Справа № 205/3981/2012 Провадження № 22-ц/772/530/2013Головуючий в суді першої інстанції:Верник В.М.

Категорія: 48 Доповідач: Чорний В. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2013 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого : Чорного В.І.

Суддів : Медвецького С.К., Оніщука В.В.,

при секретарі : Богацькій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 15 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2012 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення на її користь аліментів на утримання дочки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2, вказуючи на те, що відповідач ухиляється від утримання дітей, матеріальної допомоги не надає. Через те, що відповідач має нерегулярний дохід, просила визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі по 850 грн. на кожну дитину.

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 15.01.2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 600 грн. щомісячно на обох дітей разом, починаючи з 21.11.2012 року до досягнення старшою дитиною повноліття та 214,60 грн. судового збору на користь держави. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить зазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності; результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Встановлено, що сторони є батьками дітей - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2, про що свідчать копії свідоцтв про їх народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 відповідно.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За висновком суду, позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення аліментів у визначеному розмірі з позивача підлягали частковому задоволенню у розмірі 600 грн. на обох дітей, так як позивачем не доведено та не надано доказів на підтвердження того, що відповідач взмозі сплачувати аліменти у розмірі по 850 грн. щомісячно на кожну дитину.

Проте, погодитися з таким висновком суду не можна з наступних підстав.

За правилами ст.184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

В своїх роз'ясненнях, викладених у п.17 постанови від 15 травня 2006 року

«Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Пленум Верховного Суду України зазначив, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обгрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може грунтуватися на припущеннях (ч.4 ст.60 ЦПК України).

В своїх запереченнях проти позову, відповідач ОСОБА_3, посилаючись на свій матеріальний стан просив суд визначити розмір аліментів на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 500 грн. Відповідачем не доведено обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів.

Суд дійшов помилкового висновку про відсутність у відповідача джерел існування, постійного місця роботи та стабільної заробітної плати.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 на обліку в центрі зайнятості не перебуває, а тому доводи про неможливість його працевлаштування є голослівними.

Із пояснень відповідача слідує, що він періодично працює на роботі, пов'язаній з будівництвом.

Відповідно до положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН "Про права дитини" в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беречи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Виходячи із вищевикладеного, суд першої інстанції не дослідив в повній мірі докази в їх сукупності, не надав належної правової оцінки тим обставинам, що відповідач за своїм станом здоров'я та матеріальним становищем може виконувати свій обов'язок, також з огляду на прожитковий мінімум для дітей, який встановлений Законом України «Про державний бюджет на 2013 рік», а тому ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 15 січня 2013 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця с.Сьомаки, Жмеринського району Вінницької області на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 по 600 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з 21.11.2012 року до досягнення дітьми повноліття, а також на користь держави 214 грн. 60 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: В.І.Чорний

С.К.Медвецький

В.В.Оніщук

З оригіналом вірно:

З оригіналом вірно: