КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" лютого 2013 р. Справа№ 5011-42/13527-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Новікова М.М.
суддів: Іоннікової І.А.
Мартюк А.І.
за участю представників:
від прокуратури: не з'явились
від позивачів: не з'явились
від відповідача: не з'явились
розглядаючи
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Пром-газ-
інвест"
на рішення господарського суду міста Києва
від 20.11.2012 (суддя Паламар П.І.)
у справі №5011-42/13527-2012
за позовом Прокурора Заводського району м. Запоріжжя
в інтересах держави в особі
1) Державного агентства резерву України
2) Державної організації „Комбінат „Зірка"
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Пром-газ-
інвест"
про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення
виконання боржником грошового зобов'язання, ціна
позову 213141,02 грн.
ВСТАНОВИВ:
На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Прокурора Заводського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Державного агентства резерву України (надалі - позивач-1) та Державної організації „Комбінат „Зірка" (надалі - позивач-2) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Пром-газ-інвест" (надалі - відповідач, ТОВ „Пром-газ-інвест") про стягнення 213141,02 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 20.11.2012 у справі №5011-42/13527-2012 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю „Пром-газ-інвест" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2012 у справі №5011-42/13527-2012 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги відповідача мотивовані тим, рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. Зокрема апелянт зазначає, що господарський суд у складі головуючого судді Паламара П.І. був не вправі 20.11.2012 здійснювати розгляд справи, оскільки на той момент на розгляді голови суду перебувало клопотання про призначення колегіального розгляду справи. Крім того, відповідач стверджує, що кількість нафтопродуктів відповідача, яка перебувала на зберіганні позивача-2 не становила 2809,792 тони у квітні 2012 року та 1473,726 тон у травні 2012 року, як зазначав суд першої інстанції, а була меншою, оскільки 30.09.2011 між ТОВ „Пром-газ-інвест" та ТОВ „Золотий Екватор" було укладено договір купівлі-продажу №505, відповідно до якого, згідно актів приймання-передачі від 30.04.2012, від 24.05.2012 та від 31.05.2012, відповідач відчужив частину нафтопродуктів, які перебували на зберіганні у Державної організації „Комбінат „Зірка".
Представники прокуратури, позивачів та відповідача у судове засідання не з'явилися, поважних причин неявки суду не повідомили, хоча про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином.
Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.03.2011 між позивачем-2, як виконавцем, та відповідачем, як замовником, укладений договір про надання послуг № 9/1, згідно умов п. 1.1 якого позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з прийому (зливу), зберіганню, наливу (відпуску) нафтопродуктів відповідача за їх кількістю та якістю, а останній -своєчасно приймати та оплачувати надані послуги.
Відповідно до умов п.п. 6.1, 6.2 договору вартість послуг з прийому (зливу), зберіганню нафтопродуктів становить 35 грн. за 1 тонну прийнятої на зберігання партії нафтопродуктів. Вартість послуг по зберіганню та відпуску нафтопродуктів за кожен наступний місяць складає 18 грн. за 1 тонну залишку партії нафтопродуктів.
Згідно із п.п. 6.5, 6.6. договору, оплата вартості послуг виконавця здійснюється шляхом 100% оплати не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.
Згідно умов п. 5.1 договору здача послуг позивачем та прийняття їх відповідачем оформлюються актами здачі-приймання наданих послуг, які підлягають погодженню з повноважним представником відповідача протягом 3 календарних днів з моменту їх надання. У випадку непідписання акта здачі-приймання наданих послуг протягом 3 днів та не пред'явлення в той самий строк мотивованої відмови від підписання акта здачі-приймання, акт здачі-приймання вважається погодженим в первісній редакції та підписаним з боку відповідача.
Строк дії договору відповідно до умов п. 11.1 договору встановлений з моменту його підписання до 31.12.2011.
Згодом додатковими угодами від 15.09.2011, 28.12.2011, 13.03.2011, 11.04.2012 сторони вносили зміни в указаний договір в частині строку його дії продовживши її до 31.12.2012, а також змінювали вартість надання послуг за цим договором.
Як встановлено судом першої інстанції, з урахуванням пояснень прокурора та представника позивача-2, згідно актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №132 від 04.05.2012 та №152 від 05.06.2012 позивач-2 протягом квітня-травня 2012 року надав відповідачу послуги за договором загальною вартістю 201325,40 грн.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №132 від 04.05.2012 підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.
Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №152 від 05.06.2012 не підписаний зі сторони відповідача, однак як вбачається з матеріалів справи, 14.06.2012 надсилалися на адресу ТОВ „Пром-газ-інвест". Проте, відповідач вказаний акт не підписав, мотивованої відмови від підписання акту у триденний термін не надав, а тому в силу положень пункту 5.1 договору акт здачі-приймання №152 від 05.06.2012 вважається погодженим в первісній редакції та підписаним з боку відповідача.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, доказів належної оплати наданих послуг за договором №9/1 від 21.05.2011 відповідачем суду не надано.
За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду стосовно того, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 201325,40 грн. боргу.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з п. 7.2 договору, у випадку неоплати або несвоєчасної оплати вартості послуг по зберіганню або інших платежів, передбачених договором, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення.
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, нарахування пені та 3% річних на суму боргу є правомірним, оскільки відповідальність у вигляді сплати пені за прострочення виконання грошового зобов'язання встановлена п. 7.2 договору, а обов'язковість сплати річних в розмірі 3% на вимогу кредитора встановлено ст. 625 ЦК України.
За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача 9846,35 грн. пені та 1969,27 грн. 3% річних підлягають задоволенню.
Колегією суддів не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги стосовно того, що кількість нафтопродуктів відповідача, яка перебувала на зберіганні позивача-2 не становила 2809,792 тони у квітні 2012 року та 1473,726 тон у травні 2012 року, оскільки 30.09.2011 між ТОВ „Пром-газ-інвест" та ТОВ „Золотий Екватор" було укладено договір купівлі-продажу №505, відповідно до якого, згідно актів приймання-передачі від 30.04.2012, від 24.05.2012 та від 31.05.2012, відповідач відчужив частину нафтопродуктів, які перебували на зберіганні у Державної організації „Комбінат „Зірка".
Так, на підтвердження зазначених обставин відповідачем до апеляційної скарги додано додаткові докази, а саме: копію договору купівлі-продажу №505 від 30.09.2011, а також копії актів приймання-передачі до цього договору від 30.04.2012, від 24.05.2012 та від 31.05.2012 року.
Відповідно до частини 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2013 та від 31.01.2013 відповідача було зобов'язано надати письмові пояснення (обґрунтування) щодо неможливості подання додаткових доказів, які долучені до апеляційної скарги, у суді першої інстанції з причин, що не залежали від нього, однак відповідач вищевказаної вимоги апеляційного суду не виконав.
За таких обставин долучені до матеріалів апеляційної скарги додаткові докази, а саме копія договору купівлі-продажу №505 від 30.09.2011, а також копії актів приймання-передачі до цього договору від 30.04.2012, від 24.05.2012 та від 31.05.2012, апеляційним судом до уваги не приймаються.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до п. 3.8 договору № 9/1 від 21.03.2011 відвантаження нафтопродуктів залізничним транспортом під контролем уповноваженого представника замовника з оформленням акту відвантаження нафтопродуктів. Даний акт слугує підставою для списання відвантаженої кількості нафтопродуктів із зберігання.
Пунктом 3.11 договору № 9/1 від 21.03.2011 визначено, що підставою для зняття із зберігання нафтопродуктів відвантажених автомобільним транспортом є відповідна накладна.
Таким чином, підставою для зняття із зберігання нафтопродуктів можуть слугувати акти відвантаження або відповідні накладні.
Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів списання переданих на зберігання нафтопродуктів у порядку передбаченому договором про надання послуг №9/1 від 21.03.2011 року. Натомість без належного обґрунтування відповідачем надано лише докази передачі нафтопродуктів за договором купівлі-продажу №505 від 30.09.2011, який укладений між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальність „Золотий Екватор". При цьому, позивач-2 не є учасником правовідносин, що виникли на підставі вищевказаного договору.
Доводи апелянта стосовно того, що господарський суд у складі головуючого судді Паламара П.І. був не вправі 20.11.2012 здійснювати розгляд справи, оскільки на той момент на розгляді голови суду перебувало клопотання про призначення колегіального розгляду справи, колегією суддів до уваги не приймаються, так як на момент прийняття оскаржуваного рішення колегіальний розгляд справи призначено не було, склад суду не змінювався, а відтак справу розглянуто у законному складі суду.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у судових засіданнях та при прийнятті рішення судом першої інстанції не приймали участь представники Державного агентства резерву України, яке при поданні позову прокурором заявлене в якості позивача-1.
При цьому, докази повідомлення позивача-1 про час та місце судового засідання у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до п.2 ч. 3 ст. 104 ГПК України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Пром-газ-інвест" із урахуванням зазначених у ній підстав та доводів задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду м. Києва від 20.11.2012 у справі №5011-42/13527-2012 підлягає скасуванню, у зв'язку із порушенням норм процесуального права, яке в будь-якому випадку є підставою для скасування, із прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Пром-газ-інвест" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду м. Києва від 20.11.2012 у справі №5011-42/13527-2012 скасувати.
Прийняти нове рішення, резолютивну частину якого викласти в наступній редакції:
„Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Пром-газ-інвест" (01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова, 28/8, к. 409, код 37403355) на користь Державної організації „Комбінат „Зірка" (69067, м. Запоріжжя, вул. Республіканська, 127, код 14373271) 201325,40 грн. боргу, 1969,27 грн. три проценти річних з простроченої суми, 9846,35 грн. пені.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-газ-інвест" (01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова, 28/8, к. 409, код 37403355) у доход державного бюджету України 4262,82 грн. судового збору."
Матеріали справи №5011-42/13527-2012 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя Новіков М.М.
Судді Іоннікова І.А.
Мартюк А.І.