Справа № 2604/23150/12
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
"06" лютого 2013 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
Головуючого - судді Гончарука В.П.
при секретарі Лисенко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант Авто» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-
в с т а н о в и в:
ПАТ «УСК «Гарант Авто» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 суми збитків, завданих в наслідок неповернення отриманих у кредит коштів в порядку регресу, мотивуючи свої вимоги тим, що в наслідок неповернення кредитних коштів, що були позичені відповідачу ВАТ «Кредитпромбанк», позивач виплатив банку, який застрахував кредитний ризик в ВАТ «УСК «Дженералі Гарант», правонаступником якого є ПАТ«УСК «Гарант Авто», суму страхової компенсації в розмірі 1900,28 грн.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача в порядку регресу на його користь сплачену суму страхового відшкодування у розмірі 1900, 12 грн. та судові витрати.
Представник позивача надав в судове засідання заяву, в якій позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, час та дату слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.
Відповідно до ч.1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів що у даному випадку вбачається за доцільне.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, між ВАТ «Кредитпромбанк» та відповідачем ОСОБА_1 11 березня 2008 року був укладений договір про встановлення ліміту кредитування за картковим рахунком під платіжну картку № LK\03-2008\142, відповідно до якого відповідачу фактично було надано кредит у розмірі 2400 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку терміном до 10 березня 2009 року зі сплатою 0,1 відсотків річних.
07 квітня 2008 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» укладено договір добровільного страхування ризику неповернення кредиту, згідно якого банк застрахував свої майнові інтереси, пов'язані із матеріальними збитками, які завдані банку внаслідок повного або часткового неповернення позичальником суми використаного ліміту кредитування та процентів за користування ним.
Відповідач в порушення умов договору про встановлення ліміту кредитування за картковим рахунком під платіжну картку, скориставшись коштами, у встановленому порядку їх не повернув, що за заявою ВАТ «Кредитпромбанк» було визнано ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» страховим випадком по якому було виплачена сума страхового відшкодування в розмірі 1900,28 грн.
Таким чином, сума збитків, понесених позивачем в наслідок неповернення позичальником суми використаного ліміту кредитування та процентів за користування ЛК становить 1900,28 грн.
Сума страхового відшкодування та факт її виплати страховику повністю підтверджується копіями платіжного доручення та страхового акту, долучених до матеріалів справи.
Згідно вимог ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Виходячи з вимог ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідної за завдані збитки.
За нормою ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо іншій розмір не встановлено законом.
Підсумовуючи наведене та зважаючи на те, що заявлена до стягнення з відповідача сума становить 1900,12 грн., що на 16 коп. менше суми, виплаченого страхового відшкодування, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та знаходить його таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі в межах заявлених позовних вимог у відповідності до положень ст. 11 ЦПК України.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами в порядку, визначеному ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 979, 993, 1166, 1191, Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 58, 88, 130, 208, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в:
Позов Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант Авто» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант Авто» в порядку регресу суму завданої матеріальної шкоди в розмірі 1900,12 грн., сплачений судовий збір в розмірі 214,60 грн., всього стягнувши 2114 (дві тисячі сто чотирнадцять) грн. 72 коп.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів моменту його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
С у д д я