СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2013 року Справа № 5002-7/3111-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Голика В.С.,

суддів Сотула В.В.,

Черткової І.В.,

за участю представників сторін:

представник позивача, Коваль Олена Валентинівна (повноваження перевірені), наказ №1 від 31.07.08, Директор, товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Леді+";

представник відповідача, не з'явився, приватне підприємство "Укргазпром";

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Укргазпром" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 27 листопада 2012 року у справі №5002-7/3111-2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Леді+"

до приватного підприємства "Укргазпром"

про стягнення 286093,81 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Леді+" просить стягнути із приватного підприємства "Укргазпром" за договором купівлі - продажу №381 від 01 грудня 2011 року заборгованість за отриманий товар у розмірі 279625,05 грн., пеню за період із 06 квітня 2012 року по 31 травня 2012 року у сумі 5613,08 грн. та 2% річних за період із 06 квітня 2012 року по 31 травня 2012 року в розмірі 855,68 грн. (т.1., а.с. 2).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару за видатковими накладними та актами наданих послуг згідно укладеного між сторонами договору купівлі - продажу №381 від 01 грудня 2011 року.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 листопада 2012 року у справі №5002-7/3111-2012 позов задоволено у повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив із того, що на виконання умов договору купівлі - продажу №381 від 01 грудня 2011 товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Леді+" за видатковими накладними та актами наданих послуг поставило відповідачу товар на загальну суму 279625,05 грн., проте у порушення умов договору, товар оплачено не було, у зв'язку із чим зазначена заборгованість визнана місцевим господарським судом підлягаючою стягненню на підставі статті 193 Господарського кодексу України та статті 509 Цивільного кодексу України.

Позовні вимоги про стягнення 2% річних, у сумі 855,68 грн. та пені у сумі 5613,08 грн. задоволені судом першої інстанції на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 231 Господарського кодексу України.

Не погодившись з зазначеним рішенням, приватне підприємство "Укргазпром" звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції від 27 листопада 2012 року у справі №5002-7/3111-2012 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволені позову - відмовити.

Підставою для скасування зазначеного судового акту заявник апеляційної скарги вважає неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до помилкових висновків при прийнятті рішення.

Так, згідно апеляційної скарги, спірні видаткові накладні, за якими поставлено товар, підписано особами, які не мали необхідного обсягу цивільної дієздатності та не були уповноважені приватним підприємством "Укргазпром" на здійснення відповідних дій.

Відповідач також зазначає, що позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Леді+" не відповідає вимогам статті 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, однак в супереч вимогам статті 63 Господарського процесуального кодексу України була прийнята до провадження. Відповідач також стверджує, що не був повідомлений належним чином про час розгляду справи та не зміг скористатись своїм правом на участь у судовому засіданні та іншими процесуальними правами.

У судових засіданнях, що відбулися 31 січня 2013 року та 14 лютого 2013 року представник позивача наполягав на вимогах заявленого позову, просив судову колегію апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Приватне підприємство "Укргазпром" не скористалось своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні, про час та місце розгляду справи було повідомлене належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги, перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Переглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія визнає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції таким, що не підлягає скасуванню, з нижченаведених підстав.

При вирішені справи судом встановлено, що 01 грудня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма ЛеДі+" (продавець) та приватним підприємством "Укргазпром" (покупець) укладено договір купівлі - продажу, строком дії з моменту підписання по 31 грудня 2011 року, втім у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору до закінчення терміну його дії протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (т.1, а.с. 59).

Враховуючи відсутність заперечень з боку сторін даного договору щодо продовження договірних відносин та зважаючи на те, що матеріали справи не містять доказів його розірвання, визнання недійсним (листи, заяви, повідомлення, рішення судів, тощо), судова колегія вважає, що даний договір є чинним на час розгляду справи.

Відповідно до розділу 1 даного договору купівлі - пролажу продавець зобов'язується передати у власність покупця належну партію товару (надалі товар), а покупець повинен прийняти товар та сплатити за цей товар. Факт поставки товару за цінами, у кількості та асортименті, вказаних у видаткових накладних, або факт оплати розрахунку - фактури означає взаємну згоду продавця і покупця з умовами поставки та оплати товару (якщо вони зазначені в рахунку - фактурі), ціною, кількістю, асортиментом, які вказані в рахунках - фактурах продавця, специфікаціях, видаткових накладних.

В пункті 2.3 договору поставки, встановлені наступні терміни оплати та умови відвантаження товару:

- при 100% передоплаті покупцем - товару у кількості більше 1 тонни одного найменування відпускається за оптовими цінами продавця;

- у разу обопільної згоди сторін можлива відстрочка платежу покупцеві на 10 банківських днів з моменту поставки товару, в такому випадку відвантаження товару проводиться за прайсовими цінами, передбаченими для даного випадку.

Відповідно до п.2.5 договору кожна поставка товару супроводжується накладною на відпуск товару, на вимогу покупця, продавець надає весь комплект відвантажувальних документів, сертифікат якості, рахунок - фактуру, податкову накладну).

Як вбачається із матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Леді+" в період із 26 березня 2012 року по 05 травня 2012 року відпустило відповідачу товар на загальну суму 279625,05 грн., що підтверджується видатковими накладними та актами наданих послуг, а саме:

видаткова накладна № 1174 від 26.03.2012 на суму 126888,00 грн.;

видаткова накладна №1353 від 03.04.2012 на суму 125477,05 грн.,

видаткова накладна №1668 від 18.04.2012 на суму 22680,00 грн.,

акт надання послуг № 1669 від 18.04.2012 на суму 170,00 грн.,

видаткова накладна № 2399 від 05.05.2012 на суму 3780,00 грн.,

акт надання послуг № 2400 від 05.05.2012 на суму 630,00 грн. (т.1, а.с. 13-18)

З наявних накладних вбачається, що приватне підприємство "Укргазпром" отримало поставлений товар на загальну суму 279625,05 грн., про що свідчать відтиск печатки підприємства та підпис представника товариства, повноваження якого підтверджені довіреністю на одержання цінностей.

Втім, відповідач свої зобов'язання по оплаті товару на суму 279625,05 грн. не виконав; докази повернення товару в матеріалах справи також відсутні.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондуються з вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відсутність сплати вказаної суми за отриманий товар є односторонньою відмовою з боку відповідача від виконання договору купівлі - продажу від 01 грудня 2011 року .

Таким чином, судова колегія вважає правомірним висновок місцевого господарського суду, щодо стягнення суми боргу в розмірі 279625,05 грн.

Стосовно стягнення з відповідачів 2% річних та пені судова колегія звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 3.4 договору при затримці оплати товару покупцем проти термінів, зазначених у п.2.3 договору, до покупця застосовуються зокрема такі штрафні санкції за весь період прострочення до повного погашення заборгованості:

- відсотки в розмірі 2% щомісячно від суми заборгованості за користування чужими грошовими коштами;

- пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (станом на день пред'явлення претензії) від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 2 % річних проводиться по формулі:

Сума санкції = З х 2 х Д : 365 : 100, де З - сума заборгованості; Д - кількість днів прострочення.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 614 Цивільного кодексу України).

Оскільки сума боргу відповідачем не сплачена своєчасно, суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в цій частині та стягнув на користь позивача:

- 2% річних за період із 06 квітня 2012 року по 31 травня 2012 року в розмірі 855,68 грн.

- пеня за період із 05 квітня 2012 року по 31 травня 2012 року в розмірі 5613,08 грн..

В супереч доводам апеляційної скарги про помилковість висновків суду першої інстанції, судова колегія звертає увагу позивача на наступне.

Відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ даного кодексу.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч.1, ст. 33 Господарського процесуального кодексу України). Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так, під час апеляційного провадження позивачем надано довіреність №24 від 18 квітня 2012 року, яка видана приватним підприємством "Укргазпром" на ім'я Бакаєву Р.Д. для отримання від товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Леді+" цінностей. Дана довіреність скріплена підписами керівника підприємства та засвідчена печаткою товариства.

Відповідно до пункту 2 "Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреності на одержання цінностей", затвердженої наказом Мінфіна України №99 від 16 травня 1996 року: сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Пунктом 13 даної Інструкції встановлено, що довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі.

Слід зауважити, що в спірних видаткових накладних є посилання на згадану довіреність №24 від 18 квітня 2012 року. Акти надання послуг містять відтиск печатки та підпис керівника підприємства.

Також необхідно зазначити, що відповідно до пункту 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № №996-ХІV від 16 липня 1999 року, підставою для бухгалтерського обліку господарських операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Дані документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції та повинні мати обов'язкові реквізити у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З наявних матеріалів справи вбачається, що господарська операція купівлі - продажу продукції на загальну суму 279625,05 грн. між сторонами здійснена за видатковими накладними та актами наданих послуг:

- №1174 від 26.03.2012 на суму 126888,00 грн.;

- №1353 від 03.04.2012 на суму 125477,05 грн.,

- №1668 від 18.04.2012 на суму 22680,00 грн. та № 1669 від 18.04.2012 на суму 170,00 грн. (загальна сума 22850,00 грн.);

- № 2399 від 05.05.2012 на суму 3780,00 грн. та № 2400 від 05.05.2012 на суму 630,00 грн. (загальна сума 4410,00 грн.)

Судова колегія приймає до уваги лист Державної податкової інспекції в м. Сімферополі, згідно якого в податковому обліку за березень - травень 2012 року розбіжності по взаємовідносинах між товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Леді+" та приватним підприємством "Укргазпром" - відсутні. Даним листом податкова інспекція повідомляє, що приватним підприємством "Укргазпром" до податкового кредиту включені податкові накладні:

- №289 від 26 березня 2012 року на суму 126888,00 грн.;

- №32 від 03 квітня 2012 року на суму 125477,06 грн.

- №240 від 18 квітня 2012 року на суму 22850,00 грн.;

- №51 від 05 травня 2012 року на суму 4410,00 грн.

Слід звернути увагу, що вказані податкові накладні №289, №32, №240 та №51, були також надані позивачем під час апеляційного провадження.

Отже, очевидним є той факт, що дата здійснення операції, як то суми зазначені по вказаним податковим накладним - ідентичні із сумами, на які була здійсненна поставка товару за спірними видатковими накладними та актам надання послуг.

Посилання відповідача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права судова колегія також не приймає до уваги та вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається із спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців місцезнаходженням приватного підприємства "Укргазпром" є - 95017, Автономна Республіка Крим, Сімферополь, вулиця Фрунзе, будинок 41, офіс 18.

Так, на вказану адресу відповідача, судом першої інстанції рекомендованої кореспонденцією було надіслано ухвалу від 11 жовтня 2012 року та від 06 листопада 2012 року у справі №5002-7/3111-2012 про відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю відповідача. Обидві ухвали на адресу суду повернуті не були.

У пункті 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13 серпня 2008 року №01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" на запитання, чи є відмітка, здійснена на зворотному боці ухвали суду про порушення провадження у справі, доказом здійсненого належним чином повідомлення сторони (сторін) про час і місце засідання суду та якими мають бути дії суду в разі повернення підприємством зв'язку відповідної ухвали у зв'язку з її неврученням адресатові, дана така відповідь. Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, судова колегія дійшла висновку, що надіслання вказаних ухвал суду на зазначену адресу відповідача є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду справи.

Окрім того, судова колегія зазначає, що при дослідженні за формальними ознаками позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Леді+" , судовою колегією встановлено, що при її оформлені були дотримані вимоги статей 54-58 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із чим доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції положень Господарського процесуального кодексу України є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Отже, доводи викладені в апеляційній скарзі не можуть бути підставою для скасування переглянутого рішення господарського суду Автономної Республіки Крим, оскільки не спростовують викладеного.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення у відповідності до норм матеріального права, з дослідженням всіх обставин у справі, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 101, п.1 ч.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Укргазпром" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 листопада 2012 року у справі №5002-7/3111-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя В.С. Голик

Судді В.В.Сотула

І.В. Черткова

Розсилка:

1. Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма Леді+" (вул. Лугова,6, м. Сімферополь, 95033)

2. Приватному підприємству "Укргазпром" (1. вул. Фрунзе, 41, оф.18, м. Сімферополь, 95053; 2. вул. Київська, 1а, оф. 608, м. Сімферополь, 95000)