Справа № 2-204/12

№ 2/369/45/13

РІШЕННЯ

іменем України

12.02.2013 рокуКиєво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Нікушина В.В.

при секретарі Василенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсними правочинів, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2011 року позивач, через представника за довіреністю ОСОБА_3, звернулась до суду з вказаним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що за певних обставин з її володіння незаконно вибули належні їй на праві власності земельна ділянка кадастровий номер 3222482000:10:001:0134 розташована за адресою АДРЕСА_1 та побудований на ній за власні кошти житловий будинок. Договори купівлі-продажу земельної ділянки та будинку були вчинені від імені позивача представником ОСОБА_4 за дорученням, яке позивач не надавала.

Довіреність на представництво інтересів видана на імя ОСОБА_4 від 02.11.2009р. та укладені 14.11.2009 року договори купівлі-продажу будинку та земельної ділянки, були посвідчені та зареєстровані, приватним нотаріусом ОСОБА_5 (АДРЕСА_2).

До матеріалів справи були залучені постанови про порушення кримінальної справи № 13-8236, від 09.08.2011 року за фактом шахрайства вчиненого в особливо великому розмірі, за ознаками злочину передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, та від 05.08.2011р. за фактом підробки офіційного документу - доручення від імені ОСОБА_1 від 02.11.2009р., за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, які були приєднані позивачем до позовної заяви.

До суду в якості доказів було надано Висновок спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 05.08.2011р. № 393 ВКД, яким встановлено, що підпис в графі «ПІДПИС» у довіреності ОСОБА_1 серії ВМІ № 179451 від 02.11.2009р. виконаний, ймовірно, не ОСОБА_1, Висновок №8456/11-11 судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами кримінальної справи № 13-8236 від 25.10.2011р.

Згідно Висновку №8456/11-11 судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами кримінальної справи № 13-8236 від 25.10.2011 року проведений Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, яким встановлено, що: «Підписи та рукописні записи «ОСОБА_1» від імені ОСОБА_1 в графі «Підпис:____» у першому та другому примірниках Довіреності від 02.11.2009, складеної від імені ОСОБА_1 на імя ОСОБА_4, номер в реєстрі 466, бланк ВМІ № 179451, на право представництва інтересів в усіх органах державної влади, підприємствах, установах і організаціях з приводу здійснення права власності та переоформленню документів необхідних для продажу та по питанню відчуження земельної ділянки площею 0,2296 га і будинку, розташованого на цій ділянці за адресою АДРЕСА_1, посвідченої приватним нотаріусом ОСОБА_5, - виконані не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1

Тому позивачка просила Визнати недійсним Договір купівлі-продажу земельної ділянки розташованої за адресою АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_1 (через представника ОСОБА_4) та ОСОБА_2, від 14.11.2009р., посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5

Визнати недійсним Договір купівлі-продажу житлового будинку розташованого за адресою АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_1 (через представника ОСОБА_4) та ОСОБА_2, від 14.11.2009р., посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,2296 Га (кадастровий номер 3222482000:10:001:0134), що розташована за адресою АДРЕСА_1 та житловий будинок розташований на земельній ділянці адреса якої АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували, посилаючись на його необґрунтованість та недоведеність, просили в його задоволені відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

З володіння позивачки вибули належні їй на праві власності земельна ділянка кадастровий номер 3222482000:10:001:0134 розташована за адресою АДРЕСА_1 та побудований на ній за власні кошти житловий будинок. Договори купівлі-продажу земельної ділянки та будинку були вчинені від імені позивача представником ОСОБА_4 за дорученням, яке позивачка не надавала.

Довіреність на представництво інтересів видана на ім.'я ОСОБА_4 від 02.11.2009р. та укладені 14.11.2009 року договори купівлі-продажу будинку та земельної ділянки, були посвідчені та зареєстровані, приватним нотаріусом ОСОБА_5 (АДРЕСА_2).

В матеріалах справи наявні постанови про порушення кримінальної справи № 13-8236, від 09.08.2011 року за фактом шахрайства вчиненого в особливо великому розмірі, за ознаками злочину передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, та від 05.08.2011р. за фактом підробки офіційного документу - доручення від імені ОСОБА_1 від 02.11.2009р., за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, які були приєднані позивачем до позовної заяви.

До суду в якості доказів було надано Висновок спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 05.08.2011р. № 393 ВКД, яким встановлено, що підпис в графі «ПІДПИС» у довіреності ОСОБА_1 серії ВМІ № 179451 від 02.11.2009р. виконаний, ймовірно, не ОСОБА_1, Висновок №8456/11-11 судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами кримінальної справи № 13-8236 від 25.10.2011р.

Згідно Висновку №8456/11-11 судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами кримінальної справи № 13-8236 від 25.10.2011 року проведений Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, яким встановлено, що: «Підписи та рукописні записи «ОСОБА_1» від імені ОСОБА_1 в графі «Підпис:____» у першому та другому примірниках Довіреності від 02.11.2009, складеної від імені ОСОБА_1 на імя ОСОБА_4, номер в реєстрі 466, бланк ВМІ № 179451, на право представництва інтересів в усіх органах державної влади, підприємствах, установах і організаціях з приводу здійснення права власності та переоформленню документів необхідних для продажу та по питанню відчуження земельної ділянки площею 0,2296 га і будинку, розташованого на цій ділянці за адресою АДРЕСА_1, посвідченої приватним нотаріусом ОСОБА_5, - виконані не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1

29.11.11р. представники Відповідача на підставі довіреності ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які приймали участь у судових засіданнях були ознайомлені з матеріалами справи, серед іншого з наданими Висновком спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 05.08.2011р. № 393 ВКД, та Висновком КНДІСЕ №8456/11-11 від 25.10.2011р.

У ході розгляду справи сторонами в якості свідків викликались ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_5

16.02.2012р. судом було задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_6 про виклик до суду в якості свідків ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_5 та визнання обов'язкової явки позивача, і також клопотання позивача про обов'язкову особисту явку відповідача, з метою встановлення наявності або відсутності обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Про виклик до суду з зазначення дати та часу слухання справи зазначені особи були повідомлені вчасно і належним чином.

20.03.2012 року у судове засідання з'явились представники сторін, позивач ОСОБА_1, та викликаний в якості свідка ОСОБА_8, які надали свої пояснення по справі.

Позивач ОСОБА_1 підтвердила викладене в позовній заяві та пояснила наступне: «У період 2007-2008 років за власні кошти її сім'ї був побудований будинок, на належній їй земельній ділянці. У процесі будівництва будинку позивач не приймала участі, на об'єкті будівництва не бувала, тому як всіма питаннями, щодо будівництва займався її чоловік ОСОБА_9 Останній і передав ОСОБА_8 акт про право власності на земельну ділянку, який мав допомогти їм у процесі введення будинку в експлуатацію та отримання правовстановлюючих документів на будинок. Передача документу не супроводжувалась розписками про отримання, тому як з ОСОБА_8 сім'я позивача перебувала у тісних дружній стосунках, наявність яких на той момент позивач запевнила, що може підтвердити спільними фото з відпочинку та свідченнями спільних друзів. Жодних дій щодо введення збудованого будинку в експлуатацію та отримання правовстановлюючих документів позивачем та її чоловіком на протязі останніх років не вчинялось. Жодних доручень іншим особам на вчинення таких дій позивач не надавала. Про незаконне відчуження її власності дізналась випадково. Маючи у власності ще декілька земельних ділянок, за які отримувала вимоги про сплату земельного податку, позивач виявила, що перестали надходити відповідні документи на земельну ділянку у АДРЕСА_1, після чого звернулась за допомогою до свого представника, який і повідомив її про те, що земельна ділянка та будинок за вказаною адресою були відчужені у 2009 році на користь ОСОБА_2 Позивач зазначила, що ніколи вказаний будинок не виставлявся на продаж, і будувався не з метою подальшого відчуження. У 2011 році позивач звернулась за захистом свого права з заявою про порушення кримінальної справи до правоохоронних органів та цим позовом до суду, так як жодних договорів купівлі-продажу стосовно зазначеного майна позивач не укладала та довіреностей з правом на укладання таких договорів на надавала».

Викликаний свідок ОСОБА_8 пояснив, що з позивачем знайомий, але в дружніх стосунках не перебував, знав позивача як клієнт туристичного агентства, яке належить позивачу, зазначив, що купував у неї туристичні тури. На запитання, чи отримував від чоловіка позивача державний акт про право власності на земельну ділянку розташовану за адресою АДРЕСА_1, належну на праві власності позивачу, зазначив, що жодного документу від чоловіка позивача не отримував.

11.05.2012р. у судове засідання з'явились представники сторін, та викликаний в якості свідка ОСОБА_9, який у своїх поясненнях зазначив, що процесом будівництва житлового будинку у АДРЕСА_1, займався особисто без участі позивачки. Дії, щодо передачі державного акту на право власності на земельну ділянку були погоджені. Будинок не передбачався для продажу. Зазначив, що довгий час перебував з ОСОБА_8 у дружніх стосунках, знав, що останній зможе надати допомогу у процесі отримання на будинок правовстановлюючих документів, а тому звернувся до нього, і передав йому у своєму офісі оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку. Також зазначив, що після того як стосунки з ОСОБА_8 змінились, вказаний акт не був повернутий, однак жодних підозр у свідка, щодо отримання без відома позивача правовстановлюючих документів третьою особою, не виникало, так як жодних доручень на вчинення таких дій позивачем не надавалось.

03.07.2012 року у судове засідання з'явились представники сторін та відповідач ОСОБА_2 особисто, який надав пояснення по справі і зазначив, що у 2009 році вирішив придбати будинок у с. Стоянка, для чого скористався інтернетресурсом, де і знайшов об'яву про продаж будинку розташованого за адресою АДРЕСА_1, в об'яві був зазначений мобільний номер телефону позивача. Відповідач декілька разів зв'язувався з позивачем за вказаним номером, в ході зустрічей позивач передала йому копії документів на будинок, і особисто показала будинок відповідачу. Після усної домовленості, як зазначає відповідач ОСОБА_1 зустрілась з ним у приватного нотаріуса ОСОБА_5, та у присутності ОСОБА_4 надала останньому довіреність з правом укласти від її імені договори купівлі-продажу будинку та земельної ділянки у АДРЕСА_1, та передала оригінали документів на будинок. Після чого в окремій кімнаті, як зазначив ОСОБА_2, позивачу були передані грошові кошти у сумі, що передбачена договорами купівлі-продажу. Свідків, які б могли підтвердити факт передачі ним грошових коштів позивачу - немає.

На запитання, представника позивача, чому відчуження будинку відбулось за ціною нижче ринкової вартості на момент продажу, зазначив, що позивач квапилась з продажем і вказала на те, що їй терміново потрібні гроші. Причину, з якої позивач не змогла самостійно з'явитись до нотаріуса з метою підписання договорів купівлі-продажу і тому надала довіреність невідомій їй особі, пояснив зайнятістю позивача.

Відповідач також підтвердив свій зв'язок з ОСОБА_4, якого і порекомендував позивачу, як повірену особу для збирання документів щодо здійснення відчуження вказаних будинку та земельної ділянки. ОСОБА_4 професійна діяльність якого пов'язана з нерухомістю, відповідач знав і раніше, і звернувся до нього з метою перевірити, чи немає на будинку та земельній ділянці заборон відчуження.

На запитання до відповідача чи було йому нотаріусом роз'яснено, що факт надання довіреності не є фактом переходу до нього права власності на нерухомість, і таке доручення може бути відкликане у будь-який момент, зазначив, що був повідомлений, однак усіляко довіряв ОСОБА_1 і з тієї ж причини, не вимагав від неї розписки про отримання коштів за будинок та земельну ділянку.

26.07.2012 року у судове засідання з'явились представники сторін та викликаний в якості свідка ОСОБА_4, який надав пояснення по справі і зазначив, що у 2009 році до нього звернувся за допомогою його знайомий ОСОБА_2, з проханням перевірити чи немає заборон на відчуження будинку та земельної ділянки розташованих за адресою АДРЕСА_1, і в подальшому зібрати всі необхідні для відчуження нерухомості документи. Надалі ОСОБА_2 запросив його до нотаріуса ОСОБА_5 де ОСОБА_1 надала йому доручення на представництво інтересів в усіх органах державної влади, підприємствах, установах і організаціях з приводу здійснення права власності та переоформленню документів необхідних для продажу та по питанню відчуження земельної ділянки площею 0,2296 га і будинку, розташованого на цій ділянці за адресою АДРЕСА_1.

Свідок ОСОБА_4 зазначив, що в його присутності, та присутності ОСОБА_2 та нотаріуса ОСОБА_5 позивач надала йому доручення, яке залишилось у ОСОБА_2, і потім було передано йому особисто.

21.09.2012р. у судове засідання з'явились представники сторін та викликаний в якості свідка приватний нотаріус ОСОБА_5, який надав пояснення по справі і зазначив, що 02.11.2009 року до його офісу з'явились ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_1, де остання надала ОСОБА_4 довіреність на представництво інтересів. Зазначив, що ОСОБА_1 з'явилась з паспортом, оригіналом державного акту на земельну ділянку та свідоцтвом про право власності на будинок, які були передані відповідачу.

Факт передачі грошових коштів ОСОБА_2 за будинок та земельну ділянку ОСОБА_1, підтвердити не може, не бачив.

Вказав на те, що давно знайомий особисто з ОСОБА_4 тому як останній часто звертається до нього, з метою отримання нотаріальних послуг, оскільки його діяльність пов'язана з відчуженням, оформленням прав власності на нерухомість. Свідок також підтвердив, що був знайомий і з ОСОБА_2

21.09.2012р. представник позивача заявив клопотання про витребування доказів, в якому просив витребувати у Гореницької сільської Ради Києво-Святошинського району Київської області, документи на підставі яких було введено в експлуатацію будинок за адресою АДРЕСА_1. Тоді ж представник відповідача заявив клопотання про витребування у Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області належним чином завірені копії Висновку спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 05.08.2011р. № 393 ВКД та Висновку КНДІСЕ №8456/11-11 від 25.10.2011р., заявлені клопотання були задоволені судом.

21.09.2012р. суд ухвалив витребувати у Гореницької сільської Ради Києво-Святошинського району Київської області, документи на підставі яких було введено в експлуатацію будинок за адресою АДРЕСА_1, та витребувати у Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області належним чином завірені копії Висновку спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 05.08.2011р. № 393 ВКД та Висновку КНДІСЕ №8456/11-11 від 25.10.2011р.

На виконання ухвали 18.12.12р. через канцелярію суду надійшла відповідь з Гореницької сільської Ради Києво-Святошинського району Київської області, та надані запитувані ухвалою документи, серед яких: копія технічного паспорту на будинок розташований у АДРЕСА_1, власником записана ОСОБА_1, копія заяви ОСОБА_1 адресована Голові Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, копія Рішення Виконавчого комітету Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 2/20 від 25.12.2008 року, Акт державної прийомки в експлуатацію індивідуального будинку від 24.12.2008р.

У судовому засіданні 12.02.2013р., після ознайомлення з матеріалами справи 22.01.2012р., представник позивача, надав пояснення щодо отриманих судом документів, вказавши на те, що позивач, ніяких заяв з проханням введення будинку в експлуатацію до Гореницької сільської Ради Києво-Святошинського району Київської області не подавала, і жодних дій, щодо введення будинку в експлуатацію не здійснювала, крім того на акті відсутній підпис власника. Представник позивача також вказав на те, що до Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області буде подана заява про вчинення кримінального правопорушення, по факту підробки підпису на заяві до Гореницької сільської Ради Києво-Святошинського району Київської області поданої від імені позивача.

25.01.2013 року через канцелярію суду, на виконання ухвали суду від 21.09.2012р., від старшого слідчого СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області Устименко О.О. надійшли належним чином завірені копії Висновку спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 05.08.2011р. № 393 ВКД та Висновку КНДІСЕ №8456/11-11 від 25.10.2011р.

12.02.2013 року у судовому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про витребування матеріалів реєстраційної справи з Києво-Святошинського БТІ на будинок розташований у АДРЕСА_1, представник позивача проти клопотання заперечила, вказавши на навмисне затягування представниками відповідача розгляду справи, і те, що всі ці обставини будуть досліджені в рамках порушеної кримінальної справи, суд погодився з позицією представника позивача, і ухвалив відмовити у задоволенні заявленого клопотання.

12.02.2013 року на стадії судових дебатів, представником відповідача ОСОБА_6 було заявлено усне клопотання про проведення повторної експертизи підпису позивача на довіреності, виданої на ім'я ОСОБА_4, у задоволенні такого клопотання судом було відмовлено, на підставі п.8 ст. 193 ЦПК України, оскільки під час судових дебатів не передбачена процесуальна можливість сторін щодо надання нових доказів. Право на подання такого клопотання судом було роз'яснено представникам відповідача до початку розгляду справи, роз'яснені права сторонам були відомі і зрозумілі.

Під час судового розгляду справи представники відповідача викликаючи свідків та заявляючи клопотання, наполягали на встановленні факту, ким та за яких обставин була підроблена довіреність.

Відповідно до вимог ч.2 ст.256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Однак, порядок встановлення факту підроблення довіреності передбачений кримінально-процесуальним законодавством шляхом порушення кримінальної справи та постановлення вироку чи постанови суду.

Тобто, підроблення довіреності є способом вчинення злочину, а тому ця обставина встановлюється виключно порушенням кримінальної справи та постановленням вироку чи постанови суду.

Крім того, суд вважає, що задоволення позовних вимог про визнання договорів купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку недійсним є повним способом захисту прав позивача, і встановлення факту підроблення довіреності у даному випадку не сприяє поновленню порушених його прав.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши наявні в матеріалах справи докази, а саме експертний Висновок КНДІСЕ №8456/11-11 від 25.10.2011р., відповідно до якого підписи та рукописні записи «ОСОБА_1» від імені ОСОБА_1 в графі «Підпис:____» у першому та другому примірниках Довіреності від 02.11.2009, складеної від імені ОСОБА_1 на імя ОСОБА_4, номер в реєстрі 466, бланк ВМІ № 179451, на право представництва інтересів в усіх органах державної влади, підприємствах, установах і організаціях з приводу здійснення права власності та переоформленню документів необхідних для продажу та по питанню відчуження земельної ділянки площею 0,2296 га і будинку, розташованого на цій ділянці за адресою АДРЕСА_1, посвідченої приватним нотаріусом ОСОБА_5, - виконані не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1, суд дійшов висновку про відсутність факт представництва як правовідношення, та задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства ч.1, ч.3 ст.237 ЦК України.

Відповідно до ст. 244 ЦК України передбачено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Як то передбачено ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Відповідно до вимог ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 ЦК України передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що договір представництва є неукладеним, а відтак зазначені договори купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку є недійсним, відповідно до ст.203 ЦК України, оскільки вчинений особою, яка не мала певного обсягу цивільної дієздатності.

У ході розгляду справи, на підставі доказів судом встановлено, що оспорюванні правочини укладені на підставі довіреності, яка не підписувалась і не видавалась позивачем.

Стаття 321 ЦК України передбачає, непорушність права власності, а саме ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 216 недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

З огляду на наведене, враховуючи матеріали справи в їх сукупності, загальні засади цивільного законодавства, а саме справедливість та розумність суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212, 218, 221-223, 256 ЦПК України, ст. ст. 203, 215, 216, 237, 244, 239, 321 ЦК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсними правочинів задовольнити.

Визнати недійсним Договір купівлі-продажу земельної ділянки розташованої за адресою АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_1 (через представника ОСОБА_4) та ОСОБА_2, від 14.11.2009р., посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5

Визнати недійсним Договір купівлі-продажу житлового будинку розташованого за адресою АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_1 (через представника ОСОБА_4) та ОСОБА_2, від 14.11.2009р., посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,2296 Га (кадастровий номер 3222482000:10:001:0134), що розташована за адресою АДРЕСА_1 та житловий будинок розташований на земельній ділянці адреса якої АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1700 грн. державного мита та 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В.В. Нікушин