АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1909/2351/2012Головуючий у 1-й інстанції Коротич І.А.

Провадження № 22-ц/789/148/13 Доповідач - Ходоровський М.В.

Категорія - 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2013 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Ходоровського М.В.

суддів - Фащевської Н. Є., Гурзеля І. В.,

при секретарі - Щебивовк Г.І.

з участю - представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кременецького районного суду від 20 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ "ПриватБанк" в особі Тернопільської філії про визнання кредитного договору недійсним

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2012 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ПАТ КБ "ПриватБанк" в особі Тернопільської філії(надалі Банк) про визнання недійсним кредитний договір №TEKOAL00000114 від 24.07.2007 року, згідно якого вона отримала кредит в сумі 16000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,68 % на суму залишку.

Позивачка зазначила, що в порушення вимог ст. ст. 11, 19 Закону України «Про захист прав споживачів» відповідач не повідомив її про умови кредитування, сукупну вартість кредиту та всіх послуг за оформлення договору про надання кредиту, переваги та недоліки пропонованих схем кредитування, тип відсоткової ставки, про можливі ризики коливання валюти.

Рішенням Кременецького районного суду від 20 грудня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

У судове засідання ОСОБА_2, будучи повідомленою про розгляд справи не з"явилася. Представник відповідача ПАТ КБ "ПриватБанк" заперечила відносно апеляційної скарги та пояснила, що рішення суду винесено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Перед укладенням кредитного договору Банк повідомив позивачку про умови кредитування, з якими вона погодилася, підписавши угоду. Окрім цього на час його укладення ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах з Банком та в силу трудових обов"язків знала про умови кредитування у ПРИВАТБАНКУ.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників апеляційного розгляду справи, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що під час укладення кредитного договору сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, підписуючи договір позичальник ОСОБА_2 погодилася з усіма умовами договору. Зміст договору не суперечить чинному законодавству України, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасників правочину було вільним та відповідало їх внутрішній волі.

З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону та грунтується на матеріалах справи.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа/ кредитодавець/ зобов'язується надати грошові кошти/ кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стосовно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що 24.07.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №ТЕКОАL00000114, відповідно до якого ОСОБА_2 було надано кредит в розмірі 18609,96 доларів США з терміном повернення кредиту 23.07.2012 року. Перед підписанням договору його сторони досягли домовленості щодо усіх істотних умов договору: розміру кредиту, терміну його повернення, процентної ставки за користування кредитом, розміру винагороди банку. Договір підписано сторонами, волевиявлення учасників правочину було вільним та відповідало їх внутрішній волі.

Також встановлено, що позивачка частково здійснила погашення кредиту, що свідчить про реальне виконання кредитного договору.

Таким чином, колегія суддів вважає, що підписання позивачкою кредитного договору, його часткове виконання нею свідчить про те, що вона бажала укласти договір на тих умовах, які у ньому зазначено.

Суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги посилання ОСОБА_2 на порушення Банком вимог ст. ст. 11, 19 Закону України «Про захист прав споживачів» оскільки на підтвердження цих доводів нею не надано жодних доказів; окрім ці доводи повністю спростовуються обставинами справи( підписанням договору та його частковим виконанням).

Рішення суду є законним, обгрунтованим, підстав для його скасування не має.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Кременецького районного суду від 20 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області М.В. Ходоровський