Справа № 2-1606/12 Головуючий у І інстанції Мора О.М.

Провадження № 22-ц/780/900/13 Доповідач у 2 інстанції Оношко Г.М.

Категорія 21 11.02.2013

??????????????????????????????

УХВАЛА

Іменем України

06 лютого 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Олійника В.І.,

суддів Суханової Є.М. , Оношко Г.М.,

при секретарі Лопатюк В.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 11 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Красненської сільської ради Обухівського району Київської області , треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5- про визнання недійсними рішень сільської ради та державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання права користування земельною ділянкою та зобов»язання вчинити дії .

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів , -

в с т а н о в и л а

У жовтні 2012 року позивачка звернулася до відповідача з названим позовом. У позові зазначила, що на підставі договору дарування від 05.12.1992 року їй на праві власності належить 1/2 частина житлового будинку з господарськими спорудами в АДРЕСА_1. Інша частина будинку належить братові позивачки ОСОБА_4 Вказаний житловий будинок розміщений на земельній ділянці загальною площею 0,58 га. Позивачка вважає, що у відповідності до ч. 1 ст. З0 Земельного кодексу України 1991 року, в редакції, що була чинна на момент укладення договору дарування частини будинку, в її користування повинна була перейти Ѕ частина земельної ділянки площею 0,29 га , що необхідна для обслуговування будинку та ведення господарства. Але рішенням Красненської сільської ради від 28.12.2003 року земельна ділянка площею 0,42 га, була передана у власність ОСОБА_6, а їй рішенням Красненської сільської ради від 18.08.2004 року №53 була передана у власність земельна ділянка площею 0,15 га. Просить визнати недійсним рішення Красненської сільської ради Обухівського району Київської області № 32 від 28.11.2003 року в частині надання ОСОБА_6 у власність площею 0,42 га, визнати незаконним рішення Красненської сільської ради Обухівського району Київської області № 53 від 18.08.2004 року в частині надання їй у приватну власність земельної ділянки за вказаною адресою площею 0,15 га, визнати за нею право користування земельною ділянкою площею 0,29 га біля будинку в АДРЕСА_1; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії KB №0798 від 07.04. 2004 року виданий на ім'я ОСОБА_4; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №577692 від 22.07.2005 року виданий на ім'я ОСОБА_2 та зобов'язати відповідача Красненську сільську раду Обухівського району Київської області на найближчій сесії сільської ради з моменту вступу рішення в законну силу прийняти рішення про безоплатну передачу їй у приватну власність земельної ділянки площею 0,29 га в АДРЕСА_1 .

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 11 грудня 2012 року в позові ОСОБА_2 відмовлено .

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування рішення з підстав порушення норм матеріального та процесуального права , невідповідності висновків суду обставинам справи та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції правильно виходив з того, що 05 грудня 1992 року ОСОБА_4 подарував позивачці ОСОБА_7 Ѕ частину будинку в АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських споруд. Інша половина будинку залишилася у власності ОСОБА_4 На час укладення договору дарування згідно земельно-кадастрової книги у користуванні ОСОБА_4 знаходилося 0,58 га землі .

Відповідно до заяви ОСОБА_8, рішенням Красненської сільської ради від 28.11.2003 року у власність ОСОБА_6, була передана земельна ділянка площею 0,75 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд і для ведення особистого селянського господарства. /а.с.8/ га; 07 квітня 2004 року ОСОБА_4, отримав державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0, 5323га за вказаною адресою.

За правилами п.»в» ч.1 ст. 81 громадяни набувають права власності на земельні ділянки на підставі приватизації земельних ділянок , що були раніше надані їм у користування .

З матеріалів справи встановлено , що у 2004 році позивачка ОСОБА_2 звернулася до Красненської сільської ради з заявою, в якій просила передати їй у приватну власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 , яка знаходиться в її користуванні. Відповідно до її заяви, рішенням 10 сесії четвертого скликання від 18 серпня 2004 року Красненської сільської ради позивачці було передано у приватну власність земельну ділянку, якою вона користується, площею 0, 15 га за вказаною адресою. 22 липня 2005 року ОСОБА_2 одержала державний акт на право власності на вказану земельну ділянку. Відповідно до акту визначення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі від 16.06.2006 року, що підписаний в присутності представника сільської ради та землекористувача ОСОБА_2 ніяких претензій суміжними землекористувачами щодо встановлення меж земельної ділянки не було заявлено , як не було ніяких претензій заявлено і з боку позивача та зазначено, що за позивачкою ОСОБА_2 рахується 0,15 га землі на території Красненської сільської ради (а.с. 55-56).

Згідно із п.»г» ч.1 ст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок з земель державної або комунальної власності у таких розмірах : для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд /присадибна ділянка / у селах- не більше 0,25 га.

Будь-яких доказів про те , що у її користуванні знаходилася земельна ділянка більшого розміру, позивачка не надала.

Земельна ділянка надана позивачці у передбачених зазначеною нормою закону розмірі.

За правилами с т. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог, і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Рішенням від 28 жовтня 2005 року співвласникам будинку ОСОБА_2 та ОСОБА_4 надано дозвіл на анулювання державних актів та на виготовлення нових державних актів на право приватної власності на землю у зв»язку з помилками при встановленні меж , а не у зв»язку з наданням ОСОБА_2 у власність земельної ділянки меншого розміру , ніж вона мала право та слід було їй надати.

04 серпня 2006 року співвласник жилого будинку ОСОБА_4 відчужив належну йому земельну ділянку третій особі ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 04 серпня 2006 року.

Прийнявши до уваги наведені обставини справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги ОСОБА_9 задоволенню не підлягають та ухвалив законне і обгрунтоване рішення про відмову в позові.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, викладених у рішенні. Судом беззаперечно встановлено , що земельна ділянка передана позивачці у приватну власність з дотримання вимог земельного законодавства. Доказів про те , що у її користуванні знаходилася земельна ділянка більшого розміру , що передачею їй земельної ділянки у приватну власність пл.015 га були порушені її права, позивачка не надала.

За правилами ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду , викладених у рішенні.

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів , -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 11 грудня 2012 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді