УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 435/6755/12 Головуючий в суді першої
Провадження № 22-ц/774/231/К/13 інстанції - Попов В.В.
Категорія 31 (1) Доповідач - Савіна Г.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 лютого 2013 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого - судді Савіної Г.О.,
суддів - Барильської А.П., Грищенко Н.М.,
при секретарі - Євтодій К.С.,
за участю - позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3,
відповідача ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 06 грудня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 23 вересня 2006 року поблизу дачної ділянки по вул. Франка, 43а в м. Кривому Розі на грунті сварки між ним та відповідачем виникла бійка в результаті якої останній завдав йому тілесні ушкодження середньої тяжкості.
У відношенні ОСОБА_4 було порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 122 КК України, провадження по якій було закрито постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 22 червня 2012 року у зв'язку із закінченням строків давності.
Через отримані тілесні ушкодження він був змушений витратитися на лікування та діями відповідача йому була завдана моральна шкода. Тому просив суд стягнути з ОСОБА_4 на його користь 1876 грн. 81 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 18500 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також 214 грн. 60 коп. понесених ним судових витрат.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 06 грудня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково, стягнуто на його користь з ОСОБА_4 1876 грн. 81 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також 214 грн. 60 коп. на відшкодування понесених судових витрат. У решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити рішення суду в частині розміру моральної шкоди стягнутої на його користь з ОСОБА_4 та задовольнити його позовні вимоги в цій частині в повному обсязі, посилаючись на те, що суд не в повній мірі оцінив ступінь його моральних страждань, завданих діями відповідача та їх наслідками.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову в позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на його думку, суд неправомірно задовольнив позовні вимоги та не з'ясував всі обставини справи, а саме те, що бійку розпочав товариш ОСОБА_2, який спричинив тілесні ушкодження також і його дружині та сину. Судом не враховано, що позивачем було пройдено судово-медичне обстеження в результаті якого переломів у нього виявлено не було, а тільки синці. Крім того, судом залишено поза увагою, що надані позивачем в якості доказів чеки та квитанції на ліки є неналежними доказами, оскільки придбані по ним ліки ніяким чином не мають відношення до перелому ребер.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23 вересня 2006 року ОСОБА_4 умисно завдав ОСОБА_2 тілесні ушкодження середньої тяжкості, у зв'язку з чим був притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КК України.
Постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 22 червня 2012 року провадження у кримінальній справі у відношенні ОСОБА_4 закрито на підставі ст. 49 КК України за закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Враховуючи, що кримінальну справу у відношенні відповідача закрито не з реабілітуючих підстав, а письмовими доказами підтверджено витрати позивача понесені у зв'язку з лікуванням внаслідок спричинення йому відповідачем середньої тяжкості тілесних ушкоджень, суд першої інстанції відповідно до положень ст. ст. 1166, 1167 ЦК України стягнув з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди 1876 грн. 81 коп. та 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Колегія суддів погоджується з висновком суду враховуючи наступне.
Відповідно до частин 1,2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з ч. 2 цієї статті вина особи, яка завдала шкоди, припускається. Обов'язок доведення відсутності вини покладається на того, хто завдав шкоди. До спростування презумпції вини особа, яка завдала шкоду, вважається винною у завданні шкоди.
Частиною 1 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України).
Як убачається із постанови Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 22 червня 2012 року, яка набрала чинності, судом встановлено, що ОСОБА_4 приблизно 18-00 год. 23 вересня 2006 року біля дачної ділянки № 43 дачного товариства "Звездочка" на грунті неприязних стосунків в процесі сварки з ОСОБА_2 умисно наніс останньому біля чотирьох ударів кулаком в область голови та біля трьох ударів ногою лежачому на землі потерпілому в області тулубу зліва, спричинивши ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесні ушкодження за ознаками довготривалості розладу здоров'я.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 122 КК України. Підсудний звернувся до суду з письмовою заявою про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку зі спливом строку давності.
На підставі ст. 49 КК України, ст. 11 КПК України суд постановив про закриття провадження у справі по обвинуваченню ОСОБА_4 за ст. 122 ч. 1 КК України у зв'язку зі спливом строків давності. Постанова відповідачем не оскаржувалася.
Провадження по справі закрито не з реабілітуючих підстав.
Понесені позивачем матеріальні витрати на лікування в сумі 1876 грн. 81 коп. підтверджено належними письмовими доказами.
З огляду на вищевикладене колегія суддів вважає доводи ОСОБА_4 щодо нез'ясування судом першої інстанції всіх обставин по справі, зокрема, що судово-медичним обстеженням переломів у позивача виявлено не було, а придбані позивачем по чекам та квитанціям ліки ніякого відношення до перелому ребер не мають, як і його доводи що він, його дружина та син фактично були потерпілими внаслідок неправомірних дія ОСОБА_2 та його знайомого в зазначений день, колегія суддів до уваги не бере, оскільки відповідачем не надано належних доказів на підтвердження своїх доводів, які натомість спростовуються матеріалами справи, яким судом надано обгрунтовану та вірну юридичну оцінку.
Частково задовольняючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із того, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_4, а саме спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середньої тяжкості, останній зазнав фізичного болю та моральних страждань, на відшкодування яких суд стягнув з відповідача на користь позивача 1000 грн.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Частиною 1 ст. 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я (п. 1 ч. 2 ст. 23 ЦК України).
При визначенні розміру моральної шкоди, на думку колегії суддів, судом було також враховано роз'яснення п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», а саме: розмір моральної шкоди суд визначив в межах заявлених вимог, з урахуванням характеру, обсягу, тривалості та наслідків заподіяних позивачеві моральних страждань, стану здоров'я потерпілого, істотних вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин справи, у зв'язку з чим доводи позивача щодо не в повній мірі оцінці судом ступеню його моральних страждань, спричинених діями відповідача та їх наслідками є безпідставними.
Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують та не містять підстав для їх задоволення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 06 грудня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді: