УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
______________________________________________________________________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65
УХВАЛА
ПРО ВІДМОВУ У ПРИЙНЯТТІ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ
від "18" лютого 2013 р. № 906/232/13-г
Суддя Соловей Л.А. , розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 (м.Коростень, Житомирська область)
до 1) ОСОБА_2 (м.Коростень)
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Фондових Досліджень" (м.Київ)
3) Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт" (м.Київ)
про визнання недійсним договору №3/1-Б/12 купівлі-продажу акцій, визнання недійсним розпорядження на списання/зарахування акцій, визнання недійсними операцій по списанню та зарахуванню акцій, визнання права власності на акції та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати недійсним договір №3/1-Б/12 купівлі-продажу акцій, датований 11-им квітня 2012 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, від імені якого договір підписано Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр Фондових Досліджень";
- визнати недійсним розпорядження ОСОБА_1 про списання пакету простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Трудовий колектив "Коростенський щебзавод" у кількості 4409 штук з рахунку позивача у цінних паперах, відкритому у Публічному акціонерному товаристві Банк "Контракт" та зарахування вказаного пакету акцій на рахунок ОСОБА_2;
- визнати недійсною депозитарну операцію Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт" по списанню пакету простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Трудовий колектив "Коростенський щебзавод" у кількості 4409 штук з рахунку ОСОБА_1 та зарахуванню на рахунок ОСОБА_2;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на пакет простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Трудовий колектив "Коростенський щебзавод" у кількості 4409 штук;
- зобов'язати Публічне акціонерне товариство Банк "Контракт" провести депозитарну операцію по зарахуванню на рахунок ОСОБА_1 пакету простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Трудовий колектив "Коростенський щебзавод" у кількості 4409 штук, що належать ОСОБА_1 на праві власності.
Тобто, основна вимога стосується саме визнання недійсним договору №3/1-Б/12 купівлі-продажу акцій, датованого 11-им квітня 2012 року, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а решта вимог є похідними.
Також у позовній заяві зазначено Приватне акціонерне товариство "Трудовий колектив "Коростенський щебзавод", як третю особу, без зазначення повного процесуально-правового статусу останнього та без зазначення підстав його залучення.
Однак, у прийнятті позовної заяви необхідно відмовити, оскільки заява не підлягає розгляду в господарських судах України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Виходячи з приписів цієї норми та відповідно до ст.1 ГПК України, сторонами в господарському процесі можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. У випадках, передбачених законодавчими актами України, сторонами можуть бути також фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Зокрема, у відповідності до п.4 ч.1 ст.12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Тобто, ст.12 ГПК України передбачено право фізичної особи - учасника товариства, бути стороною у спорі щодо захисту корпоративних прав.
Відповідно до ч.1 ст.167 ГК України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
За приписами ч.2 ст.167 ГК України, володіння корпоративними правами не в в а ж а є т ь с я підприємництвом.
Згідно п.1.2. рекомендацій Президії Вищого Господарського Суду України від 28.12.2007р. №04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин", до корпоративних спорів належать також спори за позовами учасників (акціонерів) господарських товариств про визнання недійсними правочинів, укладених т о в а р и с т в о м, якщо позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням його корпоративних прав або інтересів.
Натомість, як вбачається з позовної заяви, позов поданий ОСОБА_1, як фізичною особою, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності. При цьому предметом позову за основною вимогою є визнання недійсним договору №3/1-Б/12 купівлі-продажу акцій, датованого 11-им квітня 2012 року, укладеного між фізичними особами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - першим відповідачем, який також не є суб'єктом підприємницької діяльності. Статус останнього, згідно змісту оспорюваного договору та виходячи зі змісту позовної заяви також не пов'язується із здійсненням ним повноважень щодо керівництва ПАТ "Трудовий колектив "Коростенський щебзавод", яке зазначено у позовній заяві лише як третя особа.
З викладеного можна зробити висновок, що ОСОБА_1 звернулася до суду, як фізична особа, при цьому спір між позивачем та відповідачами не пов'язаний із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності товариства, тобто не є таким, що виник з корпоративних відносин в розумінні ст.12 ГПК України, а ґрунтується на недотриманні приписів договірного права поза межами корпоративних відносин.
З огляду на викладене, виходячи із суб'єктного складу сторін, вказана позовна заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
За вказаних обставин, у прийнятті позовної заяви слід відмовити на підставі п.1 ч.1 ст.62 ГПК України.
Керуючись п. 1 ч.1 ст.62 Господарського процесуального Кодексу України,
УХВАЛИВ:
1. У прийнятті позовної заяви відмовити.
2. Повернути ОСОБА_1 (11500, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 3968,76рн., сплачений за квитанцією №132646-К/1 від 12.02.2013р.
Додаток на 46 аркушах, в тому числі платіжний документ №132646-К/1 від 12.02.2013р.
Суддя Соловей Л.А.