УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ  м. КРИВИЙ РІГ

Справа № 22Ц-11296/2006                                                                  Головуючий

Категорія - 33 (1)                                                                   У1 інстанції - Мясоєдова О.М.

Доповідач - Михайлів Л.В.

УХВАЛА Іменем України

2006р. жовтня 19 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого:        Михайлів Л.В.

суддів:                        Карнаух В.В., Митрофанової Л.В.

при секретарі        ЧобанюкМ.В. за участю ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрально-міського районного суду м.Кривого Рогу від 29 березня 200бр. за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відновлення порушених меж земельної ділянки,-

Встановила:

В грудні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відновлення меж земельної ділянки, посилаючись на те, що йому належить на праві власності житловий будинок за адресою АДРЕСА_1. Сусідом є відповідач ОСОБА_2, який самовправно переставив межі земельних ділянок, чим зменшив розмір його ділянки.

Просив поновити межі земельних ділянок НОМЕР_1 та НОМЕР_2 АДРЕСА_1.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав.

Справа розглядалась неодноразово.

Рішенням Центрально-Міського районного суду від 29 березня 2006 року у задоволенні позову ОСОБА_1 про поновлення меж земельної ділянки відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про задоволення його позовних вимог вказуючи на порушення норм матеріального права, що призвели до неправильного вирішення справи.

При вирішенні спору суд не прийняв до уваги вимоги ст.83 ЗК України, згідно якої неприватизовані земельні ділянки належать територіальним громадянам, в компетенції яких і є вирішення питання про закріплення, тобто передачу в постійне користування земельної ділянки вирішується ними через комісії по урегулюванню земельних відносин для узгодження меж суміжних ділянок землекористувачів.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_2належить домоволодіння АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 17 травня 1985 року.

ОСОБА_1 належить 1/2 ч. Домоволодіння АДРЕСА_4 на підставі договору міни від іо квітня 1992 року.

Згідно з рішенням виконкому Центрально-Міської ради м.Кривого Рогу НОМЕР_3 ОСОБА_1 виділено 1/2 частина домоволодіння АДРЕСА_4 в окреме домоволодіння на присвоєно йому поштову адресу „домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с.38), а також зобов"язано ОСОБА_1 звернутися до управління земельних ресурсів міськвиконкому для вирішення питання закріплення земельної ділянки за домоволодінням АДРЕСА_1.

Між сторонами З серпня 2003 року виник спір з приводу межі земельних ділянок та їх розміру.

Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 про поновлення меж земельної ділянки, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не вирішив в установленому законом порядку питання про володіння, користування земельною ділянкою, тому не має права вимагати поновлення меж земельних ділянок НОМЕР_1та НОМЕР_2 АДРЕСА_1.

Такий висновок суду грунтується на законі.

Відповідно до ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельною ділянкою із земель державної або комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним Кодексом.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004р. № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" роз"яснено порядок виникнення права власності та користування земельними ділянками відповідно до вимог земельного законодавства.

Оскільки ОСОБА_1 після ухвалення рішення НОМЕР_3 виконкомом районної ради, яким виділено 1/2 частина домоволодіння АДРЕСА_4 в окреме володіння та присвоєння поштової адреси: домоволодіння АДРЕСА_1, не вирішив питання закріплення в установленому законом порядку земельної ділянки за домоволодіння АДРЕСА_1, районний суд вірно врахував цю обставину і на законних підставах відмовив в позові ОСОБА_1 про поновлення меж земельних ділянок.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що районний суд не прийняв до уваги ст.8з З К України, не спростовують висновків суду.

Інші доводи скарги не вказують на порушення норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального права і без порушення норм процесуального права, колегія суддів залишає його без змін, а паеляційну скаргу відхиляє відповідно до вимог ст.308 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-316 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 29 березня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня оголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.