АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

02 листопада 2006 року                                                                                            м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді - Стана І.В.,

суддів - Лізанця П.М., Симаченко Л.І.,

за участю прокурора - Ісака В.М.,

захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді матеріали за апеляцією, яку подав захисник адвокат ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 жовтня 2006 року задоволено подання слідчого СВ Ужгородського MB УМВС України в Закарпатській області про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 186 ч. 2, 187 ч. 2 КК України

ОСОБА_2, гр. України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, .. з неповною середньою освітою, тимчасово не працював, не одруженого, не судимого.

13 жовтня 2006 року слідчий СВ Ужгородського MB УМВС України в Закарпатській області за згодою прокурора м. Ужгорода Закарпатської області вніс до Ужгородського міськрайонного суду подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_2, який підозрювався у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 186 ч. 2, 187 ч. 2 КК України.

У поданні орган досудового слідства посилається на те, що ОСОБА_2, підозрюється у вчиненні злочинів, які відносяться до тяжких і за вчинення яких йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинені ним злочини, він може ухилитись від слідства й суду, перешкоджати встановленню істини в справі, а також продовжувати злочинну діяльність.

3  урахуванням наведеного орган досудового слідства вважав за необхідне обрати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Справа:   №  118 категорія:10

Головуючий  у  суді  першої  інстанції:  Домніцький В.В.

Доповідач:    стан  І.в.

З матеріалів справи вбачається, що органом досудового слідства ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочинів при таких обставинах.

08 березня 2006 року приблизно о 18-й годині 30 хвилин ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи по вул. Студентська Набережна в м. Ужгороді неподалік «Падіюна«, діючи умисно, з корисливих спонукань, погрожуючи неповнолітнім потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 застосуванням насильства, відкрито заволоділи мобільними телефонами останніх марки «Сіменс СХ-65» та «Сіменс А-62» належними відповідно першому та другому, чим спричинив їм матеріальну шкоду на суму відповідно 700 та 400 гривень.

20 вересня 2006 року приблизно о 08-й годині ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи біля ЗОШ № 8 по вул. Академіка Корольова в м. Ужгороді, з метою заволодіння чужим майном, діючи умисно, з корисливих спонукань, вчинили напад на потерпілого ОСОБА_7 під час якого погрожуючи ножем застосувати насильство відкрито заволоділи його мобільним телефоном марки «Нокіа - 7230», чим спричинили йому матеріальну шкоду на суму 800 гривень.

20 вересня 2006 року приблизно об 11-й годині 10 хвилин ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи по вул. Гагаріна в м. Ужгороді, з метою заволодіння чужим майном, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, вчинили напад на потерпілого ОСОБА_8 під час якого, погрожуючи ножем застосувати насильство, відкрито заволоділи його мобільним телефоном марки «Соні - Еріксон - К- 300 і», чим спричинили йому матеріальну шкоду на суму 400 гривень.

20 вересня 2006 року приблизно о 12-й годині ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи біля ЗОШ № 6 ум. Ужгороді, з метою заволодіння чужим майном, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, вчинили напад на потерпілого ОСОБА_9 та ОСОБА_10 під час якого погрожуючи ножем застосувати насильство відкрито заволоділи їх мобільними телефонами марки «Нокіа - 6260» та «Моторола В-3», спричинивши кожному відповідно матеріальну шкоду на суму 1000 та 1200 гривень.

20 вересня 2006 року приблизно о 14-й годині ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи на Набережній Незалежності в м. Ужгороді, з метою заволодіння чужим майном, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, вчинили напад на потерпілого ОСОБА_11 під час якого погрожуючи ножем застосувати насильство відкрито заволоділи його мобільним телефоном марки «Нокіа - 7610», чим спричинили йому матеріальну шкоду на суму 1500 гривень.

У постанові суду вказано, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки. Тому, враховуючи обставини справи та тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2, суд обрав щодо нього запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

В апеляції адвокат ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 вказує про те, що постанова суду є незаконною та необгрунтованою. Посилається на те, що слідчим у поданні не наведено фактів, які би стверджували, що ОСОБА_2 може ухилитись від слідства й суду, перешкоджати встановленню істини в справі. ОСОБА_2 повністю визнає вину, в скоєнні злочинів розкаюється. Дані про його особу - є неповнолітнім, раніше не судимий, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, хворіє, навчається, вину в скоєнні злочинів визнає повністю, розкаюється, сприяє їх розслідуванню, не свідчать про те, що він буде ухилятися від слідства й суду.

З урахуванням наведеного, адвокат ОСОБА_1 просив скасувати постанову суду, змінити обраний щодо ОСОБА_2 запобіжний захід на підписку про невиїзд.

Заслухавши доповідача про суть постанови, про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, основні доводи апеляції, пояснення захисника - адвоката ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, які підтримали доводи апеляції, прокурора, який вважав постанову суду законною та обгрунтованою, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що підстав для скасування чи зміни постанови не має.

Подання про взяття ОСОБА_2 під варту розглянуто суддею з додержанням вимог ст. 165-2 КПК України.

Дослідивши матеріали справи, які явились підставою для обрання щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про взяття ОСОБА_2 під варту, що доводи подання органа досудового слідства та висновок суду ґрунтуються на матеріалах справи й узгоджується з вимогами закону.

Доводи апеляції про те, що дані про особу ОСОБА_2 - є неповнолітнім, раніше не судимий, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, хворіє, навчається, вину в скоєнні злочинів визнає повністю, розкаюється, сприяє їх розслідуванню, свідчать про те, що він не буде ухилятися від слідства, перешкоджатиме встановленню істини в справі та продовжуватиме злочинну діяльність, колегія суддів відхиляє, як такі що не спростовують висновки суду першої інстанції про взяття ОСОБА_2 під варту. При цьому, колегія суддів враховує те, що постанова про пред'явлення ОСОБА_2 обвинувачення у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 186 ч. 2, 187 ч. 2 КК України -злочинів, які відносяться до тяжких, відповідає вимогам ст. 132 КПК України й обвинувачення йому пред'явлено з додержанням вимог ст. 140 цього кодексу.

При таких обставинах, апеляційний суд не знаходить підстав для скасування постанови суду першої інстанції про обрання щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту й апеляцію, яку подав захисник адвокат ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 відхиляє.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляцію, яку подав захисник ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Ужгородського міськрайонного суду від 13 жовтня 2006 року про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.

Головуючий - суддя :