Справа № 0907/17093/2012
Категорія ст.191 ч.2 КК України
Головуючий у 1 інстанції Руденко Д.М.
Суддя-доповідач Фіцак Т.Д.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :
головуючого судді Фіцака Т.Д.,
суддів Хруняка Є.В., Кривобокової Н.М.
прокурора Шутки І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 грудня 2012 року, -
в с т а н о в и л а:
Даним вироком,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого програмістом в Івано-Франківському філіалі ПРАТ «Дата груп», несудимого, -
засуджено за вчинення злочину, передбаченого ст. 191 ч.2 КК України та призначено покарання - два роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, організаціях усіх форм власності строком два роки.
На підставі ст. 75 КК України, звільнено засудженого від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, та встановлено іспитовий строк - один рік. На засудженого ОСОБА_2 покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України. Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишено раніше обраний - підписку про невиїзд. Стягнуто з ОСОБА_2 судові витрати по справі. В задоволенні цивільного позову заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради - відмовлено. Вирішено питання речових доказів по справі.
Згідно вироку суду, ОСОБА_2 будучи службовою особою вчинив заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, при наступних обставинах. 01 квітня 2010 року між міським головою м. Івано-Франківська ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено контракт № 42/07 терміном дії з 01 квітня 2010 року по 31 березня 2011 року. Згідно вказаного контракту ОСОБА_2 призначений на посаду директора комунального підприємства «Єдиний розрахунковий центр» з нарахуванням заробітної плати в розмірі посадового окладу 1500 гривень та премії в розмірі 100% посадового окладу. При цьому, згідно контракту, розмір премії щомісячно встановлюється розпорядженням міського голови за поданням заступника міського голови в межах наявних коштів.
01.04.2010 року директором КП «ЄРЦ» ОСОБА_2 затверджено та підписано штатний розклад КП «ЄРЦ» із визначеним щомісячним фондом заробітної плати, згідно якого ОСОБА_2 щомісячно виплачено заробітну плату в розмірі 3000 гривень, а усього на суму 37 169 гривень 57 копійок.
ОСОБА_2 на підстав вказаного штатного розкладу, достовірно знаючи, що розпорядження міського голови про його преміювання за період з 01.04.2010 року по 23.05.2011 не видавалось, безпідставно заволодів грошовими коштами в сумі 15617 гривень 38 копійок, що виплачені йому як премія за період з 01.04.2010 року по 23.05.2011 року.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 вважає, що вирок суду підлягає скасуванню, а справа закриттю на підставі ст. 48 КК України у зв'язку із зміною обстановки. Вказує на однобічність судового слідства, невідповідність висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи, неправильність застосування кримінального закону, невідповідність висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи, неправильність застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Просить скасувати вирок суду, а справу закрити.
Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції подав заперечення, в яких вважає, що вирок суду є законним та відповідає всім фактичним обставинам справи. Просить вирок суду залишити без змін, а апеляцію засудженого - без розгляду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечив проти апеляції, просив залишити її без задоволення, а вирок - без зміни, дослідивши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що подану апеляцію слід залишити без задоволення, з наступних підстав.
Згідно із ст. 323 КПК України 1960 року, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.
Судом першої інстанції дотримано вказаних вимог закону.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч.2 КК України підтверджено зібраними доказами по справі, і кваліфікація вчиненого не оспорюється.
Згідно ст. 48 КК України на яку посилається апелянт, особу може бути звільнено від кримінальної відповідальності, тобто це не обов'язок суду.
Доводи ж засудженого про застосування до нього положень ст. 48 КК України є необґрунтованими, оскільки злочин вчинений ОСОБА_2 не втратив суспільної небезпеки, а відшкодування ним спричинених збитків судом враховано як пом'якшуючу обставину.
Судом першої інстанції при постановленні вироку враховані тяжкість вчиненого злочину, особу ОСОБА_2 та всі пом'якшуючі обставини, на які посилається засуджений у своїй апеляції.
Таким чином, колегія суддів приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення апеляції засудженого, вважає її необґрунтованою, так як судом дотримані вимоги ст. 65 КК України щодо призначення покарання, яке є необхідним й достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 грудня 2012 року щодо ОСОБА_2 залишити - без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_2 - без задоволення.
Головуючий Т.Д. Фіцак
Судді: Є.В. Хруняк
Н.М. Кривобокова
Згідно з оригіналом
Суддя Т.Д. Фіцак