КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 2-2671/11 р.

Провадження № 2/1414/707/2012 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

21.03.2012 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючої у справі судді - Циганок В.Г.,

при секретарі судового засідання - Спільній Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, третя особа Товарна біржа „Нерухомість-Південь",

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2011 року позивач звернувся в суд до відповідачів з позовом про визнання договору купівлі-продажу дійсним, посилаючись на те, що 29 травня 1998 року між ним та відповідачкою ОСОБА_3, яка також діяла від імені неповнолітньої ОСОБА_4, було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який був укладений на Товарній біржі „Нерухомість-Південь", записаний в Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю за № 2330 від 29.05.1998р. та зареєстрований 02.06.1998 р. в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації за реєстровим № 10773. Працівники біржи завірили, що подальшого нотаріального посвідчення договір не потребує. Оскільки він не має можливості розпорядитися купленою ним на законних підставах у свій час квартирою, томущо не дотримане діюче на данний момент законодавство- договір не посвідчений нотаріально- він вимушений звернутися до суду. Зазначений договір купівлі-продажу виконаний обома сторонами. Посилаючись на наведене, просив позов задовольнити.

В судове засідання позивач не з'явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримав на підставах, викладених в заяві, просив визнати договір купівлі-продажу зазначеної квартири дійсним.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, надали заяви про розгляд справи в їх відсутність, позовні вимоги визнали, проти задоволення позову не заперечували.

Представник третьої особи- Товарна біржа „Нерухомість-Південь"- в судове засідання не з'явився, до суду повернулося рекомендоване поштове відправлення з відміткою, що за вказаною адресою зазначений адресат не значиться.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

29 травня 1998 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 яка діяла від свого імені та від імені на той час неповнолітньої ОСОБА_4, було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який був укладений на Товарній біржі „Нерухомість-Південь", записаний в Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю за № 2330 від 29.05.1998р.

02.06.1998 р. право власності на зазначену квартиру було зареєстровано на ім'я ОСОБА_2 в Миколаївському МБТІ, та записано за реєстровим № 10773.

Договір виконаний сторонами в повному обсязі: ОСОБА_2 уплатив продавцю вартість квартири, вселилася в неї, зареєструвався та користується нею, а ОСОБА_3 отримала оплату договірної вартості квартири, звільнила її від побутового майна та здійснила виселення з неї.

Згідно з вимогами ст.227 ЦК УРСР в редакції ГК 1963 р., що діяв на момент укладення договору, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин, недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору. Відповідно до ст.47 ЦК УРСР (в ред.1963р.) недодержання у випадках, зазначених в законі, нотаріальної форми угоди, тягне за собою її недійсність. Ст.128 ЦК УРСР передбачає, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі.

Відповідно до ст.657 ЦК України в редакції ЦК 2003 р. договор купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлого будинку (квартири) чи іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Із пунктів 3,4 ст.334 ЦК України вбачається, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Оскільки відносини виникли до набрання чинності ЦК України 2003 р., то відповідно до п.п.1,4 заключних та перехідних положень ЦК України 2003р. необхідно керуватися нормами ЦК УРСР 1963 р.

Таким чином суд дійшов до висновку, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10,11, 209, 212, 214-215 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 29 березня 1998 року між ОСОБА_2, з одного боку, та ОСОБА_3, яка діяла від свого імені та від імені своєї на той час неповнолітньої доньки ОСОБА_4, з іншого боку, на Товарній біржі „Нерухомість-Південь", записаний в Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю за № 2330 від 29.05.1998р., та зареєстрований 02.06.1998р. в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації за реєстровим № 10773, згідно якого ОСОБА_3, яка також діяла в інтересах ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_2 купив квартиру АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельній районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: В. Г. Циганок