АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Заводян К. І.

Суддів: Винту Ю.М., Лисака І.Н.

Секретаря: Ковальчук Н.О.

З участю: ОСОБА_1,

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - представників ОСОБА_4 та ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зняття з реєстрації, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 та ОСОБА_4, в інтересах якого за довіреністю діє ОСОБА_2, на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 вересня 2012 року,

в с т а н о в и л а :

У червні 2012 року ОСОБА_1 подала позов до ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зняття з реєстрації.

Посилалася на такі обставини.

Після смерті батька вона успадкувала житловий будинок АДРЕСА_1. Право власності на житловий будинок зареєстроване в Чернівецькому КОБТІ. Реєстраційний №10199021.

В будинку зареєстровані відповідачі по справі ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які в нім не проживають, залишивши будинок ще за життя батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, і ніякої участі в утриманні будинку не приймають.

Адреса їх місця перебування їй не відома. В телефонній розмові вона неодноразово просила відповідачів знятися з реєстрації, оскільки це перешкоджає їй розпорядитися своїм майном. Проте вони не бажають це

зробити.

Через реєстрацію в будинку відповідачів вона не може отримати субсидію, допомогу для малозабезпечених тощо.

_________________________________________________________________________________________________________Провад. №22ц 299/2013р. Головуючий у першій інстанції Гончарова І.М.

Категорія: 41 Доповідач: Заводян К.І.

Просила суд усунути перешкоди у здійсненні права власності на належний їй житловий будинок АДРЕСА_1 шляхом зняття з реєстрації в цьому будинку ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Вирішити питання про відшкодування їй судових витрат.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 вересня 2012 року позов ОСОБА_1 задоволено. Постановлено усунути перешкоди у здійсненні права власності на належний їй житловий будинок АДРЕСА_1 шляхом зняття з реєстрації в цьому будинку ОСОБА_5 та ОСОБА_4

З відповідачів на користь позивачки, солідарно, стягнуто 107 грн.30 коп. у відшкодування витрат на оплату судового збору.

ОСОБА_5 та ОСОБА_4, в інтересах якого за довіреністю діє ОСОБА_2, подали на рішення суду апеляційну скаргу.

Вказують на те, що вони були членами сім'ї колишнього власника будинку ОСОБА_7, який є дідусем ОСОБА_4

За життєвими обставинами ОСОБА_5 у 2003 році виїхала на роботу до Іспанії, а ОСОБА_4 - з 2003 року навчається за кордоном.

ОСОБА_5 працює в Іспанії, має малолітню доньку, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка навчається в Іспанії, а ОСОБА_4 - навчається у вищому навчальному закладі. З цих причин вони тимчасово не проживають у спірному будинку. Правового зв'язку з житлом вони не втрачали.

Вважають, що до ОСОБА_1 перешли обов'язки спадкодавця щодо прав членів його сім'ї на користування жилим приміщенням.

ОСОБА_1, яка є сестрою ОСОБА_5, людина забезпечена, будинок обладнаний лічильниками газу та спожитої електроенергії, в господарстві є колодязь та вигрібна яма. Отже, додаткових витрат на оплату комунальних послуг позивачка не несе.

Просять рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд виходив з того, що відповідно до ст.ст.319, 321, 391 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на свій розсуд, власник має вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Встановивши, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зареєстровані в будинку, але в нім не проживають, а власник вимушений нести витрати на оплату комунальних послуг, які здійснюються з урахуванням кількості зареєстрованих в будинку, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Однак погодитися з висновком суду в повному об'ємі неможливо.

Суд помилково застосував правила статті 391 ЦК до правовідносин, які регулюються Законом України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Судом вірно встановлено, що ОСОБА_1 в порядку спадкування стала власником житлового будинку АДРЕСА_1, в якому за згодою спадкодавця були зареєстровані ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які в будинку не проживають.

У своєму рішенні суд послався на ст.7 Законом України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», згідно якої зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:

заяви особи або її законного представника;

судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; інших документів, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням. Проте до правовідносин, що склалися між сторонами, вказану норму права не застосував.

З матеріалів справи убачається, що відповідачі були членами сім'ї покійного власника будинку - донька та онук. Вони набули права користування житловим приміщенням та зареєстрували своє місце проживання в установленому законом порядку

Отже, питання про зняття з реєстрації колишніх членів сім'ї власника будинку залежить від вирішення питання про їх право проживання в цьому будинку (відсутність такого права, втрата права користування), яке регулюється нормами ЖК УРСР та ЦК (статтями 71, 72, 156 ЖК УРСР та статтею 405 ЦК).

Реєстрація місця проживання є похідним правом від права користування житлом, а тому зняти відповідачів з реєстрації місця проживання можна лише за умови втрати ними права користування цим житлом чи у зв'язку з їх виселенням (добровільно чи у примусовому порядку).

У постанові Верховного Суду України від 16 січня 2012 року №6-57цс11 зазначено, що вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; стаття 405 ЦК).

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши водночас одну із таких вимог:

1) про позбавлення права власності на житлове приміщення;

2) про позбавлення права користування житловим приміщенням;

3) про визнання особи безвісно відсутньою;

4) про оголошення фізичної особи померлою.

Оскільки такі спірні питання між сторонами у справі судом не вирішувалися, то за наявності у відповідачів права проживання у цьому будинку підстави для зняття їх з реєстрації відсутні.

На підставі наведеного в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_5 та ОСОБА_4 слід відмовити, а рішення суду першої інстанції скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права.

Керуючись ст.307, п.4 част.1 ст.309 ЦПК України , колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_4, в інтересах якого за довіреністю діє ОСОБА_2, задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 вересня 2012 року скасувати.

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зняття з реєстрації відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді:

Відповідає оригіналу: