Справа №1490/5583/12 06.12.2012 06.12.2012 06.12.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 10/1490/380/12 Категорія: ст.236 КПК України (1960 року)
Головуючий у першій інстанції Чернієнко С.А.
Доповідач апеляційного суду Фаріонова О.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«6» грудня 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області в складі:
Головуючого Дзюби Ф.С.
суддів Івченко О.М., Фаріонової О.М.
за участю прокурора Малюка М.С.
заінтересованої особи ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляцією прокурора прокуратури м. Миколаєва, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Центрального районного суду м.Миколаєва від 20 листопада 2012 року, якою
- визнано неправомірною бездіяльність прокурора м. Миколаєва ОСОБА_4 щодо неприйняття рішення, передбаченого ст. 97 КПК України (1960 року), за заявою ОСОБА_3 від 21.09.2012 року про порушення кримінальної справи щодо прокурора Центрального району м. Миколаєва ОСОБА_5 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 382, 364, 365 КК України;
- зобов'язано прокурора м. Миколаєва виконати вимоги ч. 2 ст. 97 КПК України (1960 року) за заявою ОСОБА_3 від 21.09.2012 року про порушення кримінальної справи щодо прокурора Центрального району м. Миколаєва ОСОБА_5 за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 382, 364, 365 КК України.
5 листопада 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду зі скаргою, в якій зазначала про бездіяльність прокурора м. Миколаєва щодо неприйняття рішення в порядку ст. 97 КПК України (1960 року) , за її заявою від 21.09.2012 року про вчинений злочин прокурором Центрального району м. Миколаєва ОСОБА_5
Задовольняючи скаргу, суд послався на те, що зі змісту заяви ОСОБА_3 слідує, що це її звернення є заявою про злочин, оскільки у ній повідомляються факти щодо невиконання прокурором рішень суду, та заявниця вважає такі дії прокурора злочинами, передбаченими ст. ст. 382, 364, 365 КК України, і просить порушити щодо нього кримінальну справу. Однак, як зазначив суд, не прийнявши одне з рішень, передбачених ч.2 ст. 97 КПК України (1960 року), прокурор своїм листом від 09.10.2012 року фактично повідомив заявницю про відсутність на цей час підстав для порушення кримінальної справи за її заявою.
В апеляції прокурор просить постанову судді від 20.11.2012 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Апелянт зазначив, що суд не наділений правом визнавати бездіяльність прокурора неправомірною та незаконною, а також зобов'язувати його вчиняти певні дії, оскільки це не передбачено кримінально-процесуальним законом. Крім того, порядок розгляду скарг на дії прокурора не врегульований Конституцією України, КПК України, тому відсутні підстави для задоволення скарг про визнання дії чи бездіяльності прокурора протиправними, зобов'язання прокурора вчинити дії.
На думку апелянта, зазначена заява не відповідає вимогам ст. 95 КПК України, і суті не містить конкретних відомостей, що вказували б на об'єктивні ознаки злочину, нібито вчиненого прокурором Центрального району м. Миколаєва ОСОБА_5, а заявником лише визнано особисту незгоду із інформацією прокурора про результати розгляду скарги ОСОБА_6
Заслухавши доповідь судді, прокурора на підтримку апеляції, заперечення заінтересованої особи, яка просила залишити постанову суду без зміни, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 19-рп/2011 р. від 14.12.2011 року (справа про оскарження бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо заяв про злочини), рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Системний аналіз положень КПК України, зокрема тих, які визначають його завдання та унормовують порядок оскарження рішень чи дій суб'єктів владних кримінально-процесуальних повноважень, дає підстави для висновку про можливість оскарження до суду не тільки рішень і дій прокурора, слідчого, органу дізнання, але й їхньої бездіяльності.
Конституційний Суд України вважає, що з метою реалізації положень ст. 55 Конституції України та недопущення обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина у разі оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого, органу дізнання стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини такі скарги суди повинні розглядати аналогічно до порядку оскарження до суду рішень і дій прокурора, слідчого, органу дізнання, встановленого КПК України.
Тому, розглядаючи скаргу, суд першої інстанції обгрунтовано розглянув вимоги заінтересованої особи ОСОБА_3 в порядку ст. 236 КПК України. Тому доводи апелянта про неможливість оскарження бездіяльності прокурора до суду позбавлені підстав.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції правильно зазначив, що зі змісту заяви ОСОБА_3 від 21.09.2012 року, в якій вона просить про порушення кримінальної справи відносно прокурора Центрального району м. Миколаєва ОСОБА_5, слідує, що це її звернення є заявою про злочин, оскільки у ній повідомляються факти щодо невиконання прокурором рішень суду та заявниця вважає такі дії прокурора злочинами, передбаченими ст.ст. 382, 364, 365 КК України.
Є безпідставними твердження апелянта про відсутність в заяві ОСОБА_3 відомостей стосовно конкретних порушень закону. Заінтересованою особою дотримані вимоги щодо форми та змісту поданої заяви. Немає підстав вважати, що заява не відповідає вимогам ст. 95 КПК України (1960 року), про що стверджує апелянт.
Тому, за заявою ОСОБА_3 прокурор зобов'язаний прийняти одне з рішень, передбачених ч. 2 ст. 97 КПК України (1960 року), а не відповідати листом.
Таким чином, при розгляді скарги судом встановлено, що прокурором не виконані вимоги ч.2 ст. 97 КПК України (1960 року).
З огляду на наведене, колегія суддів вважає прийняте судом рішення законним, а наведені в апеляції доводи необґрунтованими. Тому постанова суду підлягає залишенню без зміни.
Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України 1960 року, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію прокурора прокуратури м. Миколаєва залишити без задоволення.
Постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 листопада 2012 року, якою визнано неправомірною бездіяльність прокурора м. Миколаєва ОСОБА_4 щодо неприйняття рішення, передбаченого ст. 97 КПК України (1960 року), за заявою ОСОБА_3 від 21.09.2012 року про порушення кримінальної справи щодо прокурора Центрального району м. Миколаєва ОСОБА_5 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 382, 364, 365 КК України, та зобов'язано прокурора м. Миколаєва виконати вимоги ч. 2 ст. 97 КПК України (1960 року) за заявою ОСОБА_3 від 21.09.2012 року про порушення кримінальної справи щодо прокурора Центрального району м. Миколаєва ОСОБА_5 за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 382, 364, 365 КК України, - залишити без зміни.
Головуючий:
Судді: