ПОСТАНОВА справа № 1/760/204 / 13
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого-судді Побережного В.І.,
секретаря - Чеснокової В.В.,
прокурора - Вівдиченко О.І.,
захисника -ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 народження, уродженця м. Києва, громадянина України, освіта повна загальна середня, працюючого приватним підприємцем, раніше не судимого, розлученого, маючого неповнолітню дитину, проживаючого в АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 201 та ч.1ст. 359 КК України , -
В С Т А Н О В И В :
Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він в один з днів лютого 2011 року, перебуваючи у невстановленому місці умисно, не маючи ліцензії на торгівлю спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації, з метою незаконного придбання спеціального технічного засобу негласного отримання інформації, достовірно знаючи, що їх придбання без отримання ліцензії заборонено, в порушення вимог п. 9 ч. З ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"від 01.06.2000 р. № 1775-ІII, п. 7 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України Додатку № 1 Постанови Верховної Ради України "Про право власності на окремі види майна" від 17.06.1992 р. № 2471-XII та п. 2 "Положення про порядок розроблення, виготовлення, реалізацію та придбання спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1450 від 27.10.2001 р., вирішив незаконно придбати в Китайській Народній Республіці та з приховуванням від митного контролю під виглядом «електроніки» міжнародним поштовим відправленням перемістити через митний кордон на територію України спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації ( 5 ручок з вмонтованими відеокамерами та 5 запальничок з вмонтованими відеокамерами).
На виконання свого злочинного задуму, в один із днів лютого 2011 року, перебуваючи у невстановленому місці, ОСОБА_2 за допомогою невстановленого комп'ютера, а також можливості мережі Інтернет, зайшов на Інтернет-сайт « www.sourcinggate.com» , де домовився з невстановленою особою про придбання та направлення на його ім'я (АДРЕСА_2, ОСОБА_2 НОМЕР_2) із Китайської Народної Республіки в Україну означених 5 ручок з вмонтованою відеокамерою та 5 запальничок з вмонтованою відеокамерою.
Надалі, 10 лютого 2011 року ОСОБА_2 використовуючи невстановлений досудовим слідством комп'ютер, а також можливості мережі Інтернет, за допомогою системи «Paypal», що дозволяє здійснювати грошові платежі за допомогою мережі Інтернет, використовуючи власний банківський рахунок № НОМЕР_3, відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк», перерахував на рахунок № НОМЕР_1 гроші в сумі 1912грн.45коп., як плату за незаконно придбані ним спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації ( 5ручок з вмонтованими відеокамерами та 5 запальничок з вмонтованими відеокамерами).
Після цього, невстановлена досудовим слідством особа, не будучи обізнаною про злочинний намір ОСОБА_2, перебуваючи на території Китайської Народної Республіки, в один з днів лютого 2011 року направила в Україну ОСОБА_2 міжнародним поштовим відправленням № RВ 191559214 НК 5 ручок з вмонтованими відеокамерами та 5 запальничок з вмонтованими відеокамерами. При цьому, в митній декларації CN-22 до вказаного міжнародного відправлення невстановлена досудовим слідством особа вказала, що вкладення являє собою «Electronics» (електроніку), а не спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації ( 5ручок з вмонтованими відеокамерами та 5 запальничок з вмонтованими відеокамерами).Одержувачем посилки вказано -ОСОБА_2, АДРЕСА_2, та зазначено його номер телефону: НОМЕР_2.
27.02.2011 року вказане міжнародне поштове відправлення надійшло в Україну в зону митного контролю відділу митного оформлення міжнародних поштових відправлень Київської регіональної митниці ДОПП «Укрпошта» ( м. Київ, вул.. Петрозаводська,2).
14.03.2011 року близько 11 години, ОСОБА_2 усвідомлюючи злочинність своїх дій, спрямованих на незаконне придбання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації ( 5ручок з вмонтованими відеокамерами та 5 запальничок з вмонтованими відеокамерами), з метою доведення свого злочинного наміру до кінця, прибув до приміщення відділу митного оформлення міжнародних поштових відправлень ДОПП «Укрпошта» ( м. Київ, вул. Петрозаводська, 2), для отримання міжнародного поштового відправлення № RВ 191559214 НК, після чого його було затримано співробітниками Служби безпеки України.
Відповідно до висновку судово-технічної експертизи № 179/3 від 05.06.2011 р. предмети (5ручок з вмонтованими відеокамерами та 5 запальничок з вмонтованими відеокамерами), що знаходився у міжнародному поштовому відправлені № RВ 191559214 НК, які замовив ОСОБА_2, відносяться до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.
Такими своїми діями ОСОБА_2, на думку органів досудового слідства, вчинив злочин, передбачений ч.1ст.359 КК України, а саме незаконно придбав спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації, а також незаконно перемістив через митний кордон України спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації, з приховуванням від митного контролю, чим вчинив контрабанду, тобто злочин, передбачений ч.1ст.201 КК України.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованих йому злочинах не визнав і пояснив, що ручки та запальнички з відеокамерами він не замовляв, ці товари не оплачував, а поштове відправлення, в якому містились 5 ручок та 5 запальничок з вмонтованими відеокамерами дійсно надійшло на його адресу, однак вважає, що ці 5 ручок та 5 запальничок з вмонтованими відеокамерами були відправником надіслані йому помилково, оскільки він замовляв відеореєстратори. Помилковість надіслання йому ручок та запальничок з відеокамерами підтверджена листом відправника від 02.09.2011 року, який він отримав 21.09.2011 року і зміг пред'явити лише в суді тому, що на цей час досудове слідство вже було закінчено. Що стосується його первісних пояснень, в яких він визнавав, що замовляв таке поштове відправлення то такі пояснення він давав на прохання працівників митниці, не усвідомлюючи наслідків, для прискорення оформлення цієї посилки, оскільки збирався повернути помилково надіслані йому ручки та запальнички.
В кінці судового слідства захисник та ОСОБА_2 заявили клопотання про повернення справи на додаткове розслідування у зв'язку з його неповнотою та для перевірки алібі ОСОБА_2
Вислухавши думку прокурора, яка не заперечувала проти направлення справи на додаткове розслідування та дослідивши матеріали справи суд вважає, що клопотання сторони захисту підлягає задоволенню, а справа поверненню на додаткове розслідування у зв'язку з неповнотою і неправильністю досудового слідства, яку неможливо усунути в судовому засіданні.
Так, як вбачається з матеріалів справи обвинувачення ОСОБА_2 за ч.1ст. 201 та ч.1ст.359 КК України ґрунтується на тому, що до порушення кримінальної справи при пред'явленні йому зазначеного поштового відправлення він визнавав, що замовляв 5 ручок та 5 запальничок з вмонтованими в них відеокамерами, а в ході дізнання дав аналогічні письмові пояснення.
На думку суду обвинувачення, яке ґрунтується лише на показаннях ОСОБА_2, в яких він визнає себе винним, свідчить про неправильність та однобічність досудового слідства і є порушенням права обвинуваченого на захист, а також вимог ст. 22 КПК України та абзацу першого пункту 11 Постанови № 6 Пленуму Верховного Суду України від30.05.2008 року про те, що визнання обвинуваченим (підсудним чи засудженим) своєї вини має бути всебічно перевірене.
Такий висновок суду ґрунтується ще й на тому, що на підтвердження чи спростування показань ОСОБА_2 не були проведені необхідні оперативно-розшукові та слідчі дії, хоча в подальшому, коли справа була передана у провадження слідчого, від цих свідчень ОСОБА_2 відмовився і дав пояснення, що ручки та запальнички з вмонтованими в них відеокамерами він не замовляв і такий товар не оплачував.
Однак, на порушення вимог ст.ст. 22, 64 та 223 КПК України, які регламентують всебічне, повне і об'єктивне дослідження обставин справи, містять перелік обставин, що підлягають доказуванню по кожній кримінальній справі та встановлюють вимоги до складання обвинувального висновку, органи досудового слідства ці показання ОСОБА_2 не перевірили, доказів які б їх спростовували не надали, а протиріччя між показаннями ОСОБА_2 не усунули.
Так, органи досудового слідства не вжили заходів щодо виявлення місцезнаходження комп'ютера чи ноутбука, з якого ОСОБА_2 міг робити замовлення на доставку йому зазначеного поштового відправлення та перевірки змісту (електронного тексту) самого замовлення для встановлення того, які саме товари ( відеореєстратори чи ручки з запальничками ) замовляв ОСОБА_2, не було встановлено відправника такого замовлення і не отримано від нього підтвердження або спростування факту замовлення ОСОБА_2 5 ручок та 5 запальничок з вмонтованими в них відеокамерами, тобто органами досудового слідства не перевірено факт замовлення саме такого товару.
Не було встановлено органами досудового слідства і факт оплати ОСОБА_2 такого замовлення, оскільки з виписки по банківському картковому рахунку ОСОБА_2 ( а.с.133-142, том № 1) вбачається, що до лютого 2011 року на Інтернет-сайт « www.sourcinggate.com» за покупку товару ОСОБА_2 перераховував різні суми коштів 15 разів, в лютому 2011 року кошти перераховувались 6 разів, після лютого 3 рази, однак у цій виписці не зазначено за який саме товар перераховувались кошти та вартість одиниці товару.
З метою перевірки показань ОСОБА_2 про те, що він замовляв не ручки і запальнички, а чотири відеореєстратори, які коштують 223,60 доларів США, не було встановлено органами досудового слідства вартість однієї одиниці зазначених товарів, а також можливість їх ідентифікації за кодом продавця.
Зазначена неповнота досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні, оскільки для її усунення необхідно проведення низки оперативно-розшукових заходів та слідчих дій.
Крім того, досудове слідство по цій справі є ще й неправильним, оскільки органом досудового слідства були допущені суттєві порушення вимог ст. 223 КПК України, які виключають можливість здійснення обвинуваченим свого захисту і можливість прийняття судом законного рішення у справі.
Так, відповідно до пункту 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 року №2 - неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.
А відповідно до абзаців другого, третього та восьмого пункту 11 Постанови № 6 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про практику застосування кримінально-процесуального законодавства при попередньому розгляді кримінальних справ у судах першої інстанції» - суттєвими порушеннями при складанні обвинувального висновку слід вважати такі порушення ст.223 КПК України, які виключають можливість здійснення обвинуваченим свого захисту і можливість прийняття судом законного рішення у справі. Зокрема, такі порушення мають місце коли в обвинувальному висновку не зазначені докази, що зібрано у справі, і доводи, висунуті обвинуваченим на свій захист, з результатами їх перевірки і тому у разі виявлення зазначених порушень на стадії судового розгляду справа підлягає поверненню на додаткове розслідування.
Як вбачається з матеріалів справи, на порушення вимог ст. 223 КПК України, в обвинувальному висновку ( том № 2, а.с.83-108) є лише посилання на доводи ОСОБА_2 по те, що він ручки і запальнички не замовляв, однак результати їх перевірки не зазначені. Більше того, з матеріалів справи вбачається, що ці доводи обвинуваченого в ході досудового слідства взагалі не перевірялись.
Про неправильність досудового слідства свідчать і факти порушення слідчим вимог закону при збиранні доказів.
Так, слідчий призначив судово-технічну експертизу 06.04.2011 року ( а.с.56-57, том № 1), тобто тоді коли не мав для цього повноважень, оскільки з 04.04.2011 року ( а.с.9 том № 1) по 22.06.2011 року ( а.с.11, том № 1) провадження у справі було зупинено.
З цих же підстав є незаконним є і подання слідчого на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 ( а.с.147-148, том № 1), оскільки воно було складено слідчим 27.04.2011 року.
Незаконними і таким, що порушують вимоги ст.206 КПК України (1960) є всі постанови слідчого про зупинення провадження у справі (а.с.9, 12, 15, 17, 19 том № 1), оскільки в матеріалах справи не має жодних даних про тяжке захворювання обвинуваченого у ці періоди.
Крім того, органами досудового слідства не були дотримані і вимоги ч.2 ст.19 КПК України (1960), що є порушенням права на захист, оскільки документи, які в обвинувальному висновку зазначені як докази, не були перекладені на рідну мову ОСОБА_2 або іншу мову, якою він володіє.
Отже, на підставі викладеного справа підлягає поверненню на додаткове розслідування, в ході якого необхідно шляхом оперативно-розшукових та слідчих дій усунути зазначені неповноту та неправильність, а також перевірити достовірність листа на ім'я ОСОБА_2 ( а.с.233, том № 2) про помилкове надіслання в зазначеному поштовому відправленні замість «електроніки» ручок та запальничок з вмонтованими відеокамерами а саме: чи дійсно він надісланий відправником-продавцем ручок та запальничок.
Керуючись ст.281 КПК України (1960) суд , -
ПОСТАНОВИВ:
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.1 ст.201 та ч.1 ст. 359 КК України повернути прокурору м. Києва на додаткове розслідування.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 залишити той самий - підписку про невиїзд.
На постанову сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду м. Києва протягом 7 діб з дня її винесення.
Суддя: Побережний В.І.