Справа № 1028/766/12

2/382/55/13

РІШЕННЯ

Іменем України

13 лютого 2013 року Яготинський районний суд Київської області, в складі;

Головуючого; судді Карпович В.Д.

При секретарі Микитенко В.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення коштів.

Встановив:

В позові до суду позивач вказав, що 16.05. 2012 року на прохання відповідача він передав останньому в борг кошти в розмірі 4 тисячі гривен, про що останнім була складена розписка. Цього ж дня, відповідач звернувся з проханням надати йому ще додаткову суму боргу, на що він відповів що кошти він збирає на придбання автомобіля для зайняття сільськогосподарським бізнесом . Відповідач запропонував йому купити в нього його автомобіль. Запропонований відповідачем автомобіль йому сподобався, і вони домовились про ціну та умови переоформлення автомобіля. Переоформленням автомобіля повинен був займатись відповідач. Цього ж дня, повернувшись до нього, відповідач передав йому текст розписки про отримання від нього коштів за придбаний ним автомобіль, показав документи на автомобіль та копію його ідентифікаційного коду.. Умови розписки в якій відповідач взяв на себе зобов»язання його влаштовували, а тому він в свою чергу, передав відповідачу кошти в розмірі 20 тисяч гривен за придбаний автомобіль та 4 тисячі гривен в борг для переоформлення автомобіля.

На даний час, відповідач свої зобов»язання не виконав, автомобіль на його ім»я не переоформив та не повернув суму боргу в розмірі 8 тисяч гривен.

Просив:

Стягнути із відповідача на його користь; 52 тисячі гривен матеріальної шкоди, 20 тисяч грн.. - моральної шкоди та 5934 грн. судового збору та за надання йому юридичної допомоги.

В судовому засіданні позивач збільшив свої позовні вимоги, та просив стягнути із відповідача 20 000 грн.- коштів сплачених ним за придбання автомобіля, 8 000 грн.- за оформлення автомобіля, 32 000 грн- оренда житла до 15.01. 2013 року та 9072 грн.- мінімальний прожитковий мінімум, а всього; 69 072 грн- матеріальної шкоди; 20 000 грн. моральної шкоди та 6105,32 грн.- судові витрати та за надання йому юридичної допомоги.

Відповідач позовні вимоги не визнав.

Із пояснення позивача ОСОБА_1 видно наступне:

Із відповідачем вони знайомі на протязі тривалого часу, так як проживали по сусідству в м.Києві, та підтримували дружні сімейні відносини. Відповідач займався купівлею та реалізацією овочів та фруктів. 16 травня 2012 року, на прохання відповідача він передав останньому в борг кошти в розмірі 4000 грн. для закупівлі та послідуючої реалізації сільгосппродуктів. В підтвердження отримання боргу, відповідач написав розписку та передав її йому. Цього ж дня, відповідач знову прийшов до нього та звернувся з проханням надати йому в борг ще більшу суму боргу, для закупівлі великої партії сільгосппродукції, та запропонував йому купити у нього його автомобіль / мікроавтобус/ марки Мерседес, яким ОСОБА_2 приїхав до нього. Оглянувши автомобіль, який був в доброму стані, він погодився купити у відповідача цей автомобіль за 20 тисяч грн., з метою його подальшого продажу, та отримання від суми купівлі та продажу певної суми. Відповідач пообіцяв йому, що всі питання по переоформленню автомобіля на нього, той вирішить сам. Через деякий час цього ж дня, відповідач приїхав до нього вказаним автомобілем та передав йому розписку про отримання коштів від нього за продаж автомобіля в розмірі 20 тисяч грн., та копію технічного паспорту на автомобіль. Дані технічного паспорта / номер кузова , двигуна, шасі / він перевірив із даними на автомобілі, всі дані зійшлися. Він передав відповідачу кошти в розмірі 20 000 грн. за придбання автомобіля та 4 000 грн. для оформлення генерального доручення на право розпорядження автомобілем на його ім»я. Відповідач своїм автомобілем поїхав, пообіцявши на протязі тижня передати йому генеральне доручення та автомобіль. До даного часу, відповідач не передав йому генеральне доручення на право розпорядженням автомобілем на його ім.»я, не передав йому автомобіль, та не повернув йому кошти.

Із пояснення відповідача ОСОБА_4 видно наступне:

Із позивачем вони знайомі на протязі тривалого часу. Так як проживали по сусідству в м.Києві. Потім він із сім»єю переїхав на проживання в с . Сотниківка Яготинського району де проживає з дружиною та їх спільними чотирьма малолітніми дітьми. Він займається невеликим бізнесом, а саме; закупівлею та реалізацією сільгосппродукції на ринках. 16 травня 2012 року приїхавши до ОСОБА_1 мікроавтобусом марки « Мерседес» яким він керував за дорученням, він звернувся до позивача з проханням надати йому в борг кошти в розмірі 500 доларів США, при цьому пообіцяв повернути тому борг, після продажу автомобіля марки Мерседес - мікроавтобус. Відповідач передав йому кошти в розмірі 500 доларів США, і він склав розписку на прохання позивача, про отримання позики в розмірі 4 000 гривен / відповідно до курсу долара /. Після того, як позивачу стало відомо від нього про те, що він має намір продати цей мікроавтобус, ОСОБА_1 оглянувши даний транспортний засіб запропонував йому купити в нього його за 3000 доларів США, з врахуванням тих 500 доларів США, які він позичив йому вранці цього ж дня.

Так як йому були необхідні кошти на закупівлю сільгосппродукції, то він погодився продати відповідачу автомобіль за 3000 доларів США, з врахуванням тих 500 доларів США, які він позичив у ОСОБА_1 вранці цього ж дня. Автомобіль перебував на обліку в м. Біла Церква Київської області, і він керував ним на підставі генерального доручення. Він пообіцяв ОСОБА_1 виготовити на ім»я останнього генеральне доручення, на підставі якого ОСОБА_1 мав би право керувати та продавати даний транспортний засіб.. Цього ж дня, він поїхав в м. Узин Білоцерківського району де переоформив генеральне доручення на право керування та розпорядження автомобілем на ім»я ОСОБА_1. Після цього, повернувшись до ОСОБА_1, він передав останньому документи на автомобіль, а саме; технічний паспорт на автомобіль Мерседес бенц-410 державний номерний знак НОМЕР_1, 1991 року впуску, страховий поліс на автомобіль, та нотаріально завірене генеральне доручення на автомобіль. ОСОБА_1 в свою чергу, передав йому кошти за автомобіль в розмірі 2500 доларів США, і він передав йому вище вказаний автомобіль.

Розписка від 16.05. 2012 року про отримання від ОСОБА_1 коштів в розмірі 4 000 грн від 16.05. 2012 року, написана ним особисто та підписана ним. Розписки напечатані на комп'ютері від 16.05. 2012 року, про отримання від ОСОБА_1 20 000 грн. для оформлення генерального доручення з правом продажу автомобіля, та про отримання від ОСОБА_1 коштів в розмірі 4 000 грн.- боргу, він не писав та не підписував. На вказаних розписках стоїть підпис не належний йому.

В судовому засіданні встановлено наступне:

16 травня 2012 року, ОСОБА_2 взяв в борг у ОСОБА_1 кошти в розмірі 500 доларів США, про що ОСОБА_2 була рукописно складена розписка, про те, на прохання ОСОБА_1 в розписці сума боргу була вказана в розмір 4000 гривен./ відповідно до курсу долара на той час / а.с. 10. / Дані обставини, сторонами по справі не оспорювались. При цьому, ОСОБА_2 пообіцяв повернути борг ОСОБА_1, після продажу автомобіля марки Мерседес - мікроавтобус. Після того, як ОСОБА_1 стало відомо від ОСОБА_2 про те, що останній має намір продати мікроавтобус, ОСОБА_1 оглянувши даний транспортний засіб запропонував ОСОБА_2 купити в нього його за 3000 доларів США, з метою його перепродажу, з врахуванням тих 500 доларів США, які він позичив ОСОБА_2 вранці цього ж дня. На дану пропозицію, ОСОБА_2 погодився.

Транспортний засіб перебував на обліку в м. Біла Церква Київської області, і як видно із пояснень ОСОБА_2, він керував ним на підставі генерального доручення, проте, доказів цьому до суду не надав. Цього ж дня, ОСОБА_2 передав транспортний засіб ОСОБА_1, а останній сплатив ОСОБА_2 кошти за автомобіль в розмірі 2500 доларів США. Факт передачі коштів за придбання автомобіля, сторони в судовому засіданні не оспорювали. Проте, ОСОБА_1 заперечував ті обставини, що ОСОБА_2 передав йому транспортний засіб.

Як видно із пояснення ОСОБА_2, ОСОБА_1 передав йому в борг 500 доларів США / про що він написав власноручно розписку / та 2500 доларів США за придбання автомобіля. Більше ніяких коштів ОСОБА_1 йому не передавав, і ніяких розписок він не писав та підписував. На розписках від 16.05. 2012 року, які виготовлені на комп'ютері стоять підписи не належні йому. / а.с. 8.9 /. Як видно із пояснення ОСОБА_1, ці розписки йому пізніше привіз ОСОБА_2. В матеріалах справи знаходяться копії даних розписок, оригінали знаходяться у нього. На прохання суду надати оригінали даних розписок, ОСОБА_1 відмовив.

В судовому засіданні ОСОБА_2 надав до суду фотокопію доручення від 23.05. 2012 року, із якого видно, що ОСОБА_5 цією довіреністю уповноважив ОСОБА_1 представляти інтереси ОСОБА_6 з питань пов»язаних з продажем, або передачею в оренду / найм /, по ціні та на умовах за власним розсудом, належним ОСОБА_6 на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2, виданого Білоцерківським МРЕВ ДАІ Київської області 27 липня 2001 року, автомобіля марки « Мерседес-бенц», модель 410, 1991 року випуску, колір білий, кузов НОМЕР_3, тип ТЗ мікроавтобус-D, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований на ім.»я ОСОБА_6 в Білоцерківському МРЕВ ДАІ Київської області 27 липня 2001 року. Довіреність видана без права передовіри, та дійсна до 10.08. 2019 року. / а.с. 58 /.

Таким чином, на сьомий день після сплати коштів за придбання автомобіля родичем ОСОБА_2 - ОСОБА_5 на ім»я ОСОБА_1 було видано доручення на право продажу або передачі в оренду транспортного засобу автомобіля марки « Мерседес - бенц «.

В клопотанні позивача ОСОБА_1 яке надійшло до суду 10.01.2013 року до канцелярії Яготинського районного суду позивач ОСОБА_1 вказав наступне:

Після того як він став вимагати від відповідача суму боргу, до нього зателефонував земляк відповідача ОСОБА_5 який пообіцяв переоформити на нього автомобіль. В серпні 2012 року, вони зустрілись в Білоцерківському МРЕО для зняття автомобіля з обліку для здійснення договору купівлі-продажу автомобіля. Після огляду автомобіля вияснилось що номерні знаки кузова « перебиті», а тому автомобіль не підлягає переоформленню. 01.10. 2012 року, ОСОБА_5 надав автомобіль для експертного дослідження. Після проведення дослідження, ОСОБА_5 вказаним автомобілем поїхав.

З метою встановлення даних обставин викладені в клопотанні, в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 на прохання суду відмовився з метою допиту в судовому засіданні вказаної в клопотанні особи, надати до суду анкетні та адресні даної особи на ім»я ОСОБА_5.

Як видно із висновку спеціаліста з трасологічного дослідження автомобіль « Мерседес - Бенц 410 Д: « 01.10.2010 року в НД Бюро судових експертиз « Сантодор» звернувся ОСОБА_1 із заявою про проведення спеціального дослідження автомобіля « Мерседес-Бенц 410 Д», державний номерний знак НОМЕР_1. Після проведення дослідження встановлено наступне: Ідентифікаційний номер наданого на дослідження автомобіля « Мерседес - Бенц-410, білого к кольору,- змінювався шляхом видалення номерної таблички і фрагменту номерної панелі з первинним номером та подальшого вварювання кустарним способом металевої пластини з видимими позначенням « НОМЕР_3». За результатами комплексного дослідження автомобіля, його первинним номером може бути « НОМЕР_3». / а.с. 30 /

Із пояснення відповідача ОСОБА_2 видно, що ознайомившись із висновком спеціаліста з трасо логічного дослідження в судовому засіданні, йому стало відомо про те, що ідентифікаційний номер автомобіля « Мерседес- Венц», який він продав ОСОБА_1, змінювався шляхом видалення номерної таблички та фрагменту панелі з первинним номером та з подальшим вварюванням кустарним способом пластини. Йому про це, нічого відомо не було, так як автомобілем він розпоряджався за генеральним дорученням, і з обліку його не знімав. Він звертався декілька разів до нотаріальної контори в м. Узин Білоцерківського району, де оформлялось на його ім»я генеральне доручення на право розпоряджатись даним автомобілем, з проханням надати йому дублікат даного доручення, але йому в цьому було відмовлено. Аналогічне генеральне доручення на розпорядження даним автомобілем було видане власником автомобіля і на ім»я його племінника ОСОБА_5, який на даний час виїхав на постійне місце проживання в Азербайджан. Так як даний транспортний засіб був придбаний за його кошти, то він та Даміров користувалися ним спільно, кожен в разі необхідності.

Таким чином суд приходить до наступного висновку:

16.05. 2012 року, ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 кошти в розмірі 2500 доларів США за придбання автомобіля марки « Мерседес- Бенц», а ОСОБА_2 в свою чергу передав ОСОБА_1 вказаний автомобіль. Факт отримання коштів в розмірі 2500 доларів США від ОСОБА_1, відповідач в судовому засіданні не оспорював.

Суд критично відноситься до показів позивача ОСОБА_1 в тій частині, що при передачі ним коштів ОСОБА_2 за придбання автомобіля, останній не передав йому автомобіль, виходячи з наступного.

Дорученням від 23.05. 2012 року, племінник ОСОБА_2- ОСОБА_5, уповноважив ОСОБА_1 представляти інтереси власника автомобіля «Мерседес Бенц» -ОСОБА_6 з питань пов»язаних з продажем, або передачею в оренду по ціні та умовах на свій власний розсуд, без права передовіри. / а.с. 57 /.

Таким чином, через сім днів після сплати коштів за придбання автомобіля, на ім.»я позивача-ОСОБА_1 було видано доручення на право продажу або передачі в оренду придбаного ним автомобіля

Як видно із пояснення ОСОБА_1, автомобіль Мерседес - Бенц він придбав у ОСОБА_2 з метою його перепродажу. Тому на думку суду, з метою продажу придбаного ОСОБА_1 автомобіля у ОСОБА_2, та не маючи при цьому право передовіри вказаного автомобіля, ОСОБА_1 не зміг зняти його з обліку для продажу, так як ідентифікаційний номер автомобіля Мерседес- бенц»- 410, який ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_2, змінювався, що підтверджується висновком спеціаліста з трасо логічного дослідження автомобіля « Мерседес- Бенц 410 Д, від 01.10. 2012 року./ а.с. 30 /

Як видно із клопотання ОСОБА_1 до суду, в серпні 2012 року, він зустрівся із земляком відповідача -ОСОБА_5 в Білоцерківському МРЕО для зняття автомобіля з обліку для здійснення договору купівлі-продажу автомобіля. Після огляду автомобіля вияснилось що номерні знаки кузова « перебиті», а тому автомобіль не підлягає переоформленню. 01.10. 2012 року, ОСОБА_5 надав автомобіль для експертного дослідження. Після проведення дослідження, ОСОБА_5 вказаним автомобілем поїхав./ а.с. 29 /

Суд також критично відноситься до показів позивача ОСОБА_1 в тій частині, що автомобіль для дослідження надав ОСОБА_5, а потім вказаним автомобілем поїхав, так як дані пояснення спростовуються наступним:

Дорученням від 23.05. 2012 року, ОСОБА_5 від імені власника автомобіля ОСОБА_6, уповноважив ОСОБА_1 представляти інтереси ОСОБА_6 з питань пов»язаних з продажем, або передачею в оренду автомобіля « Мерседес- бенц»./ а..с.57 / Із висновку спеціаліста з трасо логічного дослідження автомобіля « Мереседес-бенц 410Д» видно, що 01.10. 2012 року в НД Бюро судових експертиз « Сантодор» звернувся ОСОБА_1 із заявою про проведення спеціального дослідження автомобіля « Мереседес- Бенц 4310 Д», державний номерний знак НОМЕР_1.

Із вище викладеного видно, що ОСОБА_1 придбавши у ОСОБА_2 автомобіль марки «Мерседес Бенц 410 Д» державний номерний знак НОМЕР_1, та відповідно до доручення наданого йому ОСОБА_5, маючи право на продаж та передачу в оренду даного автомобіля, 1.10. 2012 року надав його на спеціалісту на дослідження.

В матеріалах справи знаходяться дві розписки надані позивачем до суду від 16.05. 2012 року виготовлених на комп»ютері, із яких видно, що ОСОБА_2 / паспорт НОМЕР_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, взяв в борг у громадянина Вірменії ОСОБА_1 суму в розмірі 4000 грн які зобов»язався повернути до 16.07. 2012 року./ а.с. 8 /.

Із тексу іншої розписки від 16.05. 2012 року видно, що ОСОБА_2 взяв кошти в сумі 20 000 грн, для оформлення генерального доручення з правом продажу автомобіля « Мерседес Бенц-410 д.н НОМЕР_1, 1991 року випуску на ім»я ОСОБА_1, та зобов»язуюсь видати доручення протягом тижня./ а.с. 9 /.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що кошти в розмірі 2500 доларів США/ що по курсу складало 20000 грн./ він передав 16.05. 2012 року ОСОБА_2 за придбаний ним автомобіль. Чому в розписці / а.с. 9 / вказано, що він передав ОСОБА_2 кошти в сумі 20000 гривен для оформлення генерального доручення, він пояснити не зміг.

Із пояснення відповідача ОСОБА_2 видно, що він не писав ці розписки, і він їх ніколи не підписував.

Із пояснення позивача ОСОБА_1 видно, що в матеріалах на /а.с. 8,9 / знаходяться копії розписок, оригінали цих розписок знаходяться у нього.

Коли в судовому засіданні виникло питання про призначення почеркознавчої експертизи підпису на даних розписках, позивач ОСОБА_1 відмовився надати до суду оригінали даних розписок.

Суд також критично відноситься до показів позивача в тій частині, що він передав відповідачу кошти в розмірі 4 тисячі гривен в борг для оформлення генерального доручення, після передачі ним відповідачу коштів в розмірі 20 тисяч гривен./ а.с.8 /

Так як позивач не надав до суду оригінал цієї розписки, для вирішення питання про призначення судово- почеркознавчої експертизи підпису ОСОБА_2, на даній розписці.

На / а.с. 10 / знаходиться розписка яка написана від руки від імені ОСОБА_2 від 16.05. 2012 року, про отримання ОСОБА_2 від ОСОБА_1 боргу в розмірі 4000 грн, і позичальник взяв зобов»язання на себе повернути борг до 16.07. 2012 року .

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 показав, що дану розписку писав він особисто на ній значиться його підпис, в підтвердження того, що він цього дня взяв в борг у ОСОБА_1 позику в розмірі 4000 грн. При цьому уточнив, що позику він брав в доларах в розмірі 500 доларів США., і на прохання ОСОБА_1 суму позики вказав в гривнах.

Відповідно до ст... 526 ЦК України, зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або і інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.. 1046 ЦК України, за договором позики, одна сторона/ позикодавець / передає у власність другій стороні/ позичальникові /грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов»язується повернути позикодавцеві таку є суму грошових коштів / суму позики / або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або і інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.. 1047 ЦК України, договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, то незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов, може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст.. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику / грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем / у с трок та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред»явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред»явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей , визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст.. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов»язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

В силу ст.. 1051 ЦК України, позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Якщо договір позики має бути укладений в письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця, або були одержані у меншій кількості, ніж в становлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коди договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем, або під впливом тяжкої обставини.

Таким чином суд вважає, що вимоги позивача в частині вимог про стягнення боргу в розмірі 4 тисячі гривен, відповідно до розписки відповідача / а.с. 10 /, підлягають до задоволення.

Що відноситься до інших вимог позивача в частині стягнення матеріальної шкоди, то суд вважає, що ці вимоги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому в їх задоволенні необхідно відмовити.

Що відноситься до вимог позивача в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 20 тисяч гривен, то суд вважає, що дані вимоги також не підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Свої вимоги в частині стягнення моральної шкодив розмірі 20 000 грн, позивач ОСОБА_1 мотивував тим, що він сплатив ОСОБА_2 кошти за придбання автомобіля, але останній йому автомобіль не передав, та на його вимогу не повертає вказані кошти. А в тому автомобілі за який він сплатив кошти ОСОБА_2 « перебиті « номера, і він позбавлений можливості зняти його з обліку для його продажу.

Суд вважає, що дані обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, так як в судовому засіданні доведено, що 16.05. 2012 року ОСОБА_2 отримавши від ОСОБА_1 кошти в сумі 2500 доларів США, передав останньому автомобіль « Мерседес- бенц». Дорученням від 23.05. 2012 року, ОСОБА_1 було уповноважено представляти інтереси власника автомобіля з питань пов»язаних з продажем або передачею в оренду по ціні та на умовах за власним розсудом автомобілем « Мереседес- Бенц 410».

Суд вважає, що користуючись даним автомобілем та не знімаючи його з обліку, ОСОБА_2 міг і не знати що ідентифікаційний номер автомобіля змінювався. А тому вважає, що його вини в цьому немає.

Із за відсутності вини ОСОБА_2, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення моральної шкоди,не знайшли свого підтвердження.

В позові до суду та в судовому засіданні позивач просив стягнути із відповідача на свою користь 6105,32 грн, судового збору, та за надання йому юридичної допомоги.

Проте, позивач не надав до суду докази про сплату коштів за надання йому юридичної допомоги, а враховуючи що в позові позивача відмовлено а задоволено його вимоги тільки в розмірі 4 000 грн, то суд вважає, що його вимоги і в цій частині не підлягають до задоволення.

Керуючись

ст.. ст... 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст.. ст.. 827-836, 1166, 1167 ЦК України, суд-

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, матеріальну шкоду в розмірі 4 000 / чотири тисячі /гривен.

В іншій частині вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення матеріальної шкоди, відмовити.

Відмовити ОСОБА_1 в позові до ОСОБА_2, в частині вимог про стягнення моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області, протягом 10 днів, з дня закінчення розгляду справи.

Суддя Карпович В.Д.