врахування фонду грошового забезпечення. При таких обставинах постанова суду першої інстанції підлягає до скасування з ухваленням нової постанови, так як не встановлено порушення прав, за захистом яких спрямоване звернення до суду.

Керуючись ст.ст. 198,202,207 КАС України, колегія суддів судової палати, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу військової частини А-3024 , - задоволити. Постанову Уманського міськрайонного суду від 13 вересня 2006 року скасувати. ОСОБА_1відмовити в задоволення адміністративного позову до військової частини А-3024 про стягнення невиплаченої щомісячної грошової надбавки.

Постанова набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі одного місяця.