Справа№22-9172 Категорія - 23

Головуючий в 1 інстанції- Корчиста О.І. Доповідач- Бабенко П.М.

РІШЕННЯ іменем України

17 жовтня 2006 року   Апеляційний суд Донецької області в складі: головуючого- судді Пономарьової О.М..

суддів- Бабенка П.М. ,Бондаренко Л.І. при секретарі - Ставріновій Ю.М.

за участю позивача  ОСОБА_1, представника відповідача-Козаченко Л.І, представника     третьої особи- Клеперової Е.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КП ЖЕК № 2 у Пролетарському районі м. Донецька, третя особа - Управління житлового господарства Пролетарського району м. Донецька   ,про відшкодування матеріальної та моральної шкоди ,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2006 року позивач звернувся з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те ,що він є власником квартири АДРЕСА_1, яка розташована на 9 поверсі та знаходиться на балансі КП ЖЕК №2.

Через неякісні покриття крівлі будинку та водовідвідних систем його квартиру неодноразово заливало, йому спричинено залиттям квартири матеріальну шкоду та моральну шкоду. Просив стягнути з відповідача на його користь на відшкодування матеріальної шкоди 703,58 грн., моральної шкоди -10 000 грн., відшкодувати йому судові витрати.

Рішенням   Пролетарського районного суду Донецької області від 01 серпня 2006 року частково задоволені вказані позовні вимоги , стягнуто на користь позивача з відповідача на відшкодування матеріального шкоди 703,58 грн., на відшкодування моральної шкоди - 500 грн., стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи в сумі ЗО грн., в решті позову відмовлено.

Відповідач просить скасувати вказане рішення суду в частині відшкодування мора­льної шкоди змінити, стягнути на його користь на відшкодування моральної шкоди 1000 грн, а також стягнути з відповідача на його користь судові витрати в сумі 81,00 грн., вказуючи, що рішення суду в цій частині  ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не були з'ясовані усі обставини справи, судом надана невірна оцінка доказам у справі, не враховано, що він зносив душевні страждання біля 4 років через те , що проживав у сирій квартирі, неодноразово звертався до відповідача про ремонт крівлі, але відповідач провів лише частково ремонт.

В судовому засіданні позивач доводи апеляційної скарги підтримав.

Представники відповідача та третьої особи просили апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін, посилаючись на те, що рішення суду відповідає вимогам процесуального та матеріального закону.

Вислухавши доповідь судді, пояснення сторін та представника третьої особи, дослідив­ши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вва­жає ,що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду змінити з наступних підстав.

Згідно із ст..23 ,ч.1 ст. 1166, ст.. 1167 ЦК України ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями ,діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодо­вується у повному обсязі особою, яка її завдала.    ,

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини, крім випадків установлених законом.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 є власником вказаної квартири на підставі договору купівлі-продажу від ІНФОРМАЦІЯ_1, посвідченого державним нотаріусом Третьої державної нотаріальної контори у м.Донецьку.

Між позивачем та відповідачем укладено 17.10.1997 року договір про участь у витратах на утримання будинку та при домової території, згідно якому відповідач зобов'язаний виконувати весь комплекс робіт по утриманню будинку, а позивач сплачує відповідну плату.

Позивач свої обов'язки виконує належним чином, а відповідач не виконує свій обов'язок по утриманню будинку.

Судом встановлено, що через несправність покрівлі будинку та водовідвідних систем двічі було залито квартиру позивача осадками, що підтверджено актами від 23.11.05 року та від 09.03.06 року, через що вартість ремонту квартири склала 703,58 грн.

Позивачеві бездіяльністю відповідача спричинено моральну шкоду, оскільки через пошкодження квартири, сирість у неї , витратами на її ремонт неправомірною поведінкою відповідача, який не ремонтував покрівлю будинку належним чином на неодноразові вимоги позивача, він відчував душевні страждання.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування матеріальної та моральної шкоди суд урахував усі обставини справи, ступень вини відповідача, глибину фізичних та душевних страждань і з додержанням вимог справедливості та розумності визначив відшкодування матеріальної шкоди у вказаній сумі та моральної шкоди в сумі 500 грн.

При встановленні зазначених фактів і постановленні рішення судом не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права. Суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив надані сторонами докази, дав їм належну оцінку та надійшов до правильного висновку щодо розміру відшкодування.

Вказана сума відшкодування моральної шкоди є справедливою сатисфакцією для позивача. Підстав для зміни рішення в цій частині апеляційний суд не убачає.

Згідно із ч.І ст..88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог ,у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Вирішуючи питання про судові витрати ,суд першої інстанції не врахував вимог процесуального закону, і не зважаючи на те, що позов про відшкодування матеріальної шкоди було задоволено у повному обсязі, а моральну шкоду - частково, та що позивач сплатив 51,00 грн. судового збору з позову про відшкодування матеріальної шкоди, 8,50 грн. з позову про відшкодування моральної шкоди та сплатив 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення справи, а всього 89,50 грн., помилково стягнув з відповідача на користь держави 51 грн. судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи в сумі 30 грн. і не вирішив питання про повернення судового збору в сумі 8,50 грн.

Але вказані суми слід було стягнути на користь позивача. Тому апеляційний суд вважає за необхідним у цій частині рішення суду змінити та стягнути на користь позивача з відповідача 89,50 грн. судових витрат. В решті рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.ЗОЗ, п.З ч.І ст.307 ,, п.4 ч.І ст. 309 ,313-316 ЦПК України, апеляційний суд,

ВИРІШИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1. задовольнити частково.

Рішення Пролетарського районного суду Донецької області від 01 серпня 2006 року змінити.

Стягнути з Комунального підприємства ЖЕК № 2 Пролетарського району м.Донецька на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати по справі в сумі 89,50 грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набуває законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту набрання ним законної сили.

Голов.