ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" лютого 2013 р. Справа № 5016/2902/2012(12/86)
м. Миколаїв
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго»
(54055, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40)
до відповідача: Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області
(54001, м. Миколаїв, вул. Садова, буд. 1)
про: стягнення 6004 грн. 30 коп.
Суддя А.К.Семенов
Представники:
Від позивача: Авраменко О.Ю., дов. № 01/33-388 від 26.12.2012 року
Від відповідача: Кугут Н. Я., дов. № 3/2-1733-12 від 23.10.2012 року
СУТЬ СПОРУ :
Позов поданий Публічним акціонерним товариством «Миколаївобленерго» до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області про стягнення 6004 грн. 30 коп.
Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням зобов'язань по договору № 36/30 від 16.03.2009 року в частині сплати за активну електричну енергію.
12.02.2013 року від відповідача надійшов відзив за вих. № 3/2-186/13 від 08.02.2013 року в якому він просить в задоволені позовних вимог відмовити.
Згідно ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 12.02.2013 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Обставини справи.
16.03.2009 року між ПАТ «Миколаївобленерго» та ТУ ДСА України в Миколаївській області укладено договір № 36/30 від 16.03.2009 року про постачання електричної енергії.
Згідно умов вищевказаного договору позивач зобов'язався постачати електроенергію відповідачу як різновид товару, а відповідач зобов'язався оплачувати позивачу вартість електричної енергії.
Відповідно до п. 2.3.3 договору відповідач зобов'язався оплачувати позивачу вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків № 10 «Порядок розрахунків» та № 4 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».
Відповідно до п. 1 додатку № 10 до договору № 36/30 від 16.03.2009 року розра-хунковим вважається період з 15 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.
Відповідно до ч. 4 п. 2 додатку № 10 до договору № 36/30 від 16.03.2009 року рахунок на оплату за фактично використану, за розрахунковий період електричну енергію має бути оплачений відповідачем протягом 5 операційних днів з дня отримання.
Позивач відпустив відповідачу активної електроенергії за вересень-грудень 2011 року на суму 6004 грн. 30 коп.
Відповідач за отриману електричну енергію не розрахувався.
У зв'язку з вищезазначеним, у відповідача перед позивачем виник борг за спожиту активну електроенергію у розмірі 6004 грн. 30 коп.
Станом на день подання позовної заяви сума боргу відповідачем оплачена не була.
Позивач просить стягнути з відповідача за спожиту активну електроенергію в період з вересня по грудень 2011 року 6004 грн. 30 коп.
Відповідач, як вже вище вказано, відзив на позовну заяву надав в якому просить відмовити позивачу в задоволені позовних вимог мотивуючи це наступним.
Відповідач заборгованість перед позивачем по договору № 36/30 від 16.03.2009 року про постачання електричної енергії на суму 6004 грн. 30 коп. визнає.
Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області є бюджетна установа, яка утримується за рахунок державного бюджету України. Проте державних асигнувань відповідачеві надано недостатньо, у зв'язку з чим, територіальне управління не мало право сплачувати борг за активну електроенергію за 2011 рік в сумі 6004 грн. 30 коп. у 2012 року, так як це тягне за собою порушення бюджетного законодавства України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, господарський суд дійшов до такого висновку.
Відповідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відпо-відно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обо-роту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сто-ронами.
Посилання відповідача (в обґрунтування заперечень проти позову) на відсутність коштів бюджетних коштів для погашення боргу перед позивачем за надану активну електроенергію безпідставно з наступного.
Відповідно до ч. 1 статті 625 Цивільного кодексу України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до ст. 218 господарського кодексу України
1. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських від-носин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
2. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне вико-нання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяль-ності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника не обхід-них коштів.
Відповідно до листа Вищого господарського суду України за № 01-06/908/2012 від 13.07.2012 року - за змістом частини другої статті 617 ЦК, частини другої статті 218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Держав-ного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобо-в'язання (постанова від 15.05.2012 № 11/446).
Отже, відсутність у відповідача бюджетних коштів призначених для оплати спожи-тої активної електроенергії не позбавляє його від виконання зобов'язань за договором № 36/30 від 16.03.2009 року про постачання електричної енергії.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.
Позивачем доведено наявність у відповідача боргу в сумі 6004 грн. 30 коп. по договору № 36/30 від 16.03.2009 року про постачання електричної енергії.
Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами обґрунтованість його заперечень проти позову.
Відповідач, борг перед позивачем на суму 6004 грн. 30 коп., визнає.
Отже, позовна вимога щодо стягнення боргу в сумі 6004 грн. 30 коп. є обґрунтова-ною, а тому підлягає задоволенню.
У відповідності із ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області (54001, м. Миколаїв, вул. Садова, буд. 1, код 26299835) на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код 23399393) борг за активну електроенергію в сумі 6004 грн. 30 коп. на розрахунковий рахунок 260383011001 в МОУ ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 326461 та судовий збір у сумі 1609 грн. 50 коп. на поточний розрахунковий рахунок № 260003001362 в МОУ ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 326461.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Оформлене відповідно до статті 84 цього Кодексу, рішення підписано 18.02.2013 року.
Суддя А.К.Семенов