ун. № 2608/13023/12

пр. № 2/759/520/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2013 року року Святошинський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді - Макаренко В.В.,

при секретарі - Кузьменко М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

ПуАТ «Комерційний банк «Експобанк» звернулось до Святошинського районного суду м. Києва з позовом про стягнення заборгованості за договором кредиту у розмірі 27 133,42 доларів США та 6 743,12грн. із ОСОБА_1, з переведенням іноземної валюти в Українську гривню за курсом НБУ на день ухвалення рішення, мотивуючи позов тим, що 29 жовтня 2007 року між ТОВ «Комерційний банк «Експобанк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 138/АК-2007, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Експобанк» є правонаступником ТОВ «Комерційний банк «Експобанк» згідно рішення загальних зборів акціонерів від 30 жовтня 2009 року, відповідно до укладеного договору кредиту відповідач отримав кредит в сумі 20000,00 доларів США, зі сплатою за користування кредитом процентів у розмірі 12% річних та комісію за кредитне обслуговування в розмірі 0,2% від залишку заборгованості за кредитом, а відповідач зобов'язався повернути вказаний кредит зі сплаченими процентами, однак своїх зобов'язань не виконав. Таким чином на день звернення до суду відповідач має заборгованість перед позивачем в сумі 27 133,42 доларів США та 6 743,12грн., тому позивач просить стягнути вказану суму та витрати по сплаті судового збору на свою користь.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав відповідні пояснення посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач та представник відповідача заперечували проти позову, надали заяву про застосування строку позовної давності, а також вказували на те, що автомобіль, який перебував в заставі банку відповідач передав невідомій особі, яка назвалась представником банку, в зв'язку з чим він вважає, що не має заборгованості за кредитним договором, оскільки банк згідно витягу з державного реєстру обтяжень нерухомого майна звернув стягнення на автомобіль.

Також представник відповідача, вказував на те, що позивач має також пред'явити вимоги до поручителя, якому передано автомобіль.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 29 жовтня 2007 року між ТОВ «Комерційний банк «Експобанк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 138/АК-2007 (надалі Договір), згідно умов якого банк надає позичальнику кредит у сумі 20000,00 доларів США на умовах забезпеченості кредиту, його цільового використання, строковості, повернення та платності, за користування яким позичальник сплачує банку проценти у розмірі 12% річних від суми кредиту, з поверненням у строки визначені графіком, але не пізніше 28 жовтня 2014 року, кредит надається на купівлю автомобіля марки «Dacia Logan» (а.с.31-34).

Також, між сторонами 29 жовтня 2007 року для забезпечення ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором № 138/АК-2007 укладено договір застави, предметом застави є автомобіль марки «Dacia Logan» (а.с. 37-38).

Згідно статуту ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» є правонаступником всіх прав та обов'язків ТОВ «Комерційний банк «Експобанк» (а.с. 51-54).

Відповідно до п. 1.3 Договору у порядку, що передбачений цим договором, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 12% річних від суми кредиту.

Пунктом 3.5 договору кредиту № 138/АК-2007 від 29 жовтня 2007 року встановлено, що позичальник щомісяця, до 28 числа кожного місяця, сплачує проценти за користування кредитом на рахунок банку НОМЕР_7 відповідно до цього договору.

Згідно з п. 4.5.1 Договору протягом строку дії цього договору щомісяця до 28 числа позичальник зобов'язується сплачувати на рахунок банку НОМЕР_6 комісію за кредитне обслуговування в розмірі 0,2% від залишу заборгованості за кредитом, що обліковується на позичковому рахунку в останній день місяця, що передує місяцю, у якому сплачується комісія.

Угодою від 28 січня 2008 року до договору кредиту № 138/АК-2007 від 29 жовтня 2007 року визначено, що позичальник зобов'язується сплатити Банку кредит, нараховані проценти та комісію за грудень 2007 року та січень 2008 року згідно договору кредиту № 138/АК-2007 від 29 жовтня 2007 року не пізніше 28 лютого 2008 року (а.с. 34).

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання по договору кредиту № 138/АК-2007, надав відповідачу кредитні кошти у сумі 20 000,00 доларів США, що підтверджується заявою відповідача на видачу кредиту від 05 жовтня 2007 року (а.с. 30) та заявою на видачу готівки від 29 жовтня 2007 року № 09 (а.с. 35).

Проте, відповідач не виконав належним чином взятих на себе зобов'язань згідно умов договору кредиту № 138/АК-2007.

У відповідності до п. 5.1 Договору простроченням повернення кредиту або його частини (при встановленні банком графіку повернення кредиту) та/або сплати процентів є порушення позичальником строків, що передбачені цим договором або встановлені банком відповідно до цього договору, або передбачені угодами до цього договору для повернення кредиту та/або сплати процентів. На суму простроченого кредиту проценти не нараховуються.

Відповідно до повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання від 04 серпня 2008 року № 2257 відповідачу заявлено вимогу про погашення заборгованості за кредитом, процентами, комісією, що утворилась станом на 30 травня 2008 року, а також повідомлено, що банк здійснює реєстрацію в державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет застави (а.с. 40), яке відповідачем отримано згідно повідомлення про вручення поштового відправлення 14 серпня 2008 року (а.с. 41).

Згідно з витягу з державного реєстру обтяжень рухомого майна виданого 10 грудня 2012 року № 39226132, об'єкт обтяження - транспортний засіб автомобіль марки «DASIA LOGAN», номер об'єкта НОМЕР_5, номер НОМЕР_1, обтяжувач КБ «Експобанк», боржник - ОСОБА_1, зареєстровано звернення стягнення 04 серпня 2008 року на підставі договору застави, б/н, від 29 жовтня 2007 року (а.с. 89).

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», в редакції чинній на момент виставлення вимоги про порушення зобов'язань, якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов'язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Таким чином, позивачем здійснено в установленому законом порядку реєстрацію в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», в редакції чинній на момент виставлення вимоги про порушення зобов'язань, Якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. До закінчення процедури звернення стягнення обтяжувач зобов'язаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону.

Під час дослідження кредитної справи відповідача, надану в судовому засіданні банком, не знайшов підтвердження факт передачі обтяжувального майна боржником - банку.

Згідно повідомлення УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 20 листопада 2012 року № 10/31673 власником транспортного засобу - автомобіля марки «DAСIA LOGAN», номер кузова НОМЕР_5, державний номерний знак НОМЕР_3, є відповідач - ОСОБА_1 (а.с. 90), аналогічна інформація міститься в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, згідно якого за ОСОБА_1 зареєстрований вказаний автомобіль (а.с. 39).

Отже, посилання представника відповідача, що автомобіль перейшов у власність банку на підставі договору застави є безпідставними та такими, що не відповідають діючому законодавству, в зв'язку з чим судом до уваги не приймаються.

Проте, суд бере до уваги наступне, згідно листів - повідомлення від 02 червня 2009 року № 371 (а.с. 42) та від 12 жовтня 2009 року № 655 з додатком до повідомлення-вимоги (а.с. 43, 44), яким здійснено розрахунок заборгованості станом на 29 вересня 2009 року направлених ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» відповідачу - ОСОБА_1, про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання попереджено про наявність кредитної заборгованості та невиконанням останнім зобов'язань за кредитним договором, яке отримано відповідачем 16 жовтня 2009 року згідно повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 45), а 13 грудня 2011 року відповідачу направлено повідомлення-вимогу № 1258 про повергнення банку в повному обсязі кредиту, нараховані за його користування проценти, нараховану комісію, з додатком до повідомлення-вимоги (а.с. 46, 47), яку відповідач отримав 24 грудня 2011 року згідно повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 48).

У відповідності до п. 3.7 Договору кредиту позичальник зобов'язаний за вимогою банку повернути кредит, сплатити належні проценти, інші платежі та штрафні санкції до закінчення цього строку при порушенні строків сплати процентів.

Отже, з наданих позивачем доказів вбачається, що відповідачем не виконувались належним чином зобов'язання за кредитним договором.

Разом з тим, суд вказує на безпідставність посилань представника відповідача, щодо пропущення позивачем строку на звернення до суду, оскільки перебіг строку позовної давності розпочався в грудні 2011 року, коли відповідачу пред'явлено вимогу про повернення всієї суми кредиту з процентами та комісією згідно кредитного договору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач звернувся до суду в установлений законом строк, тому строк на звернення з позовом до суду не пропустив, в зв'язку з чим у суду відсутні підстави для застосування наслідків пропуску строку позовної давності.

Згідно до розрахунку наданого позивачем, за відповідачем рахується заборгованість у сумі заборгованість за договором кредиту у розмірі 26073 доларів США та 6209,20 грн., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 8764,60 доларів США; нараховані проценти у розмірі 9,02 доларів США; прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 10146,70 долари США; прострочена заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 7152,75 доларів США; прострочена заборгованість за нарахованою комісією у розмірі 6209,20 грн.; пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 570,20 доларів США; пені за несвоєчасне повернення нарахованих процентів у розмірі 490,22 доларів США, пені за несвоєчасну сплату щомісячної комісії у розмірі 533,92 грн. (а.с.7-29).

Проте, позивачем здійснено розрахунок пені, яка умовами договору не передбачена, та є одним з видів неустойки визначених в ст. 549 ЦК України, а з розрахунку пені вбачається, що він здійснений на підставі ст. 625 ЦК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню в повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Разом з тим згідно зі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На відміну від процентів як плати за користування чужими грошима, неустойка є засобом забезпечення виконання зобов'язання.

Аналіз правових норм, зокрема ст. ст. 536, 549, ч. 2 ст. 625 ЦК України, дає підстави для висновку про те, що проценти та неустойка є різними правовими інститутами, а за своєю юридичною природою дія ч.2 ст. 625 ЦК України є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

Таким чином в цій частині позовні вимоги є безпідставними та такими, що виходять за межі предмету позовних вимог.

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, у в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що відповідач свої зобов'язання за Кредитним договором не виконував належним чином, а отже зобов'язаний сплатити позивачу заборгованість за кредитом, заборгованість по процентам за користування кредитом, заборгованість по комісії за обслуговування кредиту.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного суду України абзац 2 п.14 Постанови Пленуму ВСУ від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Таким чином, станом на 13 лютого 2013 року курс гривні до долара США встановлено національним банком України у співвідношенні 100 доларів США - 799,300гривні, отже заборгованість складає 26073,00доларів США х 7,993 гривні і становить відповідно 208401,49гривні.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 27, 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст. ст. 526, 536, 610, 611, 624, 625, 1046-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 224, 226 ЦПК України суд,-

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, (03164, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк», код ЄДРПОУ 09322299, рахунок № 3619105 у ПАТ «КБ «Експобанк», МФО 322294, (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. № 18/24) заборгованість за договором кредиту у розмірі 26073 (двадцять шість тисяч сімдесят три) долари США 00 центів, що за курсом НБУ станом на 13 лютого 2013 року складає 208401 (двісті вісім тисяч чотириста одна) грн. 49 коп. та 6209 (шість тисяч двісті дев'ять) грн. 20 коп , яка складається з:

заборгованості за кредитом у розмірі 8764,60 доларів США;

нараховані проценти у розмірі 9,02 доларів США;

прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 10146,70 долари США;

прострочена заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 7152,75 доларів США;

прострочена заборгованість за нарахованою комісією у розмірі 6209,20 грн.;

а також витрати по сплаті судового збору у сумі 2146 грн. 11 коп., а всього стягнути 216756 (двісті шістнадцять тисяч сімсот п'ятдесят шість) гривень 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: