ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2013 р. Справа № 6/90-09

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., судді Плахов О.В., Шутенко І.А.

при секретарі Міракові Г.А.

Кредитори, ліквідатор та заінтересовані особи в судове засідання не з'явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1, м. Ромни (вх. №3966С/2-5) на ухвалу господарського суду Сумської області від 01.10.12 р. по справі № 6/90-09

за заявою Управління Пенсійного фонду України в Роменському районі Сумської області

до ТОВ "Агрофірма Федька", м. Ромни

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні господарського суду Сумської області знаходиться справа № 6/90-09 за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Федька" про визнання банкрутом.

Ухвалою господарського суду Сумської області (суддя Костенко Л.А.) від 01.10.2012 р. по справі № 6/90-09 зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Салб" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Федька" нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва - приміщення торгівельного (офісного) центру літ. БТІ А-2, площею 1095, 1 кв. м. з площадкою площею 796, 3 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_3.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Салб" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Федька" судовий збір у розмірі 1073, 00 грн., ухвалено видати наказ. В задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним відмовлено; в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про призначення судової експертизи -відмовлено; зобов'язано ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Федька" арбітражного керуючого Линова В.М. в 10-ти денний термін з дня прийняття цієї ухвали здійснити публікацію в офіційному друкованому органі оголошення про визнання боржника банкрутом, сформувати реєстр вимог кредиторів, та подати його на затвердження до господарського суду в строк до 30.11.2012 р.

До Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу від 01.10.2012 р. звернулася ОСОБА_1, яка з посиланням на порушення господарським судом при її винесенні норм матеріального та процесуального права, просить суд зазначену ухвалу скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 у повному обсязі; розгляд справи провести за участю ОСОБА_1

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1, зокрема, посилається на безпідставність висновків господарського суду стосовно неможливості розгляду поданого ним позову в межах даної справи про банкрутство ТОВ "Агрофірма Федька", м. Ромни.

Також ОСОБА_1 вказує на необґрунтованість посилань суду першої інстанції в обґрунтування безпідставності його позовних вимог на матеріали перевірки Роменської міжрайонної прокуратури (постанова від 24.09.2012 року) та матеріали перевірки Роменського МВ УМВС України в Сумській області (постанова від 19.07.2009 року), за зверненням ОСОБА_1 щодо підробки договору та акту приймання-передачі, оскільки слідчими органами не вивчалося питання дійсності чи недійсності оспорюваного договору, а лише вирішувалося питання про наявність або відсутність у діях ліквідатора ТОВ «Агрофірма Федька» Сидоренка Г.А. та ФОП ОСОБА_4 складу злочину передбаченого Кримінальним кодексом України.

Також ОСОБА_1 звертає увагу суду на те, що ліквідатор Сидоренко Г.А., особисто підтверджує укладання та підписання оспорюваного договору шляхом зловживання довірою з боку фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, що підтверджується його письмовими поясненнями.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.12.12 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 прийнято до провадження, та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2013 р. по справі № 6/90-09 розгляд апеляційної скарги відкладено на 23.01.2013 р. о 10:30 год.; зобов'язано ОСОБА_1 надіслати на адресу ФОП ОСОБА_4 копію апеляційної скарги та доданих до неї документів, та надати суду докази такого надсилання; клопотання представника ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено; запропоновано старшому слідчому в ОВС СВ СМВ УМВС України в Сумській області - майору міліції ОСОБА_5 (АДРЕСА_2) терміново, в строк до 18 січня 2013 року надати Харківському апеляційному господарському суду (справа № 6/90-09) інформацію про те, чи проводилася в межах розслідування кримінальної справи № 12291206 технічна експертиза договору про надання юридичних послуг від 10.05.2009 року та акту приймання-передачі виконаних робіт від 10.03.2010 року; в разі якщо така експертиза проводилася, надати суду її результати (належним чином засвідчену копію експертного висновку).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.01.2013 р. повторно запропоновано старшому слідчому в ОВС СВ СМВ УМВС України в Сумській області - майору міліції ОСОБА_5 (АДРЕСА_2) терміново до дати проведення наступного судового засідання (в строк до 4 лютого 2013 року) надати Харківському апеляційному господарському суду (справа № 6/90-09) інформацію про те, чи проводилася в межах розслідування кримінальної справи № 12291206 технічна експертиза договору про надання юридичних послуг від 10.05.2009 року та акту приймання-передачі виконаних робіт від 10.03.2010 року. В разі якщо така експертиза проводилася, вказано надати суду її результати (належним чином засвідчену копію експертного висновку).

Станом на 06.02.2013 р. ні ОСОБА_1, ні старшим слідчим в ОВС СВ СМВ УМВС України в Сумській області - майор міліції ОСОБА_5 вимог ухвал від 08.01.2013 р. та від 23.02.2013 р. не виконано.

Старший слідчий в ОВС СВ СМВ УМВС України в Сумській області - майор міліції ОСОБА_5 надіслалв до суду заяву № 304 від 11.01.2013 р. в якій зазначив, що в провадженні СВ СМВ УМВС України в Сумській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013200440000304 від 09.01.2013 року, за фактом підроблення невстановленими особами документів по ТОВ "Агрофірма Федька", за ознаками злочину передбаченого ст. 358 ч. З КК України, по якому призначена комплексна експертиза документів в ході проведення якої виникла необхідність у наданні додаткових порівняльних зразків документів. В зв'язку з досудовим розслідуванням по вказаному провадженню слідчий на підставі ст. 93 КПК України просить надати, для проведення експертизи оригінали документів, що знаходяться в господарській справі № 6\90-09, які містять рукописні записи та підписи виконані ОСОБА_4 та Сидоренко Геннадієм Анатолійовичем.

На зазначений запит Харківським апеляційним господарським судом надана відповідь про неможливість надання відповідних документів (лист від 25.01.2013 р. № 001221).

Ліквідатор боржника Линов В.М. надав до суду письмові пояснення в яких просить суд в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити, а оскаржувану ухвалу господарського суду залишити без змін.

Представник ТОВ "АФ Федька" та ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_6 надав суду клопотання про зупинення провадження у справі до проведення експертизи документів по кримінальному провадженню № 12013200440000304, посилаючись на надісланий Старшим слідчим в ОВС СВ СМВ УМВС України в Сумській області - майором міліції ОСОБА_5 до Харківського апеляційного господарського суду запит про надання документів з метою проведення експертизи.

Також зазначений представник вказує, що розпорядженням ліквідатора ТОВ "АФ Федька" Линова В.М. від 11.01.2013 р. скасовано довіреність від 05.04.2012 р. видана на ім'я ОСОБА_4

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.02.2013 р. в задоволенні клопотання представника ТОВ "АФ Федька" та ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_6 про зупинення провадження у справі відмовлено.

Інший представник ТОВ "АФ Федька" Кошовський С.В. надав суду заперечення на апеляційну скаргу яких просить суд оскаржувану ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, посилаючись на правомірність висновків господарського суду стосовно зобов'язання ТОВ «Салб» повернути боржникові майно з чужого незаконного володіння.

В запереченнях на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_4 просить суд оскаржувану ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

В обґрунтування своїх вимог ФОП ОСОБА_4, зокрема посилається на правомірність висновків господарського суду стосовно відсутності у ОСОБА_1 суб'єктивного права на звернення до суду в інтересах ТОВ "АФ Федька" з позовом про визнання недійсним договору, укладеного ліквідатором ТОВ "АФ Федька"

Також ФОП ОСОБА_4 зазначає, що ТОВ «САЛБ», одним із засновників якого є ОСОБА_1, в процедурі банкрутства незаконно, без будь-яких правових підстав, заволодів майном ТОВ «Агрофірма «Федька», що також свідчить про правомірність висновків господарського суду щодо зобов'язання ТОВ «САЛБ» повернути ТОВ «Агрофірма «Федька» майно з чужого незаконного володіння.

Ліквідатор Линов В.М. надіслав до суду для залучення до матеріалів справи розпорядження про скасування довіреності, виданої на ім'я ОСОБА_6 від 11.02.2013 р.

В судове засідання 13.02.2013 р. кредитори, заінтересовані особи та ліквідатор не з'явилися. Судом вжито всіх передбачених Законом заходів з метою повідомлення останніх про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Ліквідатор Линов В.М. надав суду клопотання про розгляд апеляційної скарги за його відсутності.

Кредитори та заінтересовані особи про причини неприбуття в судове засідання не повідомили.

Приймаючи до уваги те, що неявка в судове засідання останніх не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне розглядати скаргу за їх відсутності.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, колегія суддів приходить до висновку про залишення оскаржуваної ухвали господарського суду без змін, а апеляційної скарги ОСОБА_1 без задоволення виходячи з наступного:

Згідно зі ст.. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів переглядає оскаржувану ухвалу господарського суду в повному обсязі.

Як свідчать матеріали справи, постановою господарського суду Сумської області від 27.04.2009 р. у справі № 6/90-09 на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом "Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Федька" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 9 червня 2011 р. припинено повноваження ліквідатора арбітражного керуючого Савочки А.А. у справі № 6/90-09 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Федька". Призначено ліквідатором банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Федька" арбітражного керуючого Линова В'ячеслава Михайловича (ліцензія НОМЕР_1 від 26.10.2010р., адреса: АДРЕСА_1) та покладено на нього обов'язок щодо виконання дій по ліквідації боржника відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як свідчить оскаржувана ухвала, господарський суд Сумської області розглянув в т.ч.:

- заяву № 20 від 06.06.2012 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Федька" в особі ліквідатора Линова В’ячеслава Михайловича, в якій ліквідатор просив суд зобов'язати ТОВ "САЛБ" (ід. код 23824614) повернути ТОВ "Агрофірма Федька" (ід. код 32079417) нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва - приміщення торгівельного (офісного) центру літ. БТІ А-2, площею 1095, 1 кв. м. з площадкою площею 796, 3 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_3.;

- заяву засновника боржника ОСОБА_1 до боржника ТОВ "Агрофірма Федька" та фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про визнання недійсним договору про надання юридичних послуг від 10.05.2009р. укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та ТОВ "Агрофірма Федька" в особі ліквідатора Сидоренко Г.А.;

- клопотання представника ОСОБА_1 про призначення судової експертизи.

Щодо заяви ліквідатора про зобов'язання вчинити дії:

Господарський суд при винесенні оскаржуваної ухвали правомірно встановив, що 20 жовтня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Федька" в особі директора Демченка Бориса Володимировича (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "САЛБ" в особі директора Минця Сергія Івановича (Покупець) в простій письмовій формі було укладено Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, за умовами пункту 1.1. якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві наступне нерухоме майно: приміщення торгівельного (офісного) центру літ. БТІ А-2, площею 1095,1 кв.м. з площадкою площею 796,3 кв.м., розташоване за адресою м. Ромни, вул.. Полтавська, 145-А, яке належить продавцю на підставі рішення господарського суду Сумської області від 16.02.2004 року по справі №15/48 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №25403581 від 24.02.2010 року, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього вартість відповідно до умов, що визначені цим Договором.

Рішенням господарського суду Сумської області від 10 травня 2011 року у справі № 5021/1000/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САЛБ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Федька" про визнання договору дійсним та визнання права власності, позов задоволено повністю. Визнано дійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 20 жовтня 2010 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Федька" та Товариством з обмеженою відповідальністю "САЛБ". Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "САЛБ" право власності на нежитлове приміщення торговельного (офісного) центру літ. БТІ А-2, площею 1095,1 кв.м з площадкою площею 796,3 кв.м, розташоване за адресою: м. Ромни, вул. Полтавська, 145 А .

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23 квітня 2012 року у справі №5021/1000/2011 апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Федька" арбітражного керуючого Линова В.М. задоволено. Рішення господарського суду Сумської області від 10 травня 2011 року у справі №5021/1000/2011 скасовано та прийнято нове, яким у позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23 квітня 2012 року у справі №5021/1000/2011 встановлено, що: договір купівлі-продажу від 20.10.2010 р. не був укладений і не створював прав та обов 'язків для сторін.

Таким чином, виходячи із наведеного ТОВ "Салб" незаконно і безпідставно утримує майно ТОВ "Агрофірма Федька", про що правомірно зазначив господарський суд при прийнятті оскаржуваної ухвали.

Господарським судом Сумської області неодноразово відкладався розгляд заяви ліквідатора Линова В.М. з метою витребування у ТОВ "Салб" відзиву на заяву, а також доказів повернення спірного майна.

Однак, представник ТОВ "Салб" в судове засідання не з'являвся, відзиву на заяву та будь-яких пояснень суду не надав.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Пленум Вищого господарського суду України в пункті 4 Постанови №10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24.10.2011 року вказав, що господарський суд вирішує у межах розгляду справи про банкрутство спори, безпосередньо пов'язані із здійсненням провадження в такій справі, в тому числі про: визнання недійсними правочинів, вчинених керуючим санацією (ліквідатором); визнання права власності на майно боржника; оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника.

Статтею 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

До матеріалів даної справи залучено Витяг № 34808666 від 12.07.2012р. про державну реєстрацію прав виданий КП "Роменське міськрайонне бюро технічної інвентаризації", згідно з яким право власності на об'єкт незавершеного будівництва - м. Ромни, вул. Полтавська, будинок 145-А належить ТОВ "Агрофірма Федька".

Відповідно до ст. 400 ЦК України недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.

Згідно зі ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Частиною 1 ст. 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Таким чином господарський суд правомірно дійшов висновку що заява ліквідатора ТОВ "Агрофірма Федька" арбітражного керуючого Линова В.М. про повернення майна є обґрунтованою, та, як наслідок, такою, що підлягає задоволенню.

Щодо позовної заяви засновника боржника ОСОБА_1 до боржника ТОВ "Агрофірма Федька" та фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про визнання недійсним договору про надання юридичних послуг від 10.05.2009 р. укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та ТОВ "Агрофірма Федька" в особі ліквідатора Сидоренко Г.А.

Як свідчить зазначений позов, ОСОБА_1 в його обґрунтування зокрема зазначала, що оспорюваний договір суперечить ст. 230 Цивільного кодексу України, оскільки він був укладений внаслідок обману з боку ФОП ОСОБА_4

Заявник вказувала, що постановою начальника Роменського МВ УМВС України в Сумській області підполковника міліції ОСОБА_11 від 19.07.2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи підтверджуються те, що "договір було підписано Сидоренком Г.А. у травні 2010 року після подання ліквідаційного балансу. Приблизно в кінці травня 2010 року Сидоренко Г.А. заїхав до ОСОБА_4 надав йому документи, Сидоренко Г.А. підписав надані документи та ставив відповідні печатки. Через декілька днів Сидоренко Г.А. прочитавши документи, побачив, що у хворобливому стані підписав договір про надання юридичних послуг від 10.05.2009 року та акт виконаних робіт від 10.03.2010 року".

Заявник вказував що ліквідатор Сидоренко Г.А., особисто підтверджує укладання та підписання оспорюваного договору шляхом зловживання довірою з боку фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, що підтверджується його письмовими поясненнями.

Матеріали справи свідчать про те, що господарський суд відмовляючи в задоволенні зазначеного позову крім іншого виходив з того, що ОСОБА_1 звертаючись до господарського суду із позовом про визнання недійсним договору про надання юридичних послуг від 10.05.2009 р. не довела суду факт порушення цим договором її корпоративних прав; що матеріалами перевірок правоохоронними органами обставин щодо укладання зазначеного договору не було виявлено фактів, які б могли зумовити визнання оспорюваного договору недійсним.

Викладені вище висновки господарського суду відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна правова оцінка, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до п. 1.2. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007р. № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" до корпоративних спорів належить також спори за позовами учасників (акціонерів) господарських товариств про визнання недійсними правочинів, укладених товариством, якщо позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням його корпоративних прав або інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення правомірно зазначив, що ОСОБА_1 звертаючись до господарського суду із позовом про визнання недійсним договору про надання юридичних послуг від 10.05.2009 р. не довела суду факт порушення цим договором її корпоративних прав.

Президія Вищого господарського суду України в пункті 2.2.1. Рекомендацій № 04-5/14 від 28.12.2007 року «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» вказала, що законодавством не передбачено право акціонера звертатись до суду за захистом прав акціонерного товариства, крім випадків, коли він уповноважений на це відповідним акціонерним товариством, або якщо таке право надається йому статутом акціонерного товариства. У Рішенні Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 1 грудня 2004 року у справі № 1-10/2004 щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначено, що "акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства. Порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі третіми особами, прав чи охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом". Отже, суди у вирішенні спорів за позовами акціонерів про захист прав акціонерного товариства, в тому числі про визнання недійсними угод, укладених товариством, повинні досліджувати, чи уповноважений акціонер на представництво інтересів акціонерного товариства. Відсутність такого уповноваження може бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Таким чином, нормами чинного законодавства не передбачено право учасника товариства звертатись до суду за захистом прав товариства, крім випадків, коли він уповноважений на це самим товариством або якщо таке право надається йому статутом товариства.

Як свідчать матеріали справи, та правомірно встановлено судом першої інстанції ОСОБА_1, як одна із засновників (учасників) ТОВ «Агрофірма Федька» об'ємом повноважень та прав на звернення до суду з позовом про визнання недійсним укладеного товариством договору не наділена, та відповідних повноважень в контексті вимог ст. 1 ГПК України, ст. ст. 1, 23, 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не має.

Зазначене спростовує доводи ОСОБА_1, викладені в апеляційній скарзі, про наявність у неї повноважень на оспорення договору укладеного товариством, засновником якого вона є.

Крім того, як свідчать матеріали справи, ліквідатор Сидоренко Г.А. при укладанні від імені боржника по даній справі з ФОП ОСОБА_4 договору про надання юридичних послуг від 10.05.2009 р. діяв в межах наданих йому Законом повноважень.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2010 року залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 21 квітня 2011 року у справі № 6/90-09, встановлено факт укладення зазначеного вище договору, відповідність зазначеного договору вимогам закону, та правомірність дій ліквідатора при його укладенні.

Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що договір про надання юридичних послуг від 10.05.2009 р., акт приймання - передачі виконаних робіт від 10.03.2010 р. та заява про визнання грошових вимог підписувалась ліквідатором Сидоренко Г.А., у червні 2010 р. внаслідок введення останнього в оману ФОП ОСОБА_4, у хворобному стані, та без попереднього знайомства з відповідними документами, колегія суддів вважає недоведеними ОСОБА_1 належними та допустимими доказами.

Крім того, матеріали справи містять докази фактичного виконання ФОП ОСОБА_4 умов зазначеного договору, та докази прийняття такого виконання ліквідатором боржника.

Крім того, як свідчать матеріали справи, та правомірно встановлено судом першої інстанції, прокурором Роменської міжрайонної прокуратури проводилася перевірка за заявою засновника ТОВ "Агрофірма Федька" ОСОБА_1 щодо наявності ознак злочину у діях ліквідатора ТОВ "Агрофірма Федька" Сидоренка Г.А., який за її словами в ході ліквідаційної процедури уклав "заднім" числом договір про надання юридичних послуг в сумі 278 920,00 грн. (Постанова від 24.09.2010р., а.с. 150-155, т 2).

При перевірці прокуратурою встановлено, що «будь-яких доказів, які стверджували заяву ОСОБА_1 про те, що ліквідатор ТОВ "Агрофірма Федька" Сидоренко Г.А. та ФОП ОСОБА_4 уклали договір про надання юридичних послуг від 10.05.2009 року у червні 2010 року тобто "заднім" числом, немає, тому в діях громадянина - підприємця ОСОБА_4 відсутній склад злочину, передбачений ст. 358 Кримінального кодексу України, як підроблення та використання підроблених документів, а в діях колишнього ліквідатора ТОВ "Агрофірма Федька" Сидоренко Г.А відсутній склад злочинів, передбачених ст. 364, ст. 221 Кримінального кодексу України.

Аналогічна перевірка здійснена Роменським МВ УМВС, про що винесена пстанова від 19.07.2012р. (а. с. 40-41, т. 4), в якій зазначено, що будь-яких доказів, які б стверджували заяву ОСОБА_1 про те що ліквідатор ТОВ "Агрофірма Федька" Сидоренко Г.А. та фізична особа-підприємець ОСОБА_4 уклали договір про надання юридичних послуг від 10.05.2009 р. та акт виконаних робіт від 10.03.2010р. "заднім" числом немає.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що зазначені матеріали перевірок слідчими органами в розумінні ст. 35 ГПК України не є належними доказами правомірності укладеного договору від 10.05.2009 р., в т.ч. з тих підстав, що факти встановлені в зазначених вище постановах не є преюдиційними, а правоохоронними органами не розглядалося питання про правомірність цього договору.

Дійсно, за змістом ст. 35 ГПК України, встановлені правоохоронними органами в відповідних постановах факти та обставини не є преюдиційними, однак вони судом враховуються як докази згідно з вимогами ст. ст. 32, 34 ГПК України, та оцінюються судом в сукупності з іншими доказами за правилами, встановленими ст. 43 цього ж кодексу.

Згідно листа № 859 від 18. смічня 2013р., підписаного старшим слідчим в ОВС СВ СМВ УМВС України в Сумській області - майором міліції ОСОБА_5 (т.с.5 а.с.62) по досудовому провадженню призначена та проводиться судова технічна експертиза, в ході якої досліджуються договір про надання юридичних послуг від 10.05.2009р. та акт приймання передачи виконаних робіт за договором від 10.03.2010р., але результати експертизи до СВ СМВ УМВС України не надходили.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про надання юридичних послуг від 10.05.2009 р. укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та ТОВ "Агрофірма Федька" в особі ліквідатора Сидоренко Г.А.

Зазначене зумовлює залишення поданої ОСОБА_1 апеляційної скарги без задоволення.

Але, в разі встановлення істотних для справи обставин, що не були та не могли бути відомими ососбі , яка зверталась із заявою , на час розгляду справи, та що можуть бути підставою визнанння недійсним договору про надання юридичних послуг від 10.05.2009р. укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та ТОВ "Агрофірма Федька" в особі ліквідатора Сидоренко Г.А., ОСОБА_1 не позбавлена скористатись правом на звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Таким чином, висновки, викладені в оскаржуваній ухвалі господарського суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для її скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, м. Ромни залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 01.10.12 р. по справі № 6/90-09 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 15.02.2013 р.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.