Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________

Справа № 2218/21661/2012

Провадження № 22-ц/792/350/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2013 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого-судді Ярмолюка О.І.,

суддів Власенка О.В., Юзюка О.М.,

при секретарі Кузічкіній М.В.,

з участю представниці позивача ОСОБА_1,

представників відповідача Коцюбинського М.А.,

Гарієвського В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Терешовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, ОСОБА_5, Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області про зобов'язання затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок без погодження їх меж із суміжними землекористувачами за апеляційною скаргою Терешовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 листопада 2012 року,

встановила:

У жовтні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Терешовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області (далі - Рада), ОСОБА_5, Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області (далі - Райдержадміністрація), в якому позивач просив суд зобов'язати Райдержадміністрацію затвердити проект землеустрою щодо відведення йому земельних ділянок загальною площею 210,0 га в користування на умовах оренди для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Ради (далі - проект землеустрою) без погодження меж земельних ділянок із суміжними землекористувачами - Радою та ОСОБА_5

ОСОБА_4 зазначив, що розпорядженням Райдержадміністрації від 9 червня 2011 року № 908/11-р йому надано дозвіл на розробку проекту землеустрою. Позивач звернувся до ліцензійної землевпорядної організації - приватного підприємства «Землевпорядний центр «Прометей» (далі - ПП «ЗЦ «Прометей»), фахівцями якого було розроблено технічну документацію. Складовою частиною проекту землеустрою є плани меж земельних ділянок площею 166,6652 га і 43,3349 га, акти встановлення та погодження меж вказаних земельних ділянок. Рада і ОСОБА_5 безпідставно відмовились підписати ці документи та погодити спільні межі, внаслідок чого Райдержадміністрація не в змозі затвердити проект землеустрою. Неправомірні дії Ради та ОСОБА_5 порушують його законне право на користування земельними ділянками.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 листопада 2012 року позов задоволено.

Суд виходив з того, що відмова Ради та ОСОБА_5 у погодженні з позивачем спільних меж землекористування унеможливлює затвердження Райдержадміністрацією проекту землеустрою.

В апеляційній скарзі Рада просить скасувати рішення суду, закрити провадження у справі в частині вимог до Ради і Райдержадміністрації та ухвалити нове рішення про відмову в позові до ОСОБА_5 посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність цих обставин, які суд вважав встановленими, порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, представниця позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 зазначила, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Представник Райдержадміністрації та відповідачка ОСОБА_5, які у встановленому законом порядку оповіщені про час і місце судового засідання, до суду не з'явилися.

Заслухавши учасників процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Разом з тим, зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

Частиною 1 статті 309 цього Кодексу визначено, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини, якими обґрунтовувались позовні вимоги та заперечення сторін, не застосував закон (ст.ст. 123, 124 ЗК України; ст.ст. 2, 25, 30, 62 Закону України від 22 травня 2003 року № 858-ІV «Про землеустрій» (далі - Закон № 858-ІV); ст.ст. 8, 9 Закону України від 17 червня 2004 року № 1808-ІV «Про державну експертизу землевпорядної документації» (далі - Закон № 1808-ІV), який підлягав застосуванню.

У зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та порушенням судом норм матеріального права оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Встановлено, що 19 травня 2011 року ОСОБА_4 звернувся до Райдержадміністрації з клопотанням про надання йому в оренду строком на 49 років земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

Розпорядженням Райдержадміністрації від 9 червня 2011 року № 908/11-р, до якого були внесені зміни розпорядженням Райдержадміністрації від 8 серпня 2011 року № 1180/11-р, ОСОБА_4 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Згідно договору № 291-09/11ХМ від 15 вересня 2011 року, укладеного між ОСОБА_4 і ПП «ЗЦ «Прометей», останнє розробило проект землеустрою.

Позивач претендує на земельні ділянки площею 166,6652 га і 43,3349 га, які розташовані поза межами населених пунктів. Земельна ділянка площею 166,6652 га межує із земельною ділянкою ОСОБА_5, землями комунальної власності територіальної громади с. Редвинці, Хмельницького району, Хмельницької області та землями державної власності. Земельна ділянка площею 43,3349 га межує із землями державної власності.

Рада і ОСОБА_5 відмовились погодити ОСОБА_4 спільні межі.

Зазначені обставини визнані сторонами та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами.

Частинами 1 і 3 статті 124 ЗК України (в реакції на час виникнення спірних відносин) встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4, 6, 9, 10 ст. 123 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних відносин) особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою. Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи відповідно до закону.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

В силу п. «в» ч. 1 ст. 2 Закону № 858-ІV землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.

Документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок і технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) є різновидами документації із землеустрою (ч. 1, п.п. «д» і «и» ч. 2 ст. 25 Закону № 858-ІV).

Як передбачено ст. 30 Закону № 858-ІV, погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом та іншими законами України.

У відповідності до ст. 62 Закону № 858-ІV документація із землеустрою підлягає державній експертизі з метою забезпечення її відповідності вихідним даним та технічним умовам, вимогам законів України, іншим нормативно-правовим актам. Порядок здійснення державної експертизи документації із землеустрою визначається законом.

Статтею 8 Закону № 1808-ІV визначено, що державна експертиза проводиться в обов'язковій, вибірковій та добровільній формах.

Згідно до ст. 9 Закону № 1808-ІV (в редакції на час виникнення спірних відносин) обов'язковій державній експертизі підлягають: схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проекти землеустрою щодо встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень, проекти землеустрою щодо формування земель комунальної власності територіальних громад і проекти розмежування земель державної та комунальної власності населених пунктів, проекти землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань.

ОСОБА_4 просить Райдержадміністрацію передати йому в оренду новостворені земельні ділянки в порядку їх відведення із земель державної власності. Ці земельні ділянки сформовані в ході розробки проекту землеустрою. Їх межі були встановлені і закріплені на місцевості під час складання землевпорядної документації.

Одна із земельних ділянок (площею 166,6652 га) межує із землями комунальної власності, на яких розташований населений пункт - с. Редвинці, Хмельницького району, Хмельницької області

Отже, проект землеустрою, який розроблений ПП «ЗЦ «Прометей» на замовлення позивача, підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації.

У позовній заяві ОСОБА_4 фактично просив суд зобов'язати Райдержадміністрацію прийняти рішення про передачу земельних ділянок в оренду.

Задовольняючи позов і зобов'язуючи Райдержадміністрацію затвердити проект землеустрою без погодження меж земельних ділянок із суміжними землекористувачами, суд першої інстанції не врахував, що проект землеустрою не погоджений Комісією з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, та не пройшов державної експертизи, а порушення порядку передачі земельних ділянок в оренду є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позов ОСОБА_4 є безпідставним і не підлягає задоволенню.

Доводи позивача не спростовують висновків апеляційного суду.

Твердження Ради, що позов ОСОБА_4 має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, є помилковими.

Спір виник з приводу відмови Ради і ОСОБА_5 як суміжних землекористувачів погодити позивачу межі земельних ділянок. Ця відмова, в свою чергу, перешкоджає Райдержадміністрації, яка діє як розпорядник земель державної власності, затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

У спірних правовідносинах Рада і Райдержадміністрація виступають як суб'єкти земельних відносин (ч. 2 ст. 2 ЗК України).

Даний спір за своїм характером і суб'єктним складом учасників є цивільно-правовим. Він не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, тому розгляд таких справ згідно з положеннями ст. 15 ЦК України відбувається за правилами цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу Терешовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 листопада 2012 року в частині задоволення позову про зобов'язання Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок скасувати і ухвалити в цій частині вимог нове рішення.

Відмовити в позові ОСОБА_4 до Терешовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, ОСОБА_5, Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області про зобов'язання затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 210,0 га в користування на умовах оренди для ведення фермерського господарства без погодження їх меж із суміжними землекористувачами.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О.І. Ярмолюк

Головуючий у першій інстанції - Граб Л.С.

Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 45