Справа № 2604/25447/12

Р І Ш Е Н Н Я

(Заочне)

Іменем України

"31" січня 2013 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого - судді Гончарука В.П.

при секретарі Лисенко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в наслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу,-

в с т а н о в и в:

ПрАТ «СК «Нова» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 шкоди в порядку регресу, мотивуючи свої вимоги тим, що в результаті ДТП, що мало місце 18.01.2010 року позивач виплатив третій особі (потерпілому) ОСОБА_2, який зазнав збитків, суму страхового відшкодування в розмірі 5196,48 грн.

Оскільки відповідач не своєчасно повідомив позивача про настання страхового випадку, позивач звернувся до суду і просить стягнути з відповідача на його користь сплачену суму страхового відшкодування та судові витрати.

Представник позивача надав в судове засідання заяву, в якій позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, час та дату слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до ч.1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів що у даному випадку вбачається за доцільне.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, 18 січня 2010 року по вул. Грінченка, 18 в м. Києві сталась дорожньо - транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля НОМЕР_2.

ДТП сталось в наслідок порушення відповідачем ПДР України. Вказане підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 02.02.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України відносно останнього.

Відповідно до частини третьої ст.61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В результаті вказаної ДТП автомобіль НОМЕР_2 зазнав механічних пошкоджень, вартість матеріального збитку, згідно страхового акту № 687 від 11 березня 2010 року складає 5196,48 грн.

Оскільки між власником автомобіля НОМЕР_1 та ПрАТ «СК «Нова», 27 листопада 2010 року було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип договору 3), позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування на користь потерпілого в розмірі 5196,48 грн.

Таким чином, сума витрат, понесених позивачем в наслідок вказаного ДТП становить 5196,48 грн., факт виплати яких потерпілому підтверджується копіями платіжних доручень.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін на інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхового відшкодування, у межах фактичних виплат, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У відповідності до п.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п.п. 38.1, 38 1.1 ст. 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (редакція від 16.11.2008 року) страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Відповідно до п.п. 33.1.1, 33.1.2 ст. 33 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (редакція від 16.11.2008 року) учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Однак, відповідач в порушення встановлених законодавством термінів не повідомив позивача про настання страхового випадку, таке повідомлення відбулось лише 25.01.2010р., що підтверджується письмовим повідомленням, поданим відповідачем особисто, копія якого міститься в матеріалах справи. Вказане дає право позивачу звертатись до суду з заявленими по даній справі вимогами.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та знаходить його таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами в порядку, визначеному ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 993, 1191,1194 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 58, 88, 130, 208, 209, 212-215, 218, 224-228 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» 5196,48 грн. суми страхового відшкодування та 214 грн. 60 коп. витрат по оплаті судового збору, всього стягнувши 5411 (п'ять тисяч чотириста одинадцять) грн. 08 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів моменту його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

С у д д я