Справа № 22-9290 Головуючий 1 інстанції - Тітова Т.А.
Категорія 21 Доповідач-Бабенко П.М.
УХВАЛА Іменем України
17 жовтня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого - Пономарьової О.М.
суддів: Бабенка П.М, Бондаренко Л.І.
при секретарі- Ставріновій Ю.М. .
за участю:представника позивача Демченко К.В.представника відповідача- ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Добропілля Донецької області на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 18 серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Добропілля Донецької області про відшкодування шкоди,
ВСТАНОВИВ: В липні 2006 року позивач звернувся з вказаним позовом до відповідача ,просив стягнути з нього на свою користь на відшкодування шкоди, завданої його здоров'ю каліцтвом на виробництві , доплату одноразової допомоги в сумі 2511,60 грн., обґрунтовуючи свій позов тим , що 14.01.06 року з ним стався нещасний випадок при виконанні трудових обов'язків, комісією з розслідування нещасного випадку встановлено 27% його вини, але відповідач зменшив йому виплату одноразової допомоги на 40%, неправомірно встановивши більший відсоток його вини.
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 14 серпня 2006 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати його, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві в задоволенні позову через порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зазначив, що судом не враховані вимоги п.п.3.4.4 та пункту 3.4 Порядку призначення та здійснення страхових виплати особам (членам їх сімей) затвердженого постановою правління Фонду від 22.12.05 року № 83 про те, що відсоток зменшення розміру одноразової допомоги визначається рішенням комісії з питань вирішення спорів робочих органів виконавчої дирекції Фонду виходячи з певних критеріїв.
Також передбачено ст..112 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік»,що якщо ушкодження здоров'я настало не лише з причин, що залежать від роботодавця, а внаслідок порушення застрахованою особою нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги підлягає зменшенню, але не більше як на 50%, у порядку, визначеному Правлінням Фонду.
Оскільки потерпілим було порушено вимоги Інструкції по охороні праці, йому і було встановлено 40% провини у настанні нещасного випадку.
В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав.
Представник позивача просила просив апеляцію відхилити, а рішення суду залишити без змін зазначивши, що вказане рішення ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального закону.
Вислухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає ,що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення та ухвали суду слід залишити без змін , наступних підстав:
Згідно із п.2 ст.34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань" ( далі- Закон) у разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, Фонд соціального страхування від нещасних випадків проводить одноразову страхову виплату потерпілому, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати потерпілим професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду
Якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров'я настало не тільки з вини роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги зменшується на підставі висновку цієї комісії, але не більш як на 50 відсотків.
Згідно п.п.3.4.4 Порядку призначення та здійснення страхових виплати особам (членам їх сімей) затвердженого постановою правління Фонду від 22.12.05 року № 83 про те, що відсоток зменшення розміру одноразової допомоги визначається рішенням комісії з питань вирішення спорів робочих органів виконавчої дирекції Фонду у тому випадку ,коли на підприємстві, де стався нещасний випадок, не створена комісія з питань охорони праці.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває у трудових відносинах з ВП «Шахта «НовоДонецка» ДП «Добропіллявугілля». 14 січня 2006 року при виконанні трудових обов'язків в результаті нещасного випадку на виробництві позивач отримав каліцтво .
За висновком МСЕК йому встановлено йому встановлено через вказане каліцтво 20% професійної працездатності.
Комісією з розслідування нещасного випадку встановлено також порушення потерпшим законодавства про працю і наказом НОМЕР_1 по ВП «Шахта «Новодонецька» встановлено 27% вини позивача у нещасному випадку.
Позивачеві слід було призначити одноразову допомогу в сумі 14103,60 грн. виходячи з розрахунку : 2419,07 (середньоміс. заробіток) х 20% = 48 381,40.
Відповідно до Закону граничний розмір допомоги становить 19320 грн. - 5216,4 (27% вини) = 14103,60 грн.
Оскільки на підприємстві існувала комісія з охорони праці, в компетенцію якої входить встановлення вини потерпілого у нещасному випадку на виробництві, відповідач не повинен був встановлювати ступінь вини позивача у нещасному випадку .
Але відповідач незаконно зменшив йому виплату одноразової допомоги на 40% на підставі протоколу засідання спірної комісії при виконавчій дирекції Фонду, через що позивачеві одноразову допомогу було сплачено в сумі 11592 грн., тобто менше на 2511,60 грн.
При встановленні зазначених фактів і постановленні рішення судом не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.
Суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив надані сторонами докази, дав їм належну оцінку та правильно дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо розміру відшкодування.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки не ґрунтуються на законі.
Виходячи з вказаного, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляції та скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.ЗОЗ, п.1 ч.І ст.307 , ч.І ст.308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,
УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Добропілля Донецької області відхилити.
Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 18 серпня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту набрання нею законної сили.