АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Провадження № 22ц/790/800/13 Головуючий 1 інстанції- Калиновська Л.В.

Справа № 2010/2766/12 Доповідач - Хорошевський О.М.

Категорія: земельні

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого, судді - Хорошевського О.М.,

суддів: Зазулинської Т.П., Кругової С.С. при секретарі - Шпарага О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Заступника військового прокурора Харківського гарнізону

на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 07 листопада 2012 року по справі за позовом Заступника військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якого є Міністерство оборони України до ОСОБА_1, Виконкому Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, третя особа - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, -

встановила:

У травні 2012 року Заступник військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якого є Міністерство оборони України звернулись до суду з позовом в якому просив визнати незаконним рішення Виконкому Русько-Лозівської сільської ради № 93 від 19.06.2001 року в частині надання земельної ділянки площею 0,60 га в постійне користування ОСОБА_1; визнати недійсним Державний акт на право постійного користування серії ХР - 10-00-013149 на ім'я ОСОБА_1; витребування від ОСОБА_1 з чужого незаконного володіння земельну ділянку площею 0,60 га, нормативна вартість якої становить 7 410,60 грн.; зобов'язати громадянина ОСОБА_1 передати земельну ділянку площею 0,60 га шляхом складання акту приймання-передачі земельної ділянки.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 19.06.2001 року Рішенням Виконому Русько-Лозівської сільської ради № 93 «Про затвердження проекту організації території та надання земельних ділянок жителям радгоспу «Берізка» затверджено проект організації території бувшого полігону для ведення особистого підсобного господарства. Пунктом 2 цього рішення надано земельну ділянку площею 0,60 га в постійне користування мешканцям радгосу «Берізка». 25 вересня 2001 року, на підставі вищевказаному рішення, ОСОБА_1 надано у постійне користування для ведення особистого підсобного господарства земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0,6 га яка розташована на території Русько-Лозівської сільської ради. Таким чином державний акт на право постійного користування земельною ділянкою виданий ОСОБА_1 на земельну ділянку, яка знаходиться на території військового містечка № 223 та відноситься до категорії земель оборони. Враховуючи, що Міністерство оборони дозвіл на передачу в користування, закріплення земельної ділянки вказаного військового містечка не надавало, зазначене питання з органами Міністерства оборони не погоджувалось, до 2003 року взагалі не було рішень щодо припинення за Міністерством оборони України права користування спірною земельною ділянкою, а отже, Русько-Лозівська сільська рада при прийнятті рішення від 19.06.2001 року № 93 перевищила надані їй повноваження і передала фізичній особі землі, які мають категорію земель оборони.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 07 листопада 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі заступник Харківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлене по справі рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Скарга містить посиланні на те, що з 1949 року вказана земельна ділянка використовується для потреб оборони, та з того ж часу має категорію «землі оборони». Таким чином, до моменту зміни категорії земель оборони на іншу, у встановленому законом порядку, використання їх в інших цілях не допускається.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Русько-Лозівської сільської ради народних депутатів Дергачівського району Харківської області від 19 червня 2001 року № 93 ОСОБА_1 була надана у постійне користування земельна ділянка, площею 0,60 га, розташована на території Русько-Лозівської сільської ради, для ведення особистого підсобного господарства.

На виконання цього рішення ОСОБА_1 було отримано Державний акт на право власності на земельну ділянку, розташовану на території Русько-Лозівської сільської ради, діл. НОМЕР_1.

Також, відповідно до висновку № 1 від 04 травня 2001 року, наданого Дергачівським відділом земельних ресурсів управлінням Держкомзему Харківської області, погоджено надання у постійне користування земельної ділянки площею 0,60 га з видачею Державного акту на право постійного користування землею за умови використання ділянки за цільовим призначенням ведення особистого підсобного господарства.

Позивачем не було надано належних та допустимих доказів в обґрунтування того, що виділенням у приватну власність земельної ділянки відповідачу порушуються права Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області.

Судова колегія з таким висновком погоджується, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам закону.

При цьому судова колегія бере до уваги, що суду першої інстанції не надано первісних документів, які б підтверджували право землекористування Міністерства оборони України спірною земельною ділянкою.

Таким чином висновок про те, що права особи у інтересах якої заявлено позов, порушені зробити не можна.

Крім того, не можливо перевірити доводи позовної заяви про те, що територія колишнього полігону складається з двох частин одна з яких передано місцевій раді, а інша продовжує перебувати у користуванні Міністерства оборони України.

Будь-яких відомостей про те, де саме знаходиться земельна ділянка належна відповідачу суду не надано.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 07 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді: