АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М.КИЄВА
Справа № 33/796/175/2013 Суддя 1 інстанції: Броновицька О.В. Категорія: ст.172-2 ч.1 КУпАП
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2013 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Фрич Т.В., при секретарі -Луценко Ю.С., за участю прокурора Гаврилова О.С., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3, її захисника -ОСОБА_4, свідків- ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, розглядаючи апеляційну скаргу з доповненнями ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_3 на постанову Деснянського районного суду м.Києва від 25 грудня 2012 року щодо
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, старшого інспектора Деснянського районного ВКВІ м.Києва, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2,-
ВСТАНОВИЛА:
Постановою судді Деснянського районного суду м.Києва від 25 грудня 2012 року ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.172-2 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян(в сумі 850 гривень) з конфіскацією незаконно одержаної неправомірної вигоди матеріального характеру(грошових коштів в сумі 500 гривень).
Згідно з постановою, 05.11.2012 року приблизно о 17 год. 30 хв. ОСОБА_3, займаючи посаду старшого інспектора Деснянського районного відділу кримінально-виконавчої інспекції м.Києва, будучи особою рядового складу державної виконавчої служби, маючи звання майора внутрішньої служби Державної пенітенціарної служби України, тобто, будучи особою, яка має службові повноваження, знаходячись на своєму робочому місці - в кабінеті приміщення Деснянського районного ВКВІ в м.Києві по вул.Каштанова, 9-А, порушила встановлені законом обмеження щодо використання службових повноважень, які передбачені посадовою інструкцією старшого інспектора Деснянського районного відділу КВІ м.Києва та Кримінально-виконавчим кодексом України, та пов'язаних з цим можливостей, одержала неправомірну вигоду в розмірі 500 гривень від ОСОБА_11, який знаходився на обліку у Деснянському РВ КВІ м.Києва як засуджена особа та персональний облік якого протягом іспитового строку вона вела, за те, що поставила відмітку ОСОБА_11 про явку до ВКВІ, тим самим порушила встановлені законом обмеження щодо використання своїх службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з одержанням за це неправомірної вигоди у розмірі, що не перевищує п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В поданій апеляції захисник ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_3 просить скасувати оскаржувану постанову суду та закрити справу. Апелянт посилається на порушення норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції. Суд не звернув уваги на те, що під час судового розгляду справи було встановлено те, що зміст протоколу не відповідає вимогам ст.256 КУпАП. Судом було порушено вимогу ст.252 КУпАП, оскільки ним було вибірково оцінено докази по справі, не навівши у мотивувальній частині постанови причини, за яких суд надає перевагу одним доказам і не сприймає інших. В порушення ст.251 КУпАП в судовому засіданні 25.12.12 суд провів перегляд відеоматеріалів, наданих представником Деснянської районної прокуратури, які не були долучені до матеріалів справи, а лише надані під час судового засідання. Судом не було дотримано ст.278 КУпАП, не було задоволено клопотання адвоката щодо виклику свідків у судове засідання. В матеріалах справи відсутні будь-які докази про наявність на руках ОСОБА_3 слідів люмінесцентної суміші «Промінь-1», що ставить під сумнів про фізичний контакт грошових купюр із руками ОСОБА_3, а відтак і отримання ОСОБА_3 зазначених грошових коштів. Судом не могло бути досліджено матеріальний стан ОСОБА_3 у зв'язку із відсутністю в матеріалах справи відомостей про її матеріальний стан. Судом було порушено ст.9 КУпАП, оскільки не було наведено доказів винної поведінки ОСОБА_3, не з'ясовано умисел чи дійсно вона намагалася(отримала) неправомірну для себе вигоду.
У доповненнях до апеляційної скарги ОСОБА_3 просить скасувати постанову Деснянського районного суду м.Києва від 25 грудня 2012 року та винести нову постанову, якою провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення та закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
У поданих запереченнях прокурор просить залишити постанову суду без змін, а апеляцію без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4, які підтримали подану апеляцію з доповненнями та просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції з доповненнями та просив залишити постанову суду без змін, опитавши свідків ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає апеляційну скаргу з доповненнями такою, що задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Основним завданням Закону України «Про засади запобіганню і протидії корупції» є охорона та поновлення прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Ст.6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» встановлює спеціальні обмеження щодо державних службовців та інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, зокрема, ч.1 передбачає, що вказані особи не мають права використовувати свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди або у зв'язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-2 ч. 1 КУпАП, за обставин, зазначених у постанові суду, підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.
Як вбачається з постанови суду, суд прийшов до висновку про те, що факт вчинення ОСОБА_3 корупційного правопорушення підтверджується матеріалами справи, а саме: заявами ОСОБА_11 від 05.11.2012 року про відмову інспектора ВКВІ поставити йому відмітку про явку та вимога інспектора принести грошові та канцелярські товари; даними протоколу помітки та вручення грошових коштів від 05.11.2012 року, згідно якого ОСОБА_11 були вручені грошові кошти в сумі 500 грн., для перевірки його заяви, на які було нанесено люмінесцентну суміш; даними протоколу огляду місця події від 05.11.2012 року, згідно якого в ході огляду кабінету приміщення КВІ Деснянського району м.Києва по вул.Каштановій, 9-А, в м.Києві було виявлено та вилучено згорток з поштових марок та грошові кошти в сумі 500 грн., які ОСОБА_3 при появі в кабінеті працівників прокуратури та міліції витягла зі своєї кишені та викинула, та оцінивши наявні докази по справі в їх сукупності, прийшов до правильного висновку про доведеність винності ОСОБА_3 у порушенні вимог ст.4 ч.1 п.1 п.п. «д» Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції».
Крім того, факт вчинення ОСОБА_3 корупційного правопорушення підтвердили свідки ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_8
А тому доводи апеляції щодо відсутності доказів на підтвердження вини ОСОБА_3 є безпідставними.
Розглядаючи матеріали адміністративної справи, суд дослідив належним чином зібрані докази, а також з'ясував всі обставини по справі, тобто дотримався вимог ст.ст. 251, 280 КУпАП.
При винесенні постанови суддею було вжито заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження матеріалів справи.
В апеляційному суді ОСОБА_3 надала пояснення, аналогічні до пояснень, наданих нею в суді першої інстанції, та підтвердила, що ніяких грошей вона у ОСОБА_11 не вимагала та не бажала вчинити дії, які б мали негативні наслідки для ОСОБА_11
За клопотання захисту в апеляційному суді м.Києва були опитані свідки ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9
В апеляційному суді свідок ОСОБА_13 пояснила, що 05.11.2012 року, коли прийшов ОСОБА_11 до РВ КВІ Деснянського району м.Києва, вона знаходилась в кабінеті начальника, якого в цей час не було. ОСОБА_11 зайшов та сказав, що він прийшов відмітитися, а його ніхто не хоче відмічати. Вона відповіла, що вона не начальник, а інспектор і почала з ним розмовляти. Вона помітила, що він напідпитку та почав розповідати, що, хоча він прийшов нетверезий, його все одно повинні відмітити та став просити, щоб вона пішла до ОСОБА_3 та попросила, щоб його відмітили, на що вона відповіла, що не може, бо вона такий же інспектор, як і ОСОБА_3 Він запитав, так що ОСОБА_3 грошей хоче. Вонасказала, які гроші, ніхто від нього грошей не бажає та щоб він йшов та привів себе в нормальний стан.
В апеляційному суді свідок ОСОБА_5 пояснила, що вони з ОСОБА_3 працюють разом в РВ КВІ Деснянського район м.Києва і знаходились 05.11.2012 року в одному кабінеті. В цей день ОСОБА_11 прийшов в нетверезому стані на реєстрацію до ОСОБА_3 Це було помітно, він нецензурно виражався та звертався до ОСОБА_3 на «ти», на що остання зробила зауваження. Він повинен принести їй характеристику, коли приведе себе до ладу. Далі ОСОБА_11 вийшов в коридор, було чутно, що він лаявся. Наступного разу він прийшов після обіду та сказавОСОБА_3, що приніс те, що обіцяв та повторив це декілька разів. Тоді ОСОБА_3 побачила марки, схопила їх та вибігла за ним. Вона не бачила, як ОСОБА_3 відкривала вхідні двері, а тільки чула звук. Тоді пройшло декілька хвилин та забігли співробітники прокуратури і ОСОБА_3 викинула марки в смітник. В ОСОБА_3 світилася рука між великим і вказівним пальцем лівої руки.
В апеляційному суді свідок ОСОБА_6 пояснила, що вони із ОСОБА_3 працюютьв РВ КВІ Деснянського району м.Києва в одному кабінеті, їхні столи стоять поряд. В цьому кабінеті ще працюють ОСОБА_5, ОСОБА_18, ОСОБА_9. 05.11.2012 року в першій половині дня ОСОБА_11 з'явився на реєстрацію до ОСОБА_3 в нетверезому стані. Коли ОСОБА_3 зробила йому зауваження, він почав кричати та сказав, що це не її діло і щоб вона його зареєструвала. На запитання ОСОБА_3, де характеристика, ОСОБА_16 відповів, що вона вдома. Тоді ОСОБА_3 попросила його піти додому, привести себе в належний вигляд та принести цю характеристику. Під час розмови з ОСОБА_11 у ОСОБА_3 ніяких не було жестів. Після обіду вона перебувала в суді та в 17-00 з'явилась до інспекції. Коли вона спробувала зайти до свого кабінету, її не впустили, нічого не пояснивши. Тоді вона зателефонувала в управління та приїхали керівники з управління.
В апеляційному суді свідок ОСОБА_7 дала аналогічні пояснення.
В апеляційному суді свідок ОСОБА_8 пояснила, що ввечері в РВ КВІ Деснянського району м.Києва о 5 годині, вона стояла в черзі в кабінет до ОСОБА_3 В її кабінеті був скандал, хлопець вилетів та хлопнув дверима, потім за ним вибігла ОСОБА_3, тримаючи в руках марки, згорнуті в конверт. На вулицю вона не виходила, там було темно. Після цього ОСОБА_3 зайшла в кабінет, а за нею вона, а незабаром зайшли працівники міліції та прокуратури з камерою. Після цих подій вона їхала з ОСОБА_11 в одному автобусі та він сказав їй, що до цього з ОСОБА_3 у них був конфлікт та обвинувачував її в тому, що він через неї відсидів. Він зробив спеціально це все, щоб відомстити їй.
В апеляційному суді свідок ОСОБА_9 пояснив, що в РВ КВІ Деснянського район м.Києва в день реєстрації, точну дату не пам'ятає, в приміщенні знаходилось 15 чоловік. Він почув, як ОСОБА_11 п'яно та нецензурно звертався до ОСОБА_3, на що остання відповіла йому щоб він пішов додому та привів себе в порядок, однак той вимагав відмітити його зараз. Коли ОСОБА_11 прийшов другий раз, його в цьому кабінеті не було, бо він вийшов по справам.
Суд критично ставиться до пояснень свідків, наданих ними в апеляційному суді, оскільки вони спростовуються матеріалами справи. Крім того всі свідки опитані в апеляційному суді, які працюють в КВІ підтвердили, що обов»язком інспектора є відмітка особи, яка з»явилась на реєстрацію. ОСОБА_3 поставила відмітку ОСОБА_11, тільки після повторної його явки та одержання від нього неправомірної вигоди в розмірі 500 гривень.
Доводи про те, що ОСОБА_11 з»явився на реєстрацію в стані алкогольного сп»яніння, порушував громадський порядок в приміщенні КВІ не заслуговують на увагу, оскільки будь-яких визначених законом дій як ОСОБА_3 так і інші інспектори КВІ, щоб попередити порушення громадського порядку, не вжили.
Доводи викладені в апеляції про те, що протокол №3 від 23.11.12 року, складений щодо ОСОБА_3, не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки складений відносно іншої особи, є безпідставними, ретельно перевірялись судом першої інстанції, з висновками якого погоджується і апеляційний суд.
Безпідставними є також і доводи ОСОБА_3 та її захисника про порушення її права на захист, оскільки відповідно до вимог ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право при розгляді справи користуватись юридичною допомогою адвоката та інше. Як в суді першої інстанції так і в апеляційному суді ОСОБА_3 вказане своє право використала.
Отже, з урахуванням наведеного, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-2КУпАП, а накладаючи адміністративне стягнення у виді штрафу, суддя дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст.33 КУпАП, і обґрунтовано визначив вид та розмір адміністративного стягнення, виходячи з характеру вчиненого правопорушення.
Крім того, доводи ОСОБА_3 та її захисника ОСОБА_4 щодо закінчення строків притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності є необґрунтованими, оскільки згідно ч.3 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
За таких обставин постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП України, суддя,-
ПОСТАНОВИЛА:
Постанову Деснянського районного суду м.Києва від 25 грудня 2012 року, якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.172-2 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (в сумі 850 гривень) з конфіскацією незаконно одержаної неправомірної вигоди матеріального характеру (грошових коштів в сумі 500 гривень), - залишити без змін, а апеляційну скаргу з доповненнями ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_3 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду м. Києва Т.В.Фрич