Справа № 22-ц796/1373/2013 Головуючий у 1 інстанції - Колєгаєва С.В.
Доповідач - Шахова О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :
головуючого - Шахової О.В.
суддів - Головачова Я.В., Поливач Л.Д.
при секретарі - Охневській Т.В.
розглянула в відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 23 листопада 2012 року
за скаргою ОСОБА_2 на дії (бездіяльність) головного державного виконавця ВДВС Києво-Святошинського РУЮ Чижика А.П. та на постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, заінтересовані особи ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6, КП "Київське бюро технічної інвентаризації, -
В С Т А Н О В И Л А :
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 23 листопада 2012 року в задоволенні скарги ОСОБА_2 відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_2, подала апеляційну скаргу та посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нову якою визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Чижика А.П. при винесенні постанови ВП № 33196055 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 26.06.2012 року, скасувати вищезазначену постанову, зобов'язати відділ Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції відкрити виконавче провадження про виконання ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 18.04.2012 р. у справі № 2-125/12.
На обґрунтування своїх доводів ОСОБА_2 вказує, зокрема,що неповне з'ясування судом обставин справи призвело до порушення вимог передбачених ст. 124 Конституцією України, згідно якої судові рішення є обов'язковими для виконання на всій території України. Відмовляючи в задоволені скарги на рішення та дії державної виконавчої служби суд дійшов невірного висновку про те, що ухвала суду від 18 квітня 2012 року про забезпечення позову на підставі якої було видано виконавчий документ про її виконання не відповідає вимогам ЗУ "Про виконавче провадження",так як в ній не зазначено строк пред'явлення документу до виконання та дані щодо особи боржника та стяґувача і ці висновки, на думку апелянта, суперечить положенням зазначеного закону, оскільки зазначені відомості мають бути обов'язково зазначені лише у випадку стягнення коштів на користь особи, процесуальний статус якої визначено як стягувач, в даному ж випадку справу по суті ще не розглянуто. З огляду на викладене та з урахуванням того, що ухвала суду про забезпечення позову набрала чинності 5 червня 2012 року після перегляду її Апеляційним судом м. Києва, апелянт вважає, що відповідно до норм цивільного процесуального закону України та ЗУ "Про виконавче провадження" ухвала суду про забезпечення позову не є виконавчим документом.
Порушення судом процесуального права,зазначає апелянт, полягає у тому, що треті особи, відповідно до вимог ЦПК України, не були повідомлені, про засідання по даній справі, що позбавило їх можливості дати пояснення та призвело до порушення принципу змагальності сторін.
Крім зазначених порушень процесуального та матеріального закону, зазначає апелянт,суд безпідставно не звернув увагу на чисельні порушення,фальсифікації з боку державного виконавця матеріалів виконавчого провадження, його бездіяльність та умисне зловживання своїм службовим становищем,що призвело до того, що відповідач ОСОБА_7,використавши свою посаду здійснив шахрайство з фінансовими ресурсами ТОВ«УДГ» та незаконно себе збагатив часткою у статутному капіталі ТОВ «Альпенхаус ГМБХ», чим порушив її майнові права,як співвласника ТОВ «УДГ».
Заслухавши доповідь судді Шахової О.В., пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Згідно ст. 26 ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 26 червня 2012 року головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Києво - Святошинського районного управління юстиції ЧижикомА.П. винесено постанову про відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження примусового виконання ухвали № 2-125, виданої 18.04.2012 року Деснянським районним судом м. Києва про накладення арешту на рухоме майно, що належить ТОВ «УДГ» та знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Горенка, вул. Радгоспна 5, у зв'язку з тим, що в ухвалі не зазначений термін пред'явлення виконавчого документа до виконання, не вказана адреса проживання стягувача, не вказана дата народження та ідентифікаційний номер стягувача. виконавчий документ не підписаний уповноваженою особою та не скріплений печаткою.
Відмовляючи ОСОБА_2 в задоволенні скарги суд першої інстанції виходив з того, що дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Києво - Святошинського районного управління юстиції Чижика А.П. та постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження за ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 18 квітня 2012 року відповідають вимогам закону і ухвала суду,як виконавчий документ не могла бути прийнята до провадження державним виконавцем, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження".
Такі висновки суду ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону, з огляду на що підстав для скасування ухвали судуне вбачається.
Доводи апеляційної скарги про те, що ухвала суду про забезпечення позову не є виконавчим документом в розумінні цивільного процесуального закону та ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.
Згідно до вимог ч. З ст. 210 ЦПК України, якщо ухвала має силу виконавчого документа і підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень, така ухвала оформлюється з урахуванням вимог, встановлених Законом.
Згідно до п. 2 ч. 2 ст. 17 Закону, до виконавчих документів віднесені ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Рішенням Конституційного суду України у справі № 1-18/2011 від 31 травня 2011 року (№ 4-рп/2011) викладено тлумачення частини другою статті 368 Кодексу, пунктів 1, 2 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" та встановлено, що виконавчими документами є виконавчі листи, які видаються судами за кожним судовим рішенням, що набрало законної сили, та ухвали судів у цивільних та інших справах. Відповідно до цих положень як на виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи, так і на виконання ухвали суду про забезпечення позову відкривається виконавче провадження. Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Інші доводи апеляційної скарги про порушення судом процесуального та матеріального права не знайшли свого підтвердження та є такими з якими закон не пов'язує
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - відхилити.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 23 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.
Головуючий:
Судді: