Справа- 22ц-10030\2006                           Головуючий в 1 інстанції Демиденко Ю.Ю.

Категорія 41(1 )                                         Доповідач Митрофанова Л.В.

УХВАЛА

Іменем   України

11 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду

Дніпропетровської області в складі:

головуючого: судді Барильської А.П.

суддів                     Митрофанової Л.В., Соколан Н.О.

при секретарі                Бондарь Ю.А.

за участю: представника позивача- ОСОБА_2, представника ВАТ "ЦГЗК" - Гриша Кирила Володимировича.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 25 травня 2005 за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення заробітної плати за період вимушеного прогулу, середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні і моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Центральний гірничо - збагачувальний комбінат» (далі - ВАТ «ЦГЗК»), про стягнення заробітної плати за період вимушеного прогулу середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні і моральної шкоди, посилаючись на те, що згідно рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 03.07.2003 року був поновлений на роботі та стягнуто з ВАТ "ЦГЗК" на його користь 21979,17 грн. за вимушений прогул і рішенням Тернівского районного суду від 15.04.2004 року стягнуто на його користь з відповідача 2000 грн. моральної шкоди.

Наказом відповідача був поновлений на роботі лише 16.04.2004 року, тому просив суд стягнути з відповідача заробітну плату за період вимушеного прогулу з 04.07.2003 року по 15.04.2004 року в сумі 14736,24 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені у розмірі 5517,36 грн., і моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 25 травня 2005 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду та постановити нове рішення про задоволення його позовних вимог, так як суд не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають добутим по справі доказам. Суд не взяв до уваги вимоги ст.116 КЗпП України про обов*язок відповідача в день звільнення виплатити всі належні робітнику суми, а тому ухвалив рішення з порушенням норм матеріального права.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія судців вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції вирішуючи спір правильно встановив обставини справи, дав їм належну правову оцінку і обгрунтовано, відповідно до норм процесуального і матеріального права, відмовив у позові ОСОБА_1

Колегія судців вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що у позивача вітсутні правові підстави для стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду, тому, що було відсутнє волевиявлення позивача про поновлення його на роботі після рішення суду.

Обгрунтовані висновки суду відносно того, що ОСОБА_1 не довів свої позивні вимоги і в частині оплати середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні у відповідності до ст.117 КЗпП України. З матеріалів справи вбачається, що всі належні суми при звільненні позивача були виплачені йому після пред*явлення вимоги про розрахунок \а.с.28\.

Суд першої інстанції також прийшов до правильного висновку про те, що оскільки трудові права позивача не порушені, то відсутні правові підстави для стягнення з відповідача моральної шкоди у відповідності до мт.237-1 КЗпП України.

 3*ясувавши в досить повному обсязі права та обов*язки сторін, суд дав їм правову оцінку та ухвалив рішення яке відповідає вимогам закону. На думку колегії суддів, висновки суду першої інстанції обгрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, поясненнями сторін.

Наведені в апеляційній скарзі доводи позивача про те, що суд при ухваленні рішення не взяв до уваги порушення вимог ст.116 КЗпП України про обов*язок відповідача в день звільнення виплатити всі належні робітнику суми спростовуються висновками суду та матеріалами справи.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 25 травня 2005року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.