ВИРОК

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

26 вересня 2007 року.     Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого - Гандзюка В.П,

суддів: Гриновецького Б.М. ,  Хруняка Є.В.,

секретар Романюк Н.Ф.,

з участю прокурора Вирста Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Івано-Франківську кри­мінальну справу за апеляцією прокурора,  який брав участь в суді першої інста­нції,  та засудженого ОСОБА_1 на вирок Тисменицького районного суду від 2 липня 2007 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком ОСОБА_1ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженець та АДРЕСА_1,  який одружений,  має на утримуванні двох неповнолітніх дітей,  має неповну середню освіту,  не працював ,  військовозобов'язаний ,  несудимий,  грома­дянин України,

засуджений за  ст.  121 ч.2 КК України із застосуванням  ст. 69 КК України на три роки позбавлення волі.

Строк відбування покарання визначено рахувати з 10.01.2007 року,  з дня затримання.

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишено тримання під вартою.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним в тому,  що він 6.01.2007 року після спільного розпивання спиртних напоїв із ОСОБА_2 та перебу­ваючи в будинку останнього,  який розміщений поАДРЕСА_2,  будучи в стані алкогольного сп'яніння,  вступив в статеві зносини з ос­таннім.

Справа № 11-358/ 2007   р.                                    Головуючий у 1-й ін. Р. Струтинський

Категорія  ст.  121 ч.2 КК України                          Доповідач                      В. Гандзюк

2

В процесі цього між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла сварка.

Будучи ображеним на поведінку ОСОБА_2,  засуджений з метою заподі­яння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень відшукав дерев'яну загострену палицю довжиною 31.5 см.  та діаметром 4 см. ,  підійшов до ліжка,  на якому ле­жав ОСОБА_2,  і шляхом фізичного зусилля умисно ввів її в анальний отвір потерпілого.

Внаслідок умисних дій ОСОБА_1 ОСОБА_2 були спричинені роз­риви стінки прямої кишки,  стінок сечового міхура,  крововиливи в шкіру та сли­зову оболонку сфінктера прямої кишки,  що ускладнилися розвитком травмати­чного шоку. Вказані тілесні ушкодження відносяться до тяжких,  небезпечних для життя в момент заподіяння і спричинили смерть потерпілого.

В апеляції прокурор вважає,  що суд постановив незаконний вирок,  оскіль­ки безпідставно застосував  ст.  69 КК України та призначив надто м'яке пока­рання. Просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок ,  яким засу­дити ОСОБА_1 за  ст.  121 ч.2 КК України до позбавлення волі в межах санкції вказаної статті.

Засуджений в своїй апеляції ставив питання про суворість призначеного покарання,  однак в судовому засіданні відмовився від підтримання апеляції та просить вирок суду залишити без змін

Заслухавши доповідь судді,  прокурора,  який підтримав апеляцію,  засудже­ного,  який заперечив апеляцію прокурора,  провівши судове слідство і,  допита­вши засудженого та перевіривши матеріали справи ,  колегія суддів вважає,  що апеляція прокурора підлягає до задоволення.

Висновок суду про доведеність вини засудженого у вчиненні злочину за обставин,  зазначених у вироку,  та про кваліфікацію його дій ніким не оскарже­ний і в апеляційному порядку не переглядається.

Що стосується призначеного винному покарання,  то колегія суддів вважає,  що суд першої інстанції недотримався вимог  ст.  65 КК України,  які визначають засади призначення покарання.

Зокрема,  суд хоч і вказав у вироку,  але належно не врахував підвищену сту­пінь тяжкості вчиненого злочину та його наслідки,  обставини справи за яких був вчинений злочин,  особу винного та обставини,  що обтяжують покарання.

Як слідує з матеріалів справи,  ОСОБА_1. характеризується негативно,  зло­вживав спиртним,  не працював та не давав коштів на утримування своїх непов­нолітніх дітей,  постійно конфліктував в сім'ї.

Злочин вчинений ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння ,  що визна­но судом обставиною яка обтяжує покарання,  є тяжким та потягнув смерть лю­дини.

3

В зв'язку з цим,  призначене покарання із застосуванням  ст.  69 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі є надто м'яким і не відповідає характеру вчиненого та особі винного.

При призначенні покарання колегія суддів враховує наведені вище обста­вини,  а також обставини,  які пом'якшують покарання - щире каяття ОСОБА_1 та наявності у нього двох неповнолітніх дітей і вважає за правильне визначи­ти йому мінімальне покарання санкції статті ,  яка передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Керуючись  ст.   ст.  365,  366,  367,  372,  378,  379 КПК України ,  колегія суд­дів , -

ЗАСУДИЛА:

Вирок Тисменицького районного суду від 2.07. 2007 року відносно ОСОБА_1 в частині призначення покарання скасувати.

ПризначитиОСОБА_1 за  ст.  121 ч.2 КК України - сім років позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_1 залишити раніше обраний - тримання під вартою.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з 10.01.2007 року,  зарахувавши строк попереднього ув'язнення.

В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений до Верховного Суду України протягом одно­го місяця з дня його проголошення учасниками судового засідання,  а засудже­ним в цей же строк з дня отримання копії цього вироку,  шляхом подачі каса­ційної скарги,  а прокурором касаційного подання через апеляційний суд Івано-Франківської області.