11-а-1485/2007
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.08.2007 року колегія суддів судової палати у кримінальних
справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого-судді - Ноздрякова В.М. суддів - Бовтрук В.М., Коваль С.М. за участю прокурора - Рубан Д.В. захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2 підсудного - ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 06 червня 2007 року,
встановила:
Цією постановою кримінальна справа відносно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченого за ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, направлена військовому прокурору Київського гарнізону для проведення додаткового розслідування.
Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він, працюючи заступником комерційного директора державного підприємства Міністерства оборони України «Укроборонпостачальник», будучи службовою особою, діючи з метою заволодіння чужим майном, зловживаючи своїм службовим становищем, в порушення вимог ст. 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", п.п.5-6 Положення про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1919 від 28 грудня 2000 року, п. 4.4 Статуту підприємства, затвердженого 23.09.1999 р. Міністром оборони України, посадових обов'язків заступника комерційного директора державного підприємства МО України «Укроборонпостачальник», виконуючи поставлену йому задачу по реалізації державного майна, а саме 7 автомобілів АРС-14 (на базі ЗИЛ-131) балансовою вартістю 7610 грн., які були закріплені за ДП МО України
«Укроборонпостачальник», в травні 2004 року домовився з приватним підприємцем ОСОБА_4 про реалізацію йому вищевказаних автомобілів, після чого, достовірно знаючи про відсутність дозволу Міністерства оборони України на реалізацію зазначених автомобілів, діючи з метою надання даній угоді видимості законності, ініціював укладання між ДП МО України «Укроборнпостачальник» та приватним підприємцем ОСОБА_4 договору зберігання № 12/05 від 12 травня 2004 року, відповідно до якого останній із військового радгоспу "Чутово" власними засобами забрав на відповідальне зберігання вказані автомобілі з правом подальшого їх викупу. Продовжуючи реалізовувати злочинний намір на викрадення державного майна, являючись на період роботи в ДП МО України «Укроборонпостачальник» також співзасновником ТОВ «Укроборонінвест», маючи доступ до печаток і бланків зазначеного товариства, зловживаючи службовим становищем заступника комерційного директора ДП МО України «Укроборонпостачальник», ввів в оману приватного підприємця ОСОБА_4 про передачу 7 одиниць автомобільної техніки АРС-14 з ДП МО України «Укроборонпостачальник» товариству з обмеженою відповідальністю «Укроборонінвест», в ході чого, з метою викликати у приватного підприємця ОСОБА_4 впевненість в законності придбання техніки, 1 червня 2004 року склав і передав останньому завідомо неправдиві офіційні документи, а саме: рахунок ТОВ «Укроборонінвест» № 87 від 01.06.2004р., витратну накладну ТОВ «Укроборонінвест» № 132 від 01.06.2004р. та податкову накладну № 156 ТОВ «Укроборонінвест», в які вніс завідомо неправдиві дані про реалізацію ТОВ «Укроборонінвест» приватному підприємцю ОСОБА_4 7 одиниць автомобільної техніки АРС-14 (на базі автомобіля ЗИЛ-131):
· автомобіля АРС-14, двигун НОМЕР_1, шасі НОМЕР_2 вартістю 4000 грн.,
· автомобіля АРС-14, двигун НОМЕР_3, шасі НОМЕР_4 вартістю 5000 грн.,
· автомобіля АРС-14, двигун НОМЕР_5, шасі НОМЕР_6 вартістю 4500 грн.,
· автомобіля АРС-14, двигун НОМЕР_7, шасі НОМЕР_8 вартістю 4500 грн.,
· автомобіля АРС-14, двигун НОМЕР_9, шасі НОМЕР_10 вартістю 3000 грн.,
· автомобіля АРС-14, двигун НОМЕР_11, шасі НОМЕР_12 вартістю 3500 грн.,
· автомобіля АРС-14, двигун НОМЕР_13, шасі НОМЕР_14 вартістю 4000 грн., які знаходились на балансі ДП МО України «Укроборонпостачальник», після отримання яких, будучи впевненим в законності їх придбання, приватний підприємець ОСОБА_4 в червні 2004 р. передав йому за придбані 7 автомобілів АРС-14 кошти в сумі 34200 грн., які ОСОБА_3 використав на власний розсуд.
Повертаючи справу для проведення додаткового розслідування, суд в постанові зазначив, що підставою для прийняття такого рішення стала неповнота та неправильність досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні. При цьому суд зазначив, що досудовим слідством обставини отримання ОСОБА_4 автомобільної техніки належним чином не перевірено; не вжито заходів, направлених на встановлення кола посадових осіб військового радгоспу «Чутово», які видавали ОСОБА_4
транспортні засоби - автомобілі АРС-14; не допитано їх з обставин отримання ОСОБА_4 зазначеного майна; не вжито заходів, направлених на виявлення та вилучення документів у військовому радгоспі «Чутово», на підставі яких ОСОБА_4 було видано автомобілі АРС-14.
Також суд зазначив про те, що під час додаткового розслідування підлягають перевірці покази ОСОБА_4 щодо розпорядження ним 7 одиницями автомобільної техніки АРС-14, отриманими у військовому радгоспі «Чутово», шляхом проведення додаткових слідчих дій, направлених на встановлення обставин перевезення ОСОБА_4 транспортних засобів за місцем його проживання, їх зберігання, розбирання на запчастини та продажу.
Крім того, під час додаткового розслідування, на думку суду, слід провести слідчі дії, направлені на встановлення осіб, які були присутні при огляді транспортних засобів в пгт. Чутово як представниками ДП МОУ «Укроборонпостачальник», так і ГШ «Діалог-консалтинг», допитати їх з приводу технічного огляду транспортних засобів; встановити та допитати осіб, які здійснювали фотографування техніки; провести перевірки щодо походження фотокарток з зображенням транспортних засобів, використаних при проведенні оцінки ринкової вартості транспортних засобів ПП «Діалог-консалтінг».
І, крім того, на думку суду, необхідно провести інші слідчі дії, направлені на встановлення інших осіб, причетних до заволодіння транспортними засобами - 7 автомобілями АРС-14, оскільки підсудний ОСОБА_3. стверджував про свою непричетність до виготовлення документів, які були пред»явлені ОСОБА_4 досудовому слідству як підставу для придбання ним автомобілів АРС-14.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, посилаючись на те, що наведені судом мотиви неповноти та неправильності досудового слідства можуть бути усунені в ході судового розгляду справи шляхом надання судових доручень в порядку ст.315-1 КПК України, а не шляхом направлення справи на додаткове розслідування, просить постанову суду скасувати, а для виконання необхідних окремих слідчих дій, які зазначені в постанові Шевченківського районного суду м. Києва, направити у військову прокуратуру Київського гарнізону судове доручення.
В запереченні на апеляцію захисник підсудного ОСОБА_3-адвокат ОСОБА_2. посилаючись на те, що постанова суду є обґрунтованою та належним чином мотивованою, просить апеляцію прокурора залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію, підсудного та захисників, які заперечували проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ст.281 КПК України, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Суд першої інстанції не дотримався цих вимог закону і ухвалив незаконну постанову про повернення справи на додаткове розслідування.
Так, для усунення неповноти досудового слідства, яка на думку суду є наявною, на підставі ст.ст. 66 ч.3, 315-1 КПК України, суд може з метою перевірки і уточнення фактичних даних, одержаних в ході судового слідства, доручити органу, який проводив розслідування, виконати певні слідчі дії, а підрозділам, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, провести оперативно-розшукові заходи чи використати засоби для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальній справі.
Зокрема, відповідно до ст.315-1 КПК України суд може доручити слідчому органу, який проводив досудове слідство, провести слідчі дії, спрямовані на встановлення кола посадових осіб військового радгоспу «Чутово», які видавали ОСОБА_4. транспортні засоби - автомобілі АРС-14 та допитати їх з обставин отримання ОСОБА_4 зазначеного майна, а також вжити заходи, направлені на виявлення та вилучення документів у військовому радгоспі «Чутово», на підставі яких ОСОБА_4. було видано автомобілі АРС-14.
Крім того, відповідно до ст.66 ч.1 КПК України, суд вправі викликати в порядку, встановленому КПК, будь-яких осіб як свідків для допиту, вимагати від підприємств, установ, організацій, посадових осіб, громадян пред»явлення предметів і документів, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані.
Зокрема, суд не позбавлений можливості викликати і допитати в судовому засіданні в якості свідків осіб, які були допитані під час досудового слідства, а саме - директора ПП «Діалог-консалтинг»ОСОБА_5. та співробітника цього підприємства ОСОБА_6., який проводив огляд автомобільної техніки АРС-14, що знаходилась в військовому радгоспі «Чутово» Полтавської області, та складав звіт про незалежну оцінку ринкової вартості дорожніх транспортних засобів, допитавши їх про обставини технічного огляду транспортних засобів, фотографування техніки, а також щодо походження фотокарток з зображенням транспортних засобів, використаних при проведенні оцінки ринкової вартості транспортних засобів ПП «Діалог-консалтинг».
Не ґрунтується на законі і матеріалах справи і вимога суду про необхідність перевірити покази ОСОБА_4. щодо розпорядження ним 7 одиницями автомобільної техніки АРС-14, отриманими у військовому радгоспі «Чутово», а саме - встановлення обставин перевезення ОСОБА_4 транспортних засобів за місцем його проживання, їх зберігання, розбирання на запчастини та продажу. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4. під час досудового та судового слідства був детально допитаний про обставини перевезення ним транспортних засобів, їх
зберігання, розбирання на запчастини та продажу, а тому оцінку його показанням повинен дати суд під час судового розгляду справи.
Таким чином, питання порушені судом перед органом досудового слідства, не є підставою для повернення справи на додаткове розслідування, а тому постанова суду підлягає скасуванню, справа - направленню на новий судовий розгляд, а апеляція прокурора - частковому задоволенню.
Під час розгляду справи суду необхідно в повному об»ємі провести судове слідство, ретельно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам і в залежності від встановленого прийняти по справі законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 06 червня 2007 року відносно ОСОБА_3 скасувати, а справу направити в той же суд на новий судовий розгляд.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання - залишити без зміни.