Справа №1490/5277/12 11.12.2012 11.12.2012 11.12.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11/1490/907/12 Категорія: ст. 263 ч. 1 КК України

Головуючий у першій інстанції Разумовська О.Г.

Доповідач апеляційного суду Фаріонова О.М.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 11» грудня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Миколаївської області в складі:

Головуючої - судді Фаріонової О.М.

суддів Кваші С.В., Івченко О.М.

при секретарі Георгици Г.В.

за участю прокурора Артеменко Л.В.

засудженого ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією Миколаївського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, який затвердив обвинувальний висновок, на вирок Заводського районного суду м.Миколаєва від 18 жовтня 2012 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Куйбишево Єланецького району Миколаївської області, раніше не судимий,

засуджений за ст. 263 ч. 1 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік. Відповідно до вимог ст. 76 КК України на засудженого покладені обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи та навчання.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України на Одеській залізниці судові витрати за проведення балістичної експертизи в сумі 1470 грн, за проведення дактилоскопічної експертизи в сумі 882 грн, за проведення експертизи холодної зброї в сумі 735 грн.

За вироком суду, у вересні 2000 року в період часу з 8 години до 12 години, точну дату під час досудового слідства встановити не виявилось можливим, ОСОБА_3 у дворі будинку АДРЕСА_1 знайшов вогнепальну зброю - короткоствольний пістолет калібру 7,63 мм, системи «Маузер», моделі 1902 року випуску, виробленого в Германії, в магазині якого знаходились бойові припаси - чотири спортивних патрона калібру 7,62 мм до пістолету МЦ-58-2Е, а також до револьверу ТОЗ-49.

Незаконно придбану вогнепальну зброю та бойові припаси ОСОБА_3 незаконно зберігав при собі, та переніс до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2, де зберігав без передбаченого законом дозволу.

07.09.2012 року при проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 вказаний пістолет та бойові припаси знайдені та вилучені.

В апеляції прокурор просить вирок скасувати в зв'язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції кримінального закону та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік, з покладенням на нього обов'язків: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти її про зміну місця проживання, роботи та навчання згідно з п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України.

Просить врахувати, що ОСОБА_3 вчинив триваючий злочин, який було виявлено 07.09.2012 року, тобто після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексу України щодо відповідальності за незаконне поводження зі зброєю та вибухонебезпечними матеріалами», відповідно до якого внесено зміни до ч. 1 ст. 263 КК України та посилено відповідальність за незаконне поводження зі зброєю та вибухонебезпечними матеріалами.

Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримку апеляції, пояснення ОСОБА_3, який не заперечував проти задоволення апеляції, вивчивши матеріали кримінальної справи, провівши судове слідство та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_3 у незаконному придбанні, носінні та зберіганні вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, є правильними.

Дії засудженого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані судом за ст. 263 ч. 1 КК України. Висновки суду в цій частині апелянтом не оспорюються.

Між тим, є обгрунтованими доводи апелянта про неправильне призначення покарання внаслідок незастосування судом кримінального закону, який підлягає застосуванню.

Судом першої інстанції ОСОБА_3 призначено покарання за ст. 263 ч.1 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки.

Однак, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне поводження зі зброєю та вибухонебезпечними матеріалами» від 05.07.2012 року, який набрав чинності з 12.08.2012 року, посилено відповідальність за незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами.

Відповідно до внесених змін, санкція ч.1 ст. 263 КК України передбачає покарання від трьох до семи років позбавлення волі.

Оскільки ОСОБА_3 вчинив триваючий злочин, який виявлено 07.09.2012 року, тобто після набрання чинності вищезазначеного закону від 05.07.2012 року, то при призначенні покарання судом неправильно застосований кримінальний закон.

Призначаючи покарання ОСОБА_3, апеляційний суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким, дані про особу винного, який раніше не судимий, працює, характеризується виключно позитивно.

Обставини, які пом'якшують покарання, є щире каяття ОСОБА_3 у вчиненому злочині та наявність у нього на утриманні неповнолітньої дитини. Обставини, які обтяжують покарання, відсутні.

З огляду на виключно позитивні дані про особу винного та обставини справи, є обгрунтованими висновки суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. В цій частині вирок суду не оспорюється.

З огляду на наведене, вирок суду у відношенні ОСОБА_3 підлягає скасуванню в частині призначеного покарання, з постановленням нового вироку відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 378 КПК України 1960 року, у зв'язку із необхідністю застосування більш суворого покарання.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 378 КПК України 1960 року, колегія суддів, -

з а с у д и л а :

Апеляцію Миколаївського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері задовольнити.

Вирок Заводського районного суду м.Миколаєва від 18 жовтня 2012 року у відношенні ОСОБА_3 в частині призначеного покарання скасувати.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ст. 263 ч. 1 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити той же - підписку про невиїзд.

В іншій частині зазначений вирок суду першої інстанції у відношенні ОСОБА_3 залишити без зміни.

Вирок апеляційного суду може бути оскаржений в колегію суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ через апеляційний суд Миколаївської області протягом одного місяця з моменту його проголошення.

Головуюча

Судді