Справа № 3380 від____ р                                Головуючий у І Інстанції Литвиненко В.М.

Категорія         19       ____________________ Доповідач Басуєва Т.А.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006р жовтня »)11" дня Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

Головуючого:   Костюченко Н.Є. Суддів: Осіяна P.M., Басуєвої Т.А. При секретарі Качур Л .В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підприємстві та професійних захворювань України в м. Павлограді на рішення Павлоградського міськраионного суду від „20" квітня 2006року, за позовом ОСОБА_1 до ВВД ФССНВУ в м. Павлограді про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням суду з відповідача на користь позивача стягнута моральна шкода у розмірі 42.000 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду, оскільки дія статей Закону України №1105-XIV, щодо виплати страхової суми відшкодування моральної шкоди, зупинена Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік".

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд задовольнив позов про визнання моральної шкоди керуючись Законом України №1105-XIV від 23.09.1999р (далі закон).

Однак, погодитись з таким висновками суду першої інстанції не можливо, оскільки вони не відповідають обставинам справи, суд не вірно застосував норми матеріального закону.

Суд апеляційної інстанції вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи.

У відповідності до п.З ст.ЗОЗ ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Тому у відповідності до п.З, 4 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує та ухвалює нове рішення, яким в позові відмовляє з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав професійне захворювання у 1997р. Первинний висновок ВТЕК, яким йому встановлена втрата працездатності був до 2001р.

Суд першої інстанції ці обставини не прийняв до уваги, і задовольнив позов керуючись Законом України №1105-XIV.

Однак суд залишив поза увагою, що цей Закон діє з 1 квітня 2001р, тоді як нещасний випадок з позивачем мав місце у -1999р.

Зворотньої сили закон не має.

Раніше позивач не звертався з позовом про відшкодування моральної шкоди до підприємства, хоча мав таке право.

Тому не має законних підстав для стягнення з ВВД ФССНВУ в м. Павлограді на користь позивача суми моральної шкоди.

Керуючись ст. 307, 309, 316 ЦГЖ України апеляційний суд,-

ВИРІШИВ:

Рішення Павлоградського міськрайонного суду від „20" квітня 2006року - скасувати, та в позові ОСОБА_1 до ВВД ФССНВУ в м. Павлограді про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена до касаційного суду протягом двох місяців з дня набрання законної сили.