УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2006 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Томенчука Б.М.,
суддів Ладики Я.І., Кривобокової Н.М.,
з участю: прокурора Хомина І.М.,
розглянувши 23.11.2006 року у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Калуського міськрайонного суду від 09 жовтня 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Вказаною постановою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого прокуратури м. Калуша від 21.06.2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо колишніх начальника ВКР ОСОБА_2 та заступника начальника ВКР ОСОБА_3
Залишаючи скаргу ОСОБА_1 без задоволення суд мотивував у постанові , що органи досудового слідства приймаючи рішення про відмову в порушенні кримінальної справи прийшли до правильного висновку про відсутність складу будь-якого злочину як в діях ОСОБА_2 та ОСОБА_3, так і щодо інших працівників.
В апеляції ОСОБА_1 ставить питання про скасування постанови суду від 9.10.2006 року, та повернення матеріалів для проведення додаткової перевірки.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора про законність та обгрунтованість постанови, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення з таких підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до доручення слідчого від 16.10.2005 року працівниками міліції 17.10.2005 року для проведення слідчих дій було доставлено ОСОБА_4 в слідче відділення Калуського РВ УМВС для допиту в якості свідка. Про це свідчить і сам протокол допиту, де він, скориставшись своїм правом згідно ст.63 Конституції України, відмовився давати будь-які пояснення. Допит же його проводився від 17 год. 10хв. до 17 год. 35хв. Наступного дня, тобто 18.10.2005 року із ним проводилася слідча дія - зводини віч-на-віч з 16год. 08хв. до 16 год. 30хв. і, згідно його пояснення працівники міліції до нього не застосовували ні фізичну силу, ні спеціальні засоби.
Отже, твердження апелянта про те, що його сина було доставлено у слідче відділення з грубим порушенням норм процесуального законодавства, не відповідає фактичним обставинам справи. Сам же ОСОБА_4 не заперечував, що його працівники міліції дійсно допитували в якості свідка і вручали повістку для прибуття у райвідділ міліції для проведення із ним слідчої дії-зводини віч-на-віч.
Справа №11-494/2006р.
Головуючий І інст. Кардаш О.І. Доповідач Томенчук Б.М.
Цим та іншим встановленим в судовому засіданні доказам суд дав об'єктивну оцінку і прийшов до правильного висновку про обгрунтованість постанови старшого слідчого прокуратури м. Калуша про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вввжає, що підстав для задовлення апеляції немає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Постанову Калуського міськрайонного суду від 9 жовтня 2006 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого прокуратури м. Калуша від 21.06.2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляцію ОСОБА_1 без задоволення.